09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №200/210/25
адміністративне провадження № К/990/39455/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність з ненарахування та невиплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати перерахувати та виплатити грошове забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»; з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- визнати протиправними дії у відмові виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
- зобов'язати виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати доплатити грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті сум індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 30.04.2021;
- зобов'язати здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.04.2021 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 31.12.2020 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 01.01.2022 по 31.07.2022 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік2, - за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у відмові ОСОБА_1 виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року. Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 30.04.2021. Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.04.2021 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_3 подала апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою від 23.05.2025 Перший апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без руху, суд зобов'язав скаржника усунути недоліки протягом 10 днів, надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою від 25.06.2025 Перший апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 200/210/25 повернув скаржнику.
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_3 звернулася до Верховного Суду з цією касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У постановах Верховного Суду у справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018) від 24.02.2020, №420/4676/19 від 14.08.2020, № 320/7209/19 від 28.12.2020, № 744/658/20 від 21.02.2020 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв'язку з допущеними недоліками та їх виправлення.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент винесення ухвали про повернення апеляційної скарги вимоги ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 апелянтом не виконано.
Враховуючи викладене, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі № 200/210/25 повернуто апелянту на підставі частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки останнім недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 23.05.2025 у встановлений судом строк скаржником усунуто не було.
При цьому, Верховний Суд викладав висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 02.07.2024 у справі №160/19149/23, від 09.05.2024 у справі №140/21484/23, від 25.07.2023 у справі №160/23498/21 та інші. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у вищевказаних постановах.
Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, правильно застосував положення частини другою статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС У країни, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_3 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк