09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 120/12797/24
адміністративне провадження № К/990/39946/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Вінницької митниці на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі №120/12797/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссигнал ОЛК» до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транссигнал ОЛК» звернулось до суду з позовом до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Вінницька митниця звернулася з апеляційною скаргою.
Ухвалою судді Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: несплатою судового збору. Надано скаржнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. Роз'яснено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції, надійшло клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у задоволенні клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливості за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору юридичним особам, а тому клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, зменшення або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі не підлягає задоволенню в силу закону.
Станом на 01 вересня 2025 року скаржником вимогу про усунення недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк не виконано.
Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої ним апеляційної скарги.
Отже посилання скаржника на те, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження рішення є очевидно необґрунтованими.
Так, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Повернення апеляційним судом апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону та повторне звернення до апеляційного суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи.
Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що сплата судових витрат не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статей 298, 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької митниці на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі №120/12797/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссигнал ОЛК» до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. Л. Желтобрюх
М. М. Яковенко