10 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/7577/24 пров. № А/857/9391/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року (ухвалене головуючим суддею Грицюком Р.П. у м. Тернополі) у справі № 500/7577/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до страхового стажу додатково по одному року роботи за кожний рік роботи на посадах, передбачених Списком № 1 у період з 30.07.2007 по 30.06.2024 з моменту призначення пенсії позивачу, а Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області внаслідок звернення до нього позивача;
визнати протиправними та скасувати рішення №191950026150 від 30.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.09.2024 №191950026150 про відмову в проведенні перерахунку пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, зарахувавши до страхового стажу позивача додатково по одному року стажу за кожний рік роботи у період з 30.07.2007 по 30.06.2024 з дня призначення пенсії - 20.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 04.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання.
За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу призначено пенсію по інвалідності з 20.06.2024.
Позивач вважаючи, що має право на зарахування до страхового стажу період його роботи з 30.07.2007 по 19.02.2023 за Списком № 1 додатково по одному року за кожний повний рік роботи, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про допризначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами від 24.07.2024. До заяви позивач додав довідку, яка підтверджує пільговий характер праці позивача та належність цього стажу до Списку №1 виробництв, робіт, професій, зайнятість на яких дає право на зниження пенсійного віку та на підставі частини 3 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для врахування до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік роботи на таких роботах.
За результатом розгляду заяви про перерахунок пенсії від 24.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 30.07.2024 №191950026150 про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю акту зустрічної перевірки відповідності первинних документів змісту довідки від 22.07.2024 №114.
В подальшому 22.08.2024 позивач знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про перерахунок пенсії, долучивши лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №0800-1103-9/70784 від 14.08.2024, згідно з яким відсутня можливість доступу до первинних документів через окупацію ВП “Запорізької АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом».
За результатом розгляду заяви від 22.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №191950026150 від 13.09.2024 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки довідка надана позивачем довідка, яка уточнює особливий характер робіт від 22.07.2024 №114 видана АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “EHEPГOATOM» філії BII “3aпорізька AEC», не підтверджена первинними документами.
Позивач вважав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача за період його роботи за Списком № 1 додатково по одному року за кожний повний рік роботи у період з 30.07.2007 по 19.02.2023, а також не погоджується з рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.07.2024 №191950026150 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №191950026150 від 13.09.2024, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. З огляду на вказане звернувся до суду з цим позовом
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №191950026150 від 30.07.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.09.2024 №191950026150 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу до його страхового стажу додатково по одному року роботи за кожний рік роботи на посадах, передбачених Списком № 1, у період з 30.07.2007 по 30.06.2024 та здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з 20.06.2024. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку у зв'язку з тимчасовою окупацією міста Енергодар Запорізької області відмова відповідачів у реалізації права позивача на належне пенсійне забезпечення з підстав неможливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки наявності підстав для призначення пенсії. З огляду на вищевикладене, суд дійшов до переконання, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.07.2024 №191950026150 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.09.2024 №191950026150 про відмову в проведенні перерахунку пенсії прийняті не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягають скасуванню як протиправні. За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявні підстави для зарахування позивачу до його страхового стажу додатково по одному року роботи за кожний рік роботи на посадах, передбачених Списком №1, у період з 30.07.2007 по 30 червня 2024
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що згідно акта огляду медико-соціальною експертною комісією №825236 до довідки серії 12ААГ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.06.2024 встановлено ІІ групу інвалідності (загальне захворювання) (арк.справи 6 зворот).
04.07.2024 позивач з звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання згідно 30 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
На підставі поданої заяви від 04.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу призначено пенсію по інвалідності з 20.06.2024.
При призначенні пенсії визначено, що страховий стаж позивача становить 18 років 0 місяців 2 дні. Додатковий стаж склав 21 рік 2 місяці 12 днів. Пільговий стаж за Списком №1 не підтверджений довідками встановленого зразка.
В подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про допризначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами від 24.07.2024, додавши документи про пільговий стаж, зокрема: накази Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» ВП “Запорізька АЕС» із відповідними додатками від 26.12.2006 №4105лс, від 26.12.2011 №1072-к, від 26.12.2016 №4680-к та від 24.12.2021 №4011 про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та №2, та довідку від 22.07.2024 №114, виданою філією ВП “Запорізької АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом».
За результатами розгляду вказаної заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській прийнято рішення від 30.07.2024 № 191950026150 про відмову в перерахунку пенсії позивача (арк. справи 28 зворот). Підставою для відмови слугувала відсутність акта перевірки відповідності первинних документів змісту пільгової довідки філії ВП “Запорізької АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом»від 22.07.2024 №114.
22.08.2024 позивач знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії. До заяви про перерахунок пенсії долучив лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №0800-1103-9/70784 від 14.08.2024, згідно з яким відсутня можливість доступу до первинних документів через окупацію ВП “Запорізької АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом».
За результатом розгляду заяви від 22.08.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №191950026150 від 13.09.2024 про відмову в перерахунку пенсії (арк. справи 28), оскільки надана позивачем довідка АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “EHEPГOATOM» філії BП “ 3aпорізька AEC» від 22.07.2024 №114 про уточнення особливого характеру робіт не підтверджена первинними документами.
У подальшому 19.11.2024 позивач звернувся до пенсійних органів, якими приймалось рішення про призначення пенсії та її обчислення, зокрема, до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (як органу, в якому позивач перебуває на обліку і отримує пенсію), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (як органів, які приймали рішення про призначення пенсії та проводили розрахунок стажу позивача) з заявами, в яких просив провести перерахунок його пенсії із зарахуванням до його страхового стажу додатково по одному року роботи за кожний рік роботи на посадах, передбачених Списком № 1 у період з 30.07.2007 по 19.02.2023 (арк. справи 21 зворот - 24).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.11.2024 позивача повідомлено, що його звернення надіслано за належністю відповідно до місця реєстрації до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (арк. справи 20).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.12.2024 позивача повідомлено, що доступ до електронної справи позивача у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відсутній, тому немає можливості перевірити правильність перерахунку пенсії. Рекомендовано звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (арк. справи 21).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.12.2024 позивача повідомлено, що направлено до Пенсійного фонду України м. Києві запит на проведення зустрічної перевірки. Зарахувати стаж в подвійному розмірі неможливо, оскільки відсутній акт перевірки. Зазначено, що після надходження акту перевірки достовірності довідок, пенсійну справу буде переглянуто (арк.справи 20 зворот).
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача за період його роботи за Списком № 1 додатково по одному року за кожний повний рік роботи у період з 30.07.2007 по 19.02.2023, а також протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.07.2024 №191950026150 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №191950026150 від 13.09.2024, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням частини першої статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Абзацом першим пункту 1.1 розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок) передбачено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Пунктом 1.8 Порядку №22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV.
Згідно статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
Частиною 3 статті 24 №11058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набув чинності 01.01.2004. Тобто до 01.01.2004 стаж до страхового на умовах законодавства, що діяло раніше.
Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Мінінстрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Отже, стаж може бути підтверджений зокрема трудовою книжкою, даними з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Документи, які підтверджують стаж можуть бути подані як разом з заявою про призначення пенсії, так і протягом трьох місяців з дня повідомлення пенсійним органом про те, яких документів недостатньо.
Як видно з матеріалів справи, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 25.06.2007 є такі записи НАЕК “Енергоатом» ВП Запорізька АЕС (арк.справи 17-18):
з 30.07.2007 по 01.06.2010 позивач працював молодим спеціалістом в хімічному цеху в складі оперативного персоналу спецводоочистки п'ятої групи Список №1 (ХХIV-6.24.6-1);
з 01.06.2010 позивача переведено оператором спецвоодочищення шостої групи оперативного персоналу хімічного цеху, промперсонал, Список №1 код виробництва XXIV-6, 24.6-1;
26.12.2011 за результатами атестації робочих місць позивачу підтверджено (встановлено) право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 ХХIV-6.24.6-1 на підставі наказу від 26.12.2011 №1072-к;
12.08.2016 позивача переведено оператором спецвоодочищення шостої групи оперативного персоналу хімічного цеху, промперсонал, Список №1 код виробництва XXIV-6, 24.6-1.
26.12.2016 за результатами атестації робочих місць позивачу підтверджено (встановлено) право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 ХХIV-6.24.6-1 на підставі наказу від 26.12.2016 №4680-к.
Інформація про звільнення позивача з цієї посади на день звернення за призначенням пенсії позивача в трудовій книжці відсутня.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.92.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5)
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 10 грудня 2020 року у справі №195/840/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) страхувальник Філія “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» у період з 2007 року по червень 2024 року звітували щодо позивача по спеціальному стажу за кодом підстави ЗПЗ013А1 (арк. справи 27-29).
Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 8 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1, код підстави ЗПЗ013А1 діє з 05 листопада 1991 року та має назву “Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць».
Тобто, код підстави ЗПЗ013А1 включає в себе відомості щодо працівників, зайнятих повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1.
Судом встановлено, що атестація займаної позивачем посада в спірний період у ДП “НАЕК “Енергоатом» підтверджується витягами з наказів Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» ВП “Запорізька АЕС» від 26.12.2006 №4105лс, від 26.12.2011 №1072-к, від 26.12.2016 №4680-к та від 24.12.2021 №4011, які надавались до територіального органу Пенсійного фонду України позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії (арк. справи 10-16).
Вказаними наказами Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» ВП “Запорізька АЕС» затверджено переліки робочих місць, виробництв, робіт професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та №2, зокрема: працівникам виробничого підрозділу - “Оперативний персонал» на посаді - “оператор спецводоочищення».
Крім того, на підтвердження пільгового стажу позивачем надано довідку від 22.07.2024 №114 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої філією ВП “Запорізької АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом» про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день, повний робочий тиждень в ВП “Запорізька АЕС» в хімічному цеху та виконував роботи щодо обслуговування спецводоочистки в особливо-шкідливих умовах праці:
з 30 липня 2007 року по 02 серпня 2016 року, що передбачено списком №1 - розділ XXIV підрозділ код. 24.6 - 1 у виробництві працівники, зайняті експлуатацією технологічного устаткування атомних станцій в умовах радіаційної шкідливості (постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36). Хімічний цех: оперативний персонал: за посадою оператора спецводоочищення;
з 03 серпня 2016 року по 19 лютого 2023 року, що передбачено списком № 1 розділ XXIV у виробництві працівники, зайняті на роботах І і ІІ класів із джерелами іонізуючих випромінювань (радіоактивними речовинами, матеріалами та технологічним устаткуванням) у приміщеннях зони суворого режиму АЕС (постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461). Хімічний цех: оперативний персонал: за посадою оператора спецводоочищення;
За період з 30.07.2007 по 19.02.2023 стаж роботи за списком №1 складає 15 років 06 місяців 21 день.
Підстава: ст. 114 ч. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. На підприємстві за період роботи простоїв не було. Атестація робочих місць наказ №4105-лс від 26.12.2006, державна експертиза умов праці №20 від 16.02.2007. Атестація робочих місць наказ №1072-к від 26.12.2011, державна експертиза умов праці №55 від 04.05.2012. Атестація робочих місць наказ №4680-к від 26.12.2016. Атестація робочих місць наказ №4011-к від 24.12.2021 (арк.справи 15 зворот).
Таким чином, надана позивачем трудова книжка у поєднанні із відомостями про пільговий стаж позивача за Списком №1, що відображені в довідці від 22.07.2024 №114 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої філією ВП “Запорізької АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом», дають можливість оцінити та визначити як періоди трудової діяльності позивача, так і посади, які позивач займав, а також характер виконуваної роботи.
Щодо посилань відповідачів у рішеннях про відмову у перерахунку пенсії від 30.07.2024 №191950026150 та від 13.09.2024 №191950026150 про відсутність акту перевірки відповідності первинних документів змісту пільгової довідки від 22.07.2024 №114 філії ВП “Запорізької АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом» суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що окрім вищевказаних документів, до заяви про перерахунок пенсії позивач надав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №0800-1103-9/70784 від 14.08.2024 про неможливість доступу до первинних документів через окупацію ВП “Запорізької АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом».
Суд зазначає, що юридичною адресою філії ВП “Запорізької АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом» є місто Енергодар Запорізької області. З 04.03.2022 Енергодарська міська територіальна громада має правовий статус тимчасово окупованої російською федерацією території України, що підтверджується Переліком № 309.
Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України від 15.04.2014 №1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII).
Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютне. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Отже, відсутність можливості надати позивачем первинних документів, що знаходяться на підприємстві, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, не може порушувати право позивача на отримання пенсії, гарантоване Конституцією України.
Правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №569/15635/16-а.
Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній території не може слугувати підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, у розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку з тимчасовою окупацією міста Енергодар Запорізької області відмова відповідачів у реалізації права позивача на належне пенсійне забезпечення з підстав неможливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки наявності підстав для призначення пенсії, тому порушене право позивача підлягає поновленню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі № 500/7577/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула