П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25982/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2025 року (суддя Завальнюк І.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 04.09.2025) про передачу до іншого суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
01.08.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділуполіції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення від 21.06.2025 №Е2566698 (яке зареєстроване в автоматичному режимі 21.06.2025 за №6760 у відділ поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку "РЕЗЕРВ+") інформації про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- зобов'язати 3-ій відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області (у разі потреби до інших органів Національної поліції), повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210, 210-1 КУпАП до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (та іншого чинного законодавства України);
- зобов'язати 3-ій відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку "РЕЗЕРВ+") інформацію про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- зобов'язати відділ поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області виключити з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», інших баз Національної поліції інформацію (яка була внесена на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.06.2025 №Е2566698, та інших звернень) про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Південного міського суду Одеської області.
Ухвала суду мотивована тим, що предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, а тому розгляд даної справи віднесений до компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду (п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України), а не окружного адміністративного суду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити цю справу для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що регламентовані ст. 260 КУпАП заходи, зокрема: адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є вичерпними, водночас оскаржувані позивачем дії суб'єкта владних повноважень (направлення звернення про розшук, адміністративне затримання / доставку; розміщення інформації про порушення законодавства у державних реєстрах) до перелічених заходів не відносяться, а тому в силу ст. 260 КУпАП такими заходами вважатися не можуть.
Відповідачі своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 КАС України, якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду з даним позовом слугувала незгода з діями ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення поліції про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій; внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку "РЕЗЕРВ+") інформації про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 наполягав, що не є суб'єктом даного правопорушення, а тому відсутні підстави для складання відповідного протоколу та притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства, частиною першою статті 5 якого унормовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
На підставі пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України (ч. 1 ст. 2 КУпАП).
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Главою 20 КУпАП встановлені заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення та порядок і підстави їхнього застосування.
Відповідно до частини першої статті 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Водночас, абзацом шістнадцятим пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_4 надано право звертатися в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
У свою чергу приписами абзацу третього пункту 56 цього Порядку передбачено, що за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Отож, оскаржені у даній справі дії вчинені ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою адміністративного затримання позивача.
Між тим, колегія суддів звертає увагу, що статтею 267 КУпАП заінтересованій особі надано право на оскарження в т.ч. і до суду заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, до яких відноситься і затримання особи.
Частиною першою статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, з огляду на заявлені позивачем вимоги і підстави, викладені на їх обґрунтування, а також предмет позову у цій справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що даний спір підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду.
При цьому колегія суддів також враховує, що позовна вимога, заявлена до Відділу поліції №4, є похідною, оскільки її задоволення залежить від задоволення іншої позовної вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому правила частини третьої статті 21 КАС України застосовані судом не можуть. У даному випадку йдеться саме про розгляд і вирішення справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (основної вимоги).
Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті позовних вимог через те, що положення статті 286 КУпАП не мають на це передбаченого статтею варіанта рішення, колегія суддів вважає помилковими та звертає увагу, що частина друга статті КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Більш того, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Підсумовуючи все викладене колегія суддів констатує, що зазначені в апеляційній скарзі позивача доводи є безпідставними, а висновки суду першої інстанції про наявність підстав для передачу справи до іншого суду є обґрунтованими, та такими, що відповідають обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2025 року про передачу справи до іншого суду - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов