"10" жовтня 2025 р.
ЄУН №336/9904/25/25
Провадження №2/336/4759/2025
про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Соха Алена Борисівна про встановлення факту окремого проживання зі спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з означеним позовом, в якому зазначила, що її чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилась спадщина на рухоме та нерухоме майно, грошовий вклад, відкритий у АТ «Перший Український Міжнародний Банк». Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є позивачка, як його дружина, донька ОСОБА_2 , яка тривалий час проживає у Ізраїлі, але зареєстрована за адресою разом зі спадкодавцем, та син ОСОБА_4 , який за прийняттям спадщини в порядку спадкування за законом не звертався. У зв'язку з тим, що приватним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності, вона вимушена звернутись за захистом своїх прав в судовому порядку.
У відповідності до звіту про автоматичний розподіл справ між суддями від 09.10.2025 справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздової Н.С.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно до п. 5 п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
В п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Тобто, змістом позовних вимог являється предмет позову безпосередня матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем та відповідачем. Вказане визначення підтримано Верховним Судом у Постанові від 14.09.2021 у справі № 909/243/18.
Згідно з п.4 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
За своєю юридичною природою позов - матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених або оспорюваних іншою особою (відповідачем).
Поняття «спір про право» пов'язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що спадкоємцями після померлого ОСОБА_3 є його дружина та діти.
ВС зазначив, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті як такі, що не пов'язані з його особою нерозривно.
ОСОБА_4 (син) не залучений до участі в справі як спадкоємець першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , що суттєво порушує його законні права на отримання спадкових прав.
Так само і не надано підтвердження, що ОСОБА_4 нотаріально відмовився від отримання спадщини після смерті батька.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху, як таку, що подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України , та надати позивачці строк для усунення недоліків та подачі уточненої позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Соха Алена Борисівна про встановлення факту окремого проживання зі спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.С. Звєздова