ЄУН: 336/6535/25
Провадження №: 1-кп/336/1349/2025
Іменем України
06 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12025082080000698, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 307 КК України відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, який не має на утримані неповнолітніх дітей, не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
В провадженні Шевченківського районного суду міста Запоріжжя перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що при невідомих обставинах ОСОБА_5 , маючи умисел на придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено, а саме - канабіс, придбав з метою збуту речовину рослинного походження, яка являється наркотичним засобом, який став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.
05.06.2025 приблизно о 17:49 год. ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, а саме - канабіс, перебуваючи біля прохідної НВК «Іскра» по вул. Магістральній, 84 у м. Запоріжжі, зустрівся із ОСОБА_6 , якому було доручено проведення оперативної закупки наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, за грошову винагороду від ОСОБА_6 , у розмірі 600 гривень, збув шляхом передачі останньому із рук в руки зіп-пакет, у якому перебувала речовина сіро-зеленого кольору рослинного походження, яка згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-25/71-НЗПРАП/ПФ від 09.06.2025 являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено, а саме - канабіс, маса якого складає 1,292г в перерахунку на висушену речовину, котру у подальшому ОСОБА_6 видав співробітникам поліції.
В подальшому, 19.06.2025 приблизно о 17:05 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, а саме - канабіс, перебуваючи у лісосмузі біля прохідної НВК «Іскра» по вул. Магістральній, 84 у м. Запоріжжі, зустрівся із ОСОБА_6 , якому було доручено проведення оперативної закупки наркотичного засобу, обіг якого обмежено, а саме - канабіс, за грошову винагороду від ОСОБА_6 , у розмірі 500 гривень, збув шляхом передачі останньому із рук в руки зіп-пакет, у якому перебувала речовина сіро-зеленого кольору рослинного походження, яка згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-25/856-НЗПРАП/ПФ від 20.06.2025 являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса якого складає 1,007г в перерахунку на висушену речовину, котру у подальшому ОСОБА_6 видав співробітникам поліції.
Прокурором зазначено, що під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, ризик знищення, схову та перетворення будь-якої речі або документа, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризик переховування від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, ризик незаконного впливу на свідків, зазначивши про врахування обставин, передбачених пп.1-5, 7, 12 ч.1 ст.178 КПК України. Також зазначив, що більш мякий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, оскільки при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту обвинувачений може знищити, сховати спотворити речі або документи шляхом доступу до мережі Інтернет та може продовжити злочинну діяльність за місцем свого мешкання, вказав про те, що осіб, які б заслуговували б на довіру та поручаються за поведінку обвинуваченого не встановлені, а запобіжний захід у вигляді застави не можна застосувати через відсутність у обвинуваченого постійного джерела доходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та продовження строків ув'язнення, просив змінити запобіжний захід на більш м'який, зокрема просив застосувати домашній арешт та зазначив про те, що буде проживати за адресою реєстрації разом з батьком, зазначив також про те, що має намір укласти угоди з прокурором.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, оскільки підзахисний має стійкі соціальні зв'язки та не має мети переховуватись від суду, раніше не судимий, а ризики, на які посилався прокурор не існують.
Заслухавши пояснення всіх учасників та дослідивши клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
У пункті 79 рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України» від 10.02.2011р. зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України. Згідно вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При розгляді клопотання, суд вважає зазначити наступне.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.08.2025р. обвинуваченому (підсудному) ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Зазначеною ухвалою суду було враховано та встановлено, що не перестали існувати лише ризики щодо знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження та також ризик незаконного впливу на свідків.
У зв'язку з зазначеним, дослідження питання наявності інших, вказаних прокурором у клопотанні ризиків, не є доцільним.
Мотиви суду та застосовані норми права при ухваленні рішення
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У судовому засіданні не доведено, що продовжує існувати ризик - знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значенні для кримінального провадження, оскільки на даному етапі судового розгляду, судом було досліджені письмові матеріали та докази у справі, що виключає об'єктивну можливість обвинуваченого (підсудного) ОСОБА_5 будь-яким чином реалізувати зазначені дії щодо знищення, схову, спотворення речей/документів. Інших доводів про наявність інших речей чи документів, на які б міг незаконно впливати обвинувачений (підсудний) - прокурором не наведено.
Щодо ризику незаконного спливу на свідків у кримінальному провадженні слід зазначити про те, що, хоча ймовірно зазначений ризик не перестав існувати в силу того, що свідки у кримінальному провадженні не були допитані судом, проте, зі спливом тривалого часу судового провадження та перебування особи під вартою, що унеможливило спілкування чи незаконного впливу на свідків з боку ОСОБА_5 , - зазначений ризик втратив вирішального значення при з'ясуванні питання щодо продовження строку запобіжного засобу (ув'язнення) та не може превалювати над приватним інтересом обвинуваченої особи та гарантованого права на свободу та недоторканність. Крім того, будь-яких відомостей чи фактичних даних, які б підтверджували б намагання чи спробу таких незаконних дій з боку обвинуваченого (підсудного) ОСОБА_5 щодо впливу на свідків, чи (або) застосування у встановленому законом порядку відповідних заходів безпеки до свідків, - клопотання прокурора не містить.
Клопотання прокурора не містить належного обґрунтування необхідності продовження тримання під вартою обвинуваченого (підсудного) ОСОБА_5 , в ньому містяться лише посилання на ті обставини (зокрема ризики), на підставі яких підозрюваному ОСОБА_5 обирався запобіжний захід.
На переконання суду, під час розгляду клопотання прокурором не наведено обставин щодо неможливості застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
За приписами п.3 ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання щодо запобіжного заходу прокурор не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті.
З огляду на зменшення ризиків, порівняно з тими, які були під час застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, приймаючи до уваги строк перебування підозрюваного під вартою протягом трьох місяців поспіль та його належну процесуальну поведінку, враховуючи недоведеність прокурором недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, що доведені в судовому засіданні, суд вбачає підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, що буде пропорційним, помірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути встановленим ризикам та забезпечить виконання покладених процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.5 ст.202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 77,178, 183, 331, 372КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.
Змінити запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці, а саме до 05 грудня 2025 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом строку дії цієї ухвали обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
не покидати цілодобово місце проживання, а саме: АДРЕСА_1 ;
не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
негайно повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
утриматися від спілкування прямо чи опосередковано із свідками у даному кримінальному провадженні;
прибувати до прокурора або суду за першою вимогою;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі України, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну (за наявності);
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно.
Копію ухвали направити до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - для виконання.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4) - для відома.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, проте заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першої статті 392 КПК України.
Повний текст ухвали оголошено 10.10.2025р.
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_7