Справа № 939/2874/25
підготовчого судового засідання
10 жовтня 2025 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , у режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Київський слідчий ізолятор»,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111040000363 від 15 травня 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козина Миронівського району Київської області, громадянина України, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
29 вересня 2025 року з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону до Бородянського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За ухвалою судді від 30 вересня 2025 року підготовче судове засідання було призначено на 10 жовтня 2025 року на 14-ту годину.
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 - солдат ОСОБА_4 , будучи раніше судимий 28 квітня 2020 року Святошинським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнившись 20 липня 2023 року умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбуту частину покарання 1 рік 8 днів, на шлях виправлення не став і 14 травня 2025 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з корисливих мотивів і з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і діє він таємно, шляхом вільного доступу підійшов до фасаду магазину ФОП « ОСОБА_5 », за допомогою запальнички перепаливши кабель, таємно викрав камеру «4 МР Н.265 Wi-Fi IPC-F42FP (2.8мм)», вартістю 3 035,46 грн із картою пам'яті «Kingston micro SD 128GB C10 UHS-I R100MB/s + SD», вартістю 537 грн, які належать ОСОБА_5 , після чого разом з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив останній майнової шкоди на загальну суму 3 572 гривні 46 копійок.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на те, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття провадження або внесення подання про визначення підсудності немає, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта і викликати в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілу ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечень щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду не висловив, клопотань не заявив.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Бородянському районному суду Київської області, підстав для закриття кримінального провадження не встановлено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, а тому кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
До суду надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а тому обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків, шляхом підбурювання, прохань, залякування. Також, ОСОБА_4 , який раніше судимий за кримінальні правопорушення проти власності, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Тому, враховуючи вказані обставини, на думку прокурора, застосування менш суворого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам і забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому засіданні клопотання підтримав і просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо заявленого клопотання поклався на розсуд суду.
Вислухавши думки сторін, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
За ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 серпня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 жовтня 2025 року (включно).
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
1)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
2)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
3)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
4)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі "Ілійков проти Болгарії" від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за кримінальні правопорушення проти власності, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, з метою уникнути кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, і застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану ОСОБА_4 та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в раніше визначеному розмірі - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року, що становить 60 560 гривень.
Також, враховуючи, що застава може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. 31, 176, 177, 178, 183, 197, 199, 314, 315, 316 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду Київської області на 20 жовтня 2025 року на 14 годину 30 хвилин.
Кримінальне провадження розглянути суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілу ОСОБА_5 .
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 08 грудня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена в національній грошовій одиниці протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA 768201720355259001000018661).
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, які він зобов'язаний виконувати з моменту звільнення з під варти, внаслідок внесення застави, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення лише в частині обрання запобіжного заходу, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії ухвали суду.
СуддяОСОБА_6