10 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/186/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року в адміністративній справі №280/186/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з пенсійних питань Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 083950023604 від 19.11.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 на підставі записів в трудовій книжці до пільгового стажу роботи за Списком № 2 певні періоди роботи з 20.06.1990 по 01.10.2008 за професією акумуляторщика, яка включена до Списків №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, постановою Ради Міністрів України № 10 від 26.01.1991, постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, і постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12 листопада 2024 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року позовні вимоги задоволено, суд:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 083950023604 від 19.11.2024;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 періоди його роботи з 20.06.1990 по 01.10.2008, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.11.2024;
- стягнув на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що за результатом розгляду наданих документів до страхового стажу зараховані всі періоди. Пільговий стаж позивача не підтверджений, оскільки відсутня уточнююча довідка про періоди роботи зі шкідливими та важкими умовами праці (додаток №5) або, в разі ліквідації підприємства, рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. На думку апелянта, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що відповідач не навів переконливих мотивів, чому без уточнюючої довідки неможливо визнати його стаж роботи за період з 20.06.1990 по 01.10.2008 як пільговий стаж. Скаржник в апеляційній скарзі не вказав, в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при дослідженні документів та чинного законодавства і відповідних нормативних актів. Це дає підстави позивачу дійти до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, надуманість її мотивів.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
12.11.2024 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.
19.11.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення №083950023604 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Відповідачем зазначено: підтвердження періодів пільгової роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, організації, установи без визначення правонаступника, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісія) згідно Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.11.2006 за 1231/13105.
В рішенні встановлено, що вік заявника 55 років, страховий стаж особи становить 34 роки 10 місяців 21 день.
За результатами розгляду документів до страхового стажу враховано всі періоди трудової діяльності особи згідно наданих документів. Пільговий стаж у особи не підтверджений. Права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону, з урахуванням наявних документів, заявник не має, оскільки відсутнє рішення Комісії.
Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданими документами підтверджується факт роботи позивача у період з 20.06.1990 по 01.10.2008 на посадах згідно зі Списком №2, а тому вказаний період повинен бути зарахований до його пільгового стажу роботи. Суд першої інстанції зазначив, що в оскаржуваному рішенні відсутні будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаного періоду, зазначеного у трудовій книжці, помилок у його оформленні, а лише вказано, про відсутність необхідного пільгового стажу. Суд першої інстанції наголосив, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа. Разом з тим, зауваження відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу позивача період з 20.06.1990 по 01.10.2008 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки відсутнє рішення комісії на ліквідоване підприємство, на переконання суду, є безпідставними, з огляду на те, що трудовою книжкою позивача, яка відповідно до приписів ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, підтверджено спірний період роботи позивача. Враховуючи, що станом на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (12.11.2024) позивач досяг 55 років, мав стаж роботи не менше 30 років, з нього не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції та зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За змістом частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Водночас пільговий стаж, роботи обчислюється з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, у тому числі уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, наказу про проведення атестації на відповідному робочому місці, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Зазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, яка викладено, зокрема, у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 31 березня 2020 року у справі № 678/65/17, від 02 грудня 2021 року у справі №263/9464/16-а тощо.
У даній справі спірним є питання щодо наявності у позивача пільгового стажу в розмірі 12 років 6 місяців, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Як слідує зі змісту спірного рішення, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 стала недостатність пільгового стажу, визначеного законом.
До матеріалів справи надано копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 29.05.1990, відповідно до якої позивач працював:
- з 20.06.1990 по 30.09.1999 акумуляторником у Запорізькому виробничому об'єднанні арматуробудування (записи №3 та №9);
- з 01.10.1999 по 31.08.2002 акумуляторником 4 розряду в транспортному цеху у ЗАТ «Запоріжтехкомплект» (записи №№10 та 11);
- з 01.09.2002 по 30.09.2003 акумуляторником 4 розряду у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький арматурний завод» (записи №№12 та 13). В записі №12 є посилання на Список №2);
- з 01.10.2003 по 31.10.2005 акумуляторником 4 розряду в TOB «Торговий дім «Запорізький арматурний завод» (записи №№14 та 15). В записі №14 є посилання на Список №2;
- з 01.11.2005 по 01.10.2008 акумуляторником 4 розряду в транспортному цеху в TOB «Сантехніка ЗАЗ» (записи №№ 16 та 17).
Професія, за якою позивач працював та має право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачена:
Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, в розділі XXXII. Общие професии: Аккумуляторщики (зарядчики) и аккумуляторщики-слесари, занятые на зарядке аккумуляторов;
Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів України від 26.01.1991 року № 10, в розділі XXXIII ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ код 23200000-10047: Аккумуляторщики;
Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 в розділі XXXIII ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ код 2320000023200000-10047 Акумуляториики;
Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 в розділі XXXIII. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ (У ВСІХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРСТВА) позиція 33 - акумуляторники.
Отже, вказана професія (посада) віднесена до Списків № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у відповідні періоди роботи позивача (відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 та постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 року № 461).
Крім того, матеріалами справи підтверджується проведення атестації робочих місць:
у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький арматурний завод» - Перелік робочих місць, затверджених наказом голови правління ВАТ №28 від 13.02.1995 та запис в Трудовій книжці за №12 - про атестацію проведену 08.06.2000 (протокол №6);
у Акціонерному товаристві закритого типу «Запоріжтехкомплект» - Перелік робочих місць, затверджених наказом голови правління АТЗТ №19 від 08.06.2000;
у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Запорізький арматурний завод» - запис в Трудовій книжці за №14 про атестацію проведену 08.06.2000 (протокол №19).
Отже, наданими документами підтверджується факт роботи позивача у період з 20.06.1990 по 01.10.2008 на посадах згідно зі Списком №2, а тому вказаний період повинен бути зарахований до його пільгового стажу роботи.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зауваження відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу позивача період з 20.06.1990 по 01.10.2008 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.05.1990, оскільки відсутнє рішення комісії на ліквідоване підприємство, на переконання суду, є безпідставними, з огляду на те, що трудовою книжкою позивача, яка відповідно до приписів ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, підтверджено спірний період роботи позивача.
Оскільки, пільговий стаж позивача підтверджений належно оформленими записами у трудовій книжці, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що період роботи позивача з 20.06.1990 по 01.10.2008, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (12.11.2024) позивач досяг 55 років, мав стаж роботи не менше 30 років, з нього не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 083950023604 від 19.11.2024.
Як наслідок суд першої інстанції правильно зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 періоди його роботи з 20.06.1990 по 01.10.2008, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.11.2024.
Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року в адміністративній справі №280/186/25 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року в адміністративній справі №280/186/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Білак