06 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8733/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року у справі №160/8733/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 10 серпня 2023 року перерахунок пенсії за віком та її виплату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешкаєза адресою: АДРЕСА_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що їй з 19.07.2017р. була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 10.08.2023 р. позивач звернулась до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак при розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії позивачем відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11; 1,14; 1,197 - 7405, 03 грн. У подальшому 24.02.2025 р. позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2020, 2021, 2022 роки, однак відповідач листом від 10.03.2025 р. №11440-7519/Л-01/8-0400/25 відмовив в перерахунку пенсії. Позивач вважає дії пенсійного органу протиправними, у зв'язку з чим звернулась з цим позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року у справі №160/8733/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено.Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.08.2023 р. із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
07.07.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де він просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі № 160/8733/25 - залишити без змін.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до 10.08.2023 отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі Закон № 1788) та обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV).
10.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком за нормами Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
Отже, за результатами розгляду поданої заяви, з 10.08.2023 Пенсійним фондом України переведено ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
24.02.2025 р. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення перерахунку та виплати їй пенсії за віком з 10.08.2023 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки.
У відповідь на вищезазначене звернення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направило позивачу лист №11440-7519/Л-01/8-0400/25 від 10.03.2025 р., в якому пенсійний орган повідомив позивача про те, що розмір його пенсії обчислено, виходячи із загального стажу, зарахованого по 31.12.2022 р., що складає 36 роки 7 місяців 13 днів. Пенсію обчислено відповідно даних системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 р. по 30.06.2016 р. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислено як середній показник 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14 та 1,197 складає 9426,01 грн.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Фактично спір між сторонами виник з приводу переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
За позицією позивачки пенсія їй, з врахуванням ст.40 Закону № 1058-IV, має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2020-2022 роки, що передували року звернення (2024 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами позивачці з 2017 року призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після проведення пенсійної реформи, відповідно до п.4-3 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до п.4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Відповідно до п.5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до особистої заяви позивачки від 10.08.2023 відповідачем переведено позивачку з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно з Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розмір пенсії за віком розрахований з застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про безпідставне застосування відповідачем показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 цього Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Виходячи з аналізу наведених норм, питання щодо призначення та виплати пенсії за вислугу років, яка була призначена позивачці з 01.10.2010, не входить до правового регулювання Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а визначається виключно Законом України Про пенсійне забезпечення і є спеціальним видом пенсії для конкретно визначеного кола осіб.
За правилами абзацу 4 частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, в якій використовується, зокрема, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, однак позивачу первинно призначено іншу пенсію за іншим законом.
В спірному випадку позивачці первинно призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Звернувшись 10.08.2023 року до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, позивачка використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 1 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-ІV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-ХІІ.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на інший вид пенсії у межах одного закону.
Таким чином, особі, якій до досягнення загального пенсійного віку призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у зв'язку з досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень ст. 40 Закону №1058-ІV як вперше, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
За встановлених у справі обставин є помилковим висновок відповідача, що мало місце переведення з одного виду пенсії на інший згідно з положеннями частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV.
Факт призначення позивачці до досягнення пенсійного віку пенсії за вислугу років за Законом України Про пенсійне забезпечення не позбавляє позивачку права на призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2020-2022 роки.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення розміру пенсії позивачці без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки є протиправними.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року у справі №160/8733/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун