08 жовтня 2025 р. Справа № 520/15707/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Павленка Вадима Олександровича на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025, суддя Волошин Д.А., по справі № 520/15707/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 з урахуванням фіксованого розміру індексації - різниці між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу у березні 2018 року, який складає 4 463,15 грн щомісячно, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням нарахованих та виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року провадження у справі закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що позовні вимоги, провадження по яким закрито, не були раніше предметом судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимог апеляційної скарги.
Відповідач в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що Харківським окружним адміністративним судом вже прийнято рішення у справі № 520/23359/24 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників судового процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/431/18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу у даній справі, виходив з того, що у цьому випадку наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки у цій справі має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі №520/23359/24, за наслідком розгляду якого прийнято рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року, яке набрало законної сили.
Як встановлено судовим розглядм, що в позовній заяві, що розглядається в межах даної справи, позивач просить суд визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 з урахуванням фіксованого розміру індексації - різниці між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу в березні 2018 року, який складає 4463,15 грн щомісячно, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням нарахованих та виплачених сум.
Разом з тим, з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що позивач звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами, зокрема, щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування (нарахування в меншому розмірі) та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (справа № 520/23359/24).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №520/23359/24, зокрема визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 (включно) з урахуванням абзацу 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 (включно) з урахуванням абзацу 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 21.01.2025.
Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є незгода ОСОБА_1 саме із розміром нарахованої та виплаченої індексації - різниці та вимога здійснити її нарахування та виплату у фіксованому розмірі - 4463,15 грн. щомісячно.
При цьому, розмір індексації - різниці не були предметом судового розгляду в межах справи № 520/23359/24, суд не досліджував порядок нарахування та суми, оскільки на час розгляду справи № 520/23359/24 вказана індексація - різниці нарахована не була.
Тому , оскільки розмір індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 не були предметом розгляду справи № 520/23359/24, ОСОБА_1 звернувся до суду із новим адміністративним позовом.
Згідно з п.13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.
Питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.
При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.09.2022 року у справі №420/18920/21.
За таких обставин, висновок суду про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в адміністративній справі №520/23359/24 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими.
З огляду на зазначене, вказані обставини виключають наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи із вимог п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Відтак, вимоги позивача в межах цієї позовної заяви, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судом на предмет правомірності таких вимог.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про закриття провадження у справі, дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Павленка Вадима Олександровича - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 по справі № 520/15707/25 скасувати.
Адміністративну справу №520/15707/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 10.10.25.