09 жовтня 2025 р. Справа № 520/8910/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 03.06.25 по справі № 520/8910/25
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «ім. Ватутіна» (далі по тексту - СГТОВ «ім. Ватутіна», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДПС в Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 06.11.2024 № 00627950701 на суму 32674,50 грн; від 06.11.2024 № 00627960701 на суму 77166,25 грн; від 06.11.2024 № 00627970701 на суму 1020,00 грн; від 06.11.2024 № 00627980701 на суму 11193,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 по справі № 520/8910/25 адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без руху.
Надано позивачу строк протягом десять днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали, позивач надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначив, що оскарження у судовому порядку наказу про проведення відносно позивача перевірки від 02.08.2024 № 3413-п ускладнило своєчасне подання позову. Однак, одразу після апеляційного розгляду позивач звернувся до суду без зайвих зволікань, а тому причини пропуску строку є об'єктивними, непереборними та підтвердженими доказами.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 520/8910/25 адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без руху.
Надано позивачу строк протягом десять днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі № 520/8910/25 у клопотанні представника позивача про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом - відмовлено.
Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернуто позивачу.
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року по справі № 520/8910/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про неправильне застосування судом першої інстанції пункту 56.19 статті 56 ПК України та частин 1, 2 статті 123 КАС України, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права та є підставою для скасування спірної ухвали.
Наполягав, що у даному випадку необхідно керуватись частиною 2 статті 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк звернення до суду із позовом, а не пунктом 56.19 статті 56 ПК України щодо місячного строку, позаяк у випадку, коли норми ПК України та інших законів суперечать один одному, рішення має прийматись на користь платника податку.
На переконання апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск СГТОВ «ім. Ватутіна» строку звернення до суду із позовом та не врахував, що застосування скорочених строків, передбачених ПК України, обмежує доступ до правосуддя.
До того ж, звернув увагу на передчасність покликань суду першої інстанції на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 по справі № 500/2486/19, позаяк вказана постанова переглядається Великою Палатою у справі № 500/2276/24.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що у цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України).
Отже, відлік місячного строку звернення до суду з даним позовом розпочався з 06.11.2024 та закінчився 06.12.2024, тоді як до суду з даним позовом позивач звернувся лише 11.04.2025, тобто поза межами місячного строку звернення до суду.
З огляду на те, що незважаючи на повторне залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду з викладенням об'єктивних причин неможливості звернення до суду у межах процесуального строку, встановленого законом, позивачем у поданій заяві не наведено, а обставини, на які він посилається визнані судом неповажними, як такі, що не свідчать про існування об'єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист в межах такого строку, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви СГТОВ «ім. Ватутіна» відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 КАС України закріплено право особи на звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та викладено перелік можливих способів їх захисту.
Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Приписами статті 122 КАС України визначено загальні (окремі для особи і органу влади) і деякі спеціальні строки звернення до суду, а нормою статті 123 КАС України - наслідки їх пропуску, що полягають у фактичному недопуску до судового розгляду спорів, за якими строк звернення до суду минув.
На підставі частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення: від 06.11.2024 № 00627950701 на суму 32674,50 грн; від 06.11.2024 № 00627960701 на суму 77166,25 грн; від 06.11.2024 № 00627970701 на суму 1020,00 грн; від 06.11.2024 № 00627980701 на суму 11193,00 грн, винесені ГУ ДПС у Харківській області.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформулював правовий висновок, відповідно до якого положення пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальними щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, мають перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулюють визначену її предметом групу правовідносин - оскарження у судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вказана норма встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень податкового органу про оскарження податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається положеннями Податкового кодексу України і становить місячний строк з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Положеннями пункту 56.3 статті 56 ПК України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
За приписами п. 56.17 ст. 56 ПК України (в редакції від 13.08.2020) процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
56.17.3-1 днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.
Колегією суддів встановлено, що 06.11.2024 СГТОВ «ім. Ватутіна» отримало в електронному кабінеті платника податку спірні податкові повідомлення рішення.
Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач вирішив скористатись правом на їх адміністративне оскарження шляхом подання скарги до ДПС України.
05.12.2024 позивач отримав рішення від ДПС України про результати розгляду скарги на оскаржувані ППР, яким скаргу СГТОВ «ім. Ватутіна» залишено без розгляду.
Отримання СГТОВ «ім. Ватутіна» рішення за результатами розгляду своєї скарги саме 05.12.2024 визнається позивачем (а.с. 49 зворот) та додатково підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверта (а.с. 59) із відміткою про отримання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що процедуру адміністративного оскарження в даному випадку можна вважати закінченою 05.12.2024, відтак, з огляду на положення п. 56.19 ст. 56 ПК України місячний строк звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 06.11.2024 № 00627950701, від 06.11.2024 № 00627960701, від 06.11.2024 № 00627970701, від 06.11.2024 № 00627980701 сплив 06.01.2025 (з урахуванням вихідних днів), а не 06.12.2024, як помилково зазначив суд першої інстанції.
Разом з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 10.04.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверта із трек-номером відправлення, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено положеннями ст.123 КАС України.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Колегія суддів зауважує, що 05.05.2025 позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про те, що строк оскарження податкових повідомлень-рішень визначається виключно ПК України, а тому позивач діяв у межах встановлених термінів. Крім того, повідомлено, що оскарження наказу про призначення перевірки від 02.08.2024 № 3413-п ускладнило своєчасне подання позову, але після апеляційного розгляду позивач звернувся до суду без зволікань.
Разом з цим, на переконання колегії суддів, оскарження позивачем наказу про призначення перевірки від 02.08.2024 № 3413-п жодним чином не унеможливлює своєчасне звернення до суду із позовом про визнання протиправними та скасування спірних ППР.
Суд апеляційної інстанції враховує, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції СГТОВ «ім. Ватутіна» не повідомило, як саме оскарження наказу про призначення перевірки від 02.08.2024 № 3413-п перешкодило своєчасному зверненню до суду із даним позовом.
Фактично, доводи апеляційної інстанції зводяться до необхідності застосовування частини четвертої статті 122 КАС України, якою передбачено шестимісячний строк звернення до суду із позовом, а не приписів Податкового кодексу України, що за наведеним вище висновком суду апеляційної інстанції є помилковим.
При цьому, колегія суддів відхиляє покликання апелянта на неприпустимість застосування у спірних правовідносинах висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 по справі № 500/2486/19, позаяк вказана постанова була підтримана Великою Палатою Верховного Суду від 29.09.2025 у справі 320/27124/23.
Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду із позовом СГТОВ «ім. Ватутіна» наведено не було.
На підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії, справа “Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 Рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосудця і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», № 23436/03, пункти 22-23).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом, проте, помилково визначив дату закінчення процедури адміністративного оскарження та, як наслідок, сплив місячного строку звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі № 520/8910/25 підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі № 520/8910/25 підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 122, 123, ч. 4 ст. 229, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі № 520/8910/25 - змінити шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі № 520/8910/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко