09 жовтня 2025 року справа №200/601/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Блохіна А.А., Гайдар А.В., Сіваченко І.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача - Гуревич Родіона Геннадійовича про ухвалення додаткового судового рішення за апеляційною скаргою Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 200/601/25 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дії щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені,-
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України (далі відповідач), про стягнення з відповідача з відповідача Державної установи “Центр пробації Міністерства юстиції України на користь позивачки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, що в грошовому еквіваленті складає 68 340 (шістдесят вісім тисяч триста сорок) грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2023 по справі № 200/5154/22, 21.05.2024 сплачено 96550,00 грн.
Позивач вважає, що має право на отримання середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, у зв'язку із чим звернулась до суду із даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 200/601/25 позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, що в грошовому еквіваленті складає 68712 гривень 96 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року апеляційну скаргу Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 200/601/25 - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 200/601/25 - залишено без змін.
Представник позивача звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Заявник просив стягнути на його користь суму понесених судових витрат на правничу допомогу на суму 5 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції, перевірив матеріали справи вважає за необхідне частково задовольнити вищевказану заяву, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, фактично понесені стороною, на користь якої ухвалено судове рішення в адміністративній справі, витрати на правову допомогу у такій справі підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на підставі рішення суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Представник позивача вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. мають бути стягнуті з відповідача.
Апеляційний суд зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема ,заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Перевіривши зміст наведених документів, суд звертає увагу, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 5 000,00 грн. не є співмірними зі складністю справи (розглянута справа не є складною, не потребувала дослідження та підготовки великих обсягів документів), відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, а розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи в суді апеляційної інстанції у співмірності до наданих послуг, на переконання колегії суддів, становить 3000,00 грн.
Керуючись ст. 134, 139, 252, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача - Гуревич Родіона Геннадійовича про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 41847154) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 ( три тисячі) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 жовтня 2025 року.
Судді А.А. Блохін
А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко