09 жовтня 2025 року справа №200/4863/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Геращенко І.В., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 200/4863/23 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області, в якому просив:
- визнати противоправною бездіяльність щодо не прийняття рішення про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_1 на підставі заяви від 19.05.2023;
- зобов'язати розглянути заяву від 19.05.2023 про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_1 та постановити відповідне рішення по суті звернення;
- стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1878 грн.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року відмолено у задоволені позовних вимог.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом не прийнято до уваги що предметом спору є відкладення відповідачем розгляду заяви ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої доньки, тобто, процесуальне рішення суб'єкта владних повноважень, яке не передбачено діючим законодавством, у тому числі Постановою КМУ «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаною із захистом прав дитини» від 24.09.2008 №866. Судом не було прийнято до уваги, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою так як відповідачами не було прийнято остаточного рішення, яке і підлягає розгляду у межах цивільного провадження. Судом не було прийнято до уваги що адміністративний позов було подане так як суб'єкт владних повноважень діяв у спосіб не передбачений діючим законодавством, а саме відповідач-1 відклав розгляд заяви ОСОБА_1 та про своє рішення повідомив позивача листом від 04.08.2023. Тобто відповідач-1 прийняв проміжне рішення, а не остаточне. Суду було надані докази того що відповідачами не прийнято остаточного рішення хоча комісія (орган опіки та піклування) зобов'язана розгляд заяви закінчити прийняттям рішення, яке відсутнє. Саме дії відповідача-1, як суб'єкта владних повноважень щодо прийняття проміжної відповіді, що не передбачено нормативно-правовими актами і є предметом спору, а не визначення місця мешкання дитини, як безпідставно вказано судом у рішенні яке оскаржується.
Скаржник не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а не у порядку адміністративного судочинства, оскільки у разі ухвалення відповідачем рішення відповідно вимог ст.19 СК України, спір підлягав би розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі письмових пояснень відповідач-1 не маючі повноважень приймав участь у формуванні справи за заявою ОСОБА_1 . Тобто проміжне рішення комісії не може бути законним також у разі, якщо у формуванні справи приймала участь Покровська МВА Покровського району Донецької області не маючи на те повноважень.
У матеріалах справи є довідка комунальної установи Покровського координаційного комітету самоорганізації населення, яка на думку скаржника видана незаконно, так як діючим законодавством не передбачені завдання КСН надавати інформацію будь-кому про місце мешкання фізичних осіб. Крім цього, довідка видана органу - службі у справах дітей використовується комісією з питань захисту прав дитини Покровської міської ради.
Відповідно підпункту 1 пункту 4 Положення про комісію з питань захисту прав дитини (додаток 2 до розпорядження від 29.12.22 333-рс) комісія з питань захисту прав дитини затверджує персональний склад міждисциплінарної команди із числа працівників органів місцевого самоврядування, зокрема служби у справах дітей, структурних підрозділів Покровської міської ради з питань освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, уповноважених підрозділів органів Національної поліції (органів ювенальної превенції), (далі - уповноважені суб'єкти).
Комунальна установа Покровського координаційного комітету самоорганізації не є органом місцевого самоврядування. Отже, начальник КУ ПККСН Ухова М.О., яка є членом комісії, незаконно включена та затверджена до складу комісії з питань захисту прав дитини.
Також, до складу комісії безпідставно включені особи які не є працівниками органів місцевого самоврядування та структурних підрозділів Покровської міської ради: Березіна Наталя Анатоліївна - директор комунальної установи «Інклюзивно - ресурсний Наталя Анатоліївна центр» Покровської міської ради; Васіна Світлана Сергіївна - медичний директор КП «ЦПМСД»; Лисенко Тетяна Миколаївна - директор Покровського міського центру соціальних служб Донецької області; Самофалова Людмила Миколаївна- практичний психолог ЗОШ І-ІІІ ступенів №9; Тарасенко Ольга Георгіївна - керівник служби «Денний центр соціально психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (з кризовою кімнатою) Покровського міського центру соціальних служб Донецької області.
Усі перелічені заклади є самостійними юридичними особами та вказані особи є їх працівниками. Тобто комісія сформована у неправомочному складі, а як наслідки усі прийняті дії (бездіяльність) та рішення є незаконними.
Відсутність рішення суб'єкта владних повноважень, як результат розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини, позбавляє позивача права на врегулювання спору між батьками.
Крім цього, суд безпідставно відмовив у задоволенні двох клопотань про витребування у Відповідачів матеріалів справ, які ними були сформовані на підставі заяви від 19.05.2023 про визначення місця проживання малолітньої доньки разом з батьком.
Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, в рішення суду залишити без змін.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що вирішення такого питання, як встановлення місця проживання дитини разом з одним із батьків, у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» (із змінами), належить до повноважень органів опіки та піклування районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім'ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.
Виконавчий комітет Покровської міської ради Покровського району Донецької області має статус юридичної особи, має печатку та код ЄДРПОУ, відомості про юридичну особу містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не перебуває в процесі припинення.
За чинним законодавством, до повноважень Покровської міської військової адміністрації не належить вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування. Та у разі задоволення позовних вимог, військова адміністрація не зможе виконати рішення суду, оскільки не наділена відповідними повноваженнями.
Від позивача надійшла відповідь на відзив.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що законодавець передбачив, що процесуальним рішенням відповідно до ч.5 ст.19 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 року, при розгляді спорів, що виникають із сімейних відносин та стосуються, зокрема, визначення місця проживання дитини з одним із батьків, орган опіки та піклування є висновок.
У матеріалах справах відсутній висновок, тому посилання відповідача, що позивач зайняв позицію щодо проміжного рішення, так як відсутнє позитивне рішення у його користь спростовується вимогами діючого законодавства.
Проміжне рішення комісії не може бути законним у разі, якщо у вирішенні питання приймала участь Покровська МВА Покровського району Донецької області не маючи на те повноважень.
Так, саме спір відносно висновку підлягає розгляду у цивільному провадженні. Якщо висновок відсутній є проміжне рішення Відповідача як суб'єкта владних повноважень, яке вказує що відповідач не здійснив свої повноваження у спосіб передбачений законодавством.
Оскаржуване рішення відповідача підпадає під вимоги пункту 19 статті 4 КАС України, тобто є індивідуальним актом - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (постанова ВС КАС від 26.06.2019 по справі №640/12476/16-а).
Спір відповідно індивідуального акту розглядається у межах адміністративного провадження.
Рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 200/4863/23 - задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 200/4863/23 - скасовано. Закрито провадження у справі 200/4863/23 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Верховного Суду від 23 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №200/4863/23 скасувати та направити справу до Першого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Відповідно до повторного свідоцтва про народження від 27.02.2023 серії НОМЕР_1 позивач є батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідкою від 30.03.2023 № 1427-5002679373 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 1427-5002679416 від 30.03.2023 здійснена реєстрація ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якості внутрішньо-переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі № 201/4037/23 (провадження № 2/229/1521/2023) розірвано шлюб, зареєстрований 27.08.2013, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис у книзі реєстрації шлюбів Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Єнакіївського міського управління юстиції у Донецькій області , актовий запис № 348.
Зі змісту тексту вказаного судового рішення про розірвання шлюбу не встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду у 2023 році ставилося питання про вирішення спору про місце проживання дитини з одним з батьків.
Також, зі змісту зазначеного рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13.06.2023 року не випливає неможливість повідомлення відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи через її знаходження на окупованій території чи за межами України.
29.12.2022 розпорядженням начальника Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області №330рг “Про затвердження складу комісії з питань захисту прав дитини та Положення про неї» було затверджено склад комісії з питань захисту прав дитини (далі - Комісія).
ОСОБА_1 звернувся до відповідача-1 із заявою від 19.05.2023 №1-22-2432 про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_1 за своїм місцем мешкання: АДРЕСА_1 », зазначивши, що він надав необхідний перелік документів.
02.06.2023 Комісія провела засідання за зверненням про встановлення місця мешкання дитини та повідомила позивачу, що не може вирішити питання, де краще буде дитині мешкати разом з батьком в Україні або разом з мамою в росії без висловлення думки матері дитини ( ОСОБА_3 ). Вирішили направити запити для надання роз'яснень до Міністерства соціальної політики, Уповноваженого Президента з прав дитини, Міністерства з питань реінтеграції ТОТ.
31.07.2023 проведено засідання Комісії разом з батьком, під час якого більшістю голосів членів комісій було прийняте протокольне рішення комісії з питань захисту прав дитини, відповідно до якого заявнику ОСОБА_4 було надіслано лист-відповідь від 04.08.2023 №вх.01-22-2432, відповідно до якого викладені такі обставини:
«Згідно з довідкою слідчого відділу Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області від 17.05.2023 №101/04/3158/2-2023 у межах кримінального провадження №12023052770000220 від 15.03.2023 гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є безвісти зникла. В ході розслідування встановлено, що можливим місцем перебування разом з матір'ю є територія країни-загарбника - російська федерація, у зв'язку з чим обмежена можливість проведення слідчих дій.
Згідно з листом від 17.07.2023 №16464/301, наданим Покровським РУП ГУНП в Донецькій області, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться у державному розшуку.
Відповідно до довідки від 19.06.2023 №01-09/335, наданої Комунальною установою Покровський координаційний комітет самоорганізації населення, за адресом АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично не мешкає.
Згідно з Актом обстеження умов проживання служби у справах дітей Покровської міської ради від 25.05.2023 за адресом АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За результатами обстеження за адресом проживання батька створені умови для проживання та розвитку дитини.
Згідно з Висновком оцінки потреб сім'ї з дітьми від 31.05.2023 Покровського міського центру соціальних служб Донецької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , бажає встановити місце проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ним за даною адресом. На даний час дитина знаходиться з матір'ю за межами України.
Встановлено, що малолітня ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , обстеження матеріально-побутових умов за адресою реєстрації неможливе, оскільки житло знаходиться на непідконтрольній Україні території.
Фактичне місце проживання дитини встановити на даний час неможливо, у зв'язку з чим немає можливості обстежити умови проживання малолітньої ОСОБА_2 , поспілкуватися з дитиною та з'ясувати думку матері ОСОБА_3 . Також неможливо з'ясувати, чи жива дитина, оскільки і дитина, і її мати, на момент початку повномасштабних воєнних дій перебували на тимчасово окупованій території (м.Маріуполь), та на територію України не виїхали.
Служба у справах дітей зазначила, що не має змоги надати висновок, оскільки таке питання розглядається за місцем проживання (перебування) дитини. Дитина не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тому представники Служби у справах дітей не можуть провести бесіду з матір'ю та дитиною з метою з'ясування думки дитини та скласти висновок про визначення її місця проживання.
За наслідками розгляду звернення позивача Комісія з питань захисту прав дитини виклала висновки: керуючись статтями 141-163 Сімейного Кодексу України, статтею 1 Закону України “Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 24.09.2008 № 866, беручи до уваги отримані роз'яснення Національної соціальної сервісної служби України від 18.07.2023 № 0000-0201-5/18908-2023/26235, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 21.06.2023 № 22/4.1-6102-23, враховуючи лист служби у справах дітей Покровської міської ради від 31.07.2023 № 14-31/906, відповіді міністерств, департаментів та установ (Пенсійний фонд України, Національна соціальна сервісна служба України, Радник Уповноваженого Президента з прав дитини та дитячої реабілітації, Національної поліції України, Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації), ретельно дослідивши всі матеріали справи за заявою позивача про встановлення місця проживання його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним, зважаючи на обставини, за яких неможливо об'єктивно прийняти рішення, орган опіки та піклування Покровської міської ради вирішив не приймати рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позивачем, оскільки не може підтвердити або спростувати факт знаходження дитини на території Покровської міської територіальної громади, але готовий повернутися до вирішення даного питання у разі фактичного проживання дитини на території громади.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої і апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся з позовом про визнання протиправною бездіяльності органу опіки та піклування щодо неприйняття рішення за заявою від 19.05.2023 про визначення місця проживання малолітньої дитини, та з вимогою зобов'язати відповідача розглянути цю заяву та постановити відповідне рішення по суті звернення.
Згідно з п. 72 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 ( далі Постанова 866), для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім'ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов'язки з виховання дитини та догляду за нею.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Колегія суддів зазначає, що вищезазначеними приписами Порядку № 866 зазначено у який спосіб повинен діяти суб'єкт владних повноважень для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини. Також зазначено відповідний обов'язковий, послідовний алгоритм дій, без зазначення строків розгляду заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача-1 із заявою від 19.05.2023 №1-22-2432 про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_1 за своїм місцем мешкання: АДРЕСА_1 », зазначивши, що він надав необхідний перелік документів.
Під час розгляду звернення позивача, комісія з питань захисту прав дитини, крім іншого, встановила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживає з позивачем. Доказів перебування дитини на території Покровської міської територіальної громади, позивачем не надано. Згідно з листом від 17.07.2023 №16464/301, наданим Покровським РУП ГУНП в Донецькій області, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться у державному розшуку.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що ним подано заяву, відповідно до приписів п. 72 Порядку 866, до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини.
Верховний Суду у своїй постанові по данні справі зазначив, наступне
«36. Таким чином, провадження щодо розгляду заяви є обов'язковою адміністративною процедурою, яка повинна завершитися ухваленням рішення по суті звернення.
37. Частина друга статті 19 Сімейного кодексу України прямо визначає, що рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом 10 днів з моменту його ухвалення не було подано позов до суду щодо його оскарження. При цьому не передбачено можливості відтермінування прийняття рішення або неприйняття рішення, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності.
38.Бездіяльність, яка полягає у неухваленні рішення за результатами розгляду заяви, підлягає оскарженню до адміністративного суду як публічно-правовий спір відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України.
39. Орган опіки та піклування не має права уникати ухвалення рішення, які належать до його повноважень відповідно до Порядку № 866 та Сімейного кодексу України.
40. Невчинення передбачених законом дій у встановленому порядку кваліфікується як протиправна бездіяльність відповідно до статті 2 КАС України. Така поведінка порушує право заявника на ефективний адміністративний розгляд, а також суперечить законним інтересам дитини, яка має право на визначеність свого місця проживання та належний рівень захисту.
41. Враховуючи вищенаведені обставини, Суд дійшов висновку, що спір, предметом якого є визнання протиправною бездіяльності органу опіки та піклування щодо неприйняття рішення за заявою про визначення місця проживання малолітньої дитини, належить до компетенції адміністративних судів.
42. Однак суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову, вважаючи спір непідсудним адміністративному суду, тоді як апеляційний суд, переглядаючи це рішення, закрив провадження у справі, що фактично позбавило заявника права на судовий захист.»
В силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Невчинення передбачених п. 72 Постанови № 866 дій слід кваліфікувати як протиправна бездіяльність відповідно до статті 2 КАС України. Така поведінка порушує право заявника на ефективний адміністративний розгляд, а також суперечить законним інтересам дитини, яка має право на визначеність свого місця проживання та належний рівень захисту.
Відповідно до п. 3 Постанови 866 районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям утворити у двомісячний строк комісії з питань захисту прав дитини та затвердити положення про них.
Відповідно до п. 3 Порядку 866 «Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім'ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.
Для здійснення визначених законодавством повноважень щодо захисту прав дітей районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міські, районні у містах (у разі утворення), селищні, сільські ради забезпечують:
утворення служб у справах дітей;
розроблення та затвердження положення про службу у справах дітей з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. № 1068 “Про затвердження типових положень про службу у справах дітей» (Офіційний вісник України, 2007 р., № 66, ст. 2541);
роботу єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
приймання від райдержадміністрацій особових справ дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, які походять з відповідної територіальної громади, дітей, які перебувають на обліку з усиновлення, усиновлених дітей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та проживають (перебувають) на території відповідної територіальної громади, кандидатів в усиновлювачі, потенційних прийомних батьків, батьків-вихователів, документів, що стосуються функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, згідно з примірним порядком, затвердженим Мінсоцполітики. Якщо анкети та документи дітей, які перебувають на обліку з усиновлення, втрачені у зв'язку з проведенням воєнних (бойових) дій, тимчасової окупації, оточення (блокування) території, складаються та передаються списки таких дітей. Служби у справах дітей сільських, селищних рад забезпечують відновлення документів дітей, зокрема шляхом отримання від служб у справах дітей облдержадміністрацій (військових адміністрацій) засвідчених копій анкет та документів дітей, які перебувають на регіональному обліку.
Служби у справах дітей районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (далі - служби у справах дітей) здійснюють:
безпосереднє ведення справ і координацію діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також стосовно здійснення передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей, які можуть бути усиновлені; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій; усиновлених дітей, за умовами проживання та виховання яких здійснюється нагляд; дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; дітей, влаштованих під опіку, піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів; дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів; потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; кандидатів в усиновлювачі, патронатні вихователі та їх помічники; нерухомого майна дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема дітей, які до утворення служб у справах дітей міськими, районними у містах (у разі утворення), селищними, сільськими радами перебували на відповідному обліку в службах у справах дітей райдержадміністрацій;
приймання та опрацювання заяв і документів, передбачених цим Порядком. Заяви, передбачені цим Порядком, подаються заявниками у паперовій формі під час особистого прийому у службі у справах дітей, крім випадків, коли цим Порядком передбачено подання заяви в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або в інший спосіб.»
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позов слід задовольнити частково. Зобов'язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області розглянути заяву від 19.05.2023 про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_1 та постановити відповідне рішення по суті звернення з урахуванням приписів п. 72 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 200/4863/23 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області розглянути заяву від 19.05.2023 про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_1 та постановити відповідне рішення по суті звернення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області ( адреса Україна, 85300, Донецька область, Покровський район, місто Покровськ, площа Незалежності, 11 ЄДРПОУ 44790232) на користь ОСОБА_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 939 ( дев'ятсот тридцять дев'ять ) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Повне судове рішення - 09 жовтня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді
І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко