10 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/11255/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лукашова О.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 07 березня 2023 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 07 березня 2023 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44
Щодо клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та їх поновлення, то суд зазначає таке.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
В даному випадку, необхідно зауважити на рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини», згідно якого, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
В рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанов від 21.03.2025 по справі № 460/21394/23 зробив висновок про необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду щодо строків звернення до суду і сформувати наступні:
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року".
Судова палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 №460/21394/23 вказала, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Як слідує з матеріалів справи позивач звільнений з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 з 14.04.2025. Разом з тим, Військова частина НОМЕР_1 листом від 08.09.2025 №593/1 повідомила представника позивача про розміри виплачених позивачу сум грошового забезпечення.
До суду позивач звернувся 07.10.2025, тобто в межах трьохмісячного строку. Таким чином строк звернення до суду не пропущено, відповідно заява про поновлення строку зверненян до суду не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає за можливе вищевказане клопотання позивача задовольнити.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, суд вбачає, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не встановлено.
Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
За приписами ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
При ознайомленні з позовною заявою суддею встановлено, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно із частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності (пункт 20 частини 1 статті 4; частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України) та у відповідності до статті 257, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України має розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у судовому засіданні суд вбачає наявність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення відмовити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справа буде розглядатися одноособово суддею Лукашовою О.Б. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, або заяви про визнання позову.
Роз'яснити відповідачу - суб'єкту владних повноважень, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити позивачу, що він має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'ятиденного строку з дня отримання відзиву на позов, а відповідачу, що він має право подати до суду заперечення протягом п'ятиденного строку з дня отримання відповіді на відзив.
Звернути увагу учасників справи, що відзив, відповідь на відзив, заперечення повинні відповідати вимогам частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копії відзиву, відповіді на відзив, заперечення повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву, відповіді на відзив, заперечень до суду; копії доказів (крім речових), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються (надаються) особою, яка їх подає іншим учасникам справи. Документи, що підтверджують надіслання (надання) копій відзиву, відповіді на відзив, заперечення, доказів повинні бути надіслані (надані) суду.
Повідомити відповідача - суб'єкта владних повноважень, що копію позовної заяви та додані до неї документи можуть бути отримані ним в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ЛУКАШОВА