про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4830/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Грекул Надія Василівна до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Кіцманського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Грекул Надія Василівна (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Кіцманського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Кіцманського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, оформлену листом № С-86/6/7318- 25/7318/542-25 від 6 вересня 2025 року, у видачі ОСОБА_1 у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Кіцманський відділ Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд наголошує, що дана позовна заява містить 1 вимогу не майнового характеру (визнання протиправними і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії).
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за 1 вимогу немайнового характеру. В разі звернення до суду безпосередньо через канцелярію, позивач мав б сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази сплати судового збору.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору в повному обсязі - в сумі 1211,20 грн.
Водночас суд зазначає, що згідно вимог пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Зазначену норму слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Натомість, в силу частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої позивач діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено пільги по сплаті судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, за наведених обставин позивачем не доведено, що дана пільга щодо сплати судового збору визначена пунктом 14 частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» поширюється на вказані правовідносини.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду (справа №640/109/19, адміністративне провадження №К/9901/14269/19, ухвала суду від 29.05.2019р.) у подібних правовідносинах, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Грекул Надія Василівна до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Кіцманського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Боднарюк