03 жовтня 2025 року справа № 580/8550/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства “Миронівська птахофабрика» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне акціонерне товариство “Миронівська птахофабрика» звернулась до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.07.2025р. № 19/32 00-04-02-01-01 про відмову у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України;
- зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків застосувати до приватного акціонерного товариства “Миронівська птахофабрика» норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України та запровадити мораторій на проведення документальних перевірок податкових (звітних) періодів за період з 14.02.2020 по 31.12.2020 року відповідно до поданого повідомлення про втрату документів від 16.06.2025 № 550.
Ухвалою судді від 04.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган безпідставно відмовився застосувати до позивача норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України та запровадити мораторій на проведення документальних перевірок податкових (звітних) періодів, оскільки первинні бухгалтерські документи зберігалася в архівосховищі в по вул. Нова, 23 в с. Блиставиця Бучанської міської територіальної громади Київської області. В період з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2022 року територія с. Блиставиця була тимчасово окупована РФ та на його території велися бойові дії та первинні документи знищені внаслідок знищення окупаційними військами наведеного приміщення де зберігались документи.
Позивач вважає, що оскаржене рішення немотивоване та ухвалено всупереч вимог Податкового кодексу України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
В письмовому відзиві на адміністративний позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши, що позивач не має права на застосування наведених положень Податкового кодексу України, оскільки не здійснював діяльність на окупованих територіях чи територіях де велись бойові дії. Крім того, позивач був обізнаний про втрату документів ще з травня 2022 року, однак про втрату документів тільки після оприлюднення плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік (липень).
Відповідач звернув увагу, що подані позивачем документи містили суттєві недоліки та розбіжності, які вказують, що позивач не передав на зберігання первинні облікові документи, тому викладені ним обставини втрати документів внаслідок бойових дій, є безпідставними.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що позивач подав до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлення №550 від 16.06.2025 про втрату документів за податковий (звітний) період з 14.02.2020 по 31.12.2020, в якому просив застосувати до нього положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України.
До повідомлення №550 від 16.06.2025 позивач додав копії документів: витяг з ЄДРПОУ на ПрАТ «Миронівська птахофабрика»; договір надання послуг №18/05-21 від 18.05.2021 з додатками та додатковою угодою від 21.05.2021; акт надання послуг №2054 від 30.12.2021; акт надання послуг №2053 від 31.12.2021; акт надання послуг №2052 від 23.12.2021; акт надання послуг №2051 від 20.12.2021; акт надання послуг №1846 від 30.09.2021; акт надання послуг №1706 від 10.09.2021; акт надання послуг №1707 від 30.09.2021; акт надання послуг №1708 від 31.10.2021; акт надання послуг №1709 від 30.11.2021; акт надання послуг №1710 від 31.12.2021; акт надання послуг №1567 від 31.12.2021; акт надання послуг №1566 від 30.11.2021; акт надання послуг №1565 від 31.10.2021; акт надання послуг №1564 від 30.09.2021; акт надання послуг №1563 від 31.09.2021; акт надання послуг №1562 від 30.07.2021; акт надання послуг №931 від 31.03.2022; акт надання послуг №930 від 28.02.2022; акт надання послуг №875 від 31,03.2022; акт надання послуг №874 від 28.02.2022; акт надання послуг №873 від 31.01.2022; акт надання послуг №443 від 31.03.2022; акт надання послуг №442 від 28.02.2022; акт надання послуг №441 від 31.01.2022; акт надання послуг №341 від 31.03.2022; акт надання послуг №340 від 28.02.2022; акт надання послуг №339 від 31.01.2022; платіжне доручення №3049610001 від 30.12.2021; платіжне доручення №3023300001 від 21.12.2021; платіжне доручення №3004130001 від 14.12.2021; платіжне доручення №2994140001 від 10.12.2021; платіжне доручення №2746510001 від 10.09.2021; платіжна інструкція №2450540264 від 05.04.2024; платіжна інструкція №2450540263 від 05.04.2024; платіжна інструкція №2450540275 від 05.04.2024; платіжне доручення №3149930001 від 08.02.2022; платіжна інструкція №2644620002 від 30.07.2021; платіжна інструкція №2644620001 від 30.07.2021; податкові накладні № 39 від 21.12.2021; №48 від 30.12.2021; №24 від 14.12.2021; №19 від 10.12.2021; №16 від 10.09.2021; №80 від 30.07.2021; №79 від 30.07.2021; витяг з ЄРПН №6203730 на запит від 06.05.2025 №6203730; договір оренди №05219-03 частини нежитлового приміщення від 01.05.2019; акт приймання-передачі приміщення від 01.05.2019; повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 28.07.2022; довідка про взяття на облік платника податків від 14.09.2012р. №44922/18-613; витяг з ЄДРПОУ на ТОВ «Українська архівна компанія-Архів»; витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.04.2022; витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.05.2022; акт обстеження нерухомого майна, пошкодженого (знищеного) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації від 28.06.2022; акт про пожежу від 05.05.2022; лист від ТОВ «Українська Архівна Компанія-Архів» №02/05/22-1 від 02.05.2022; лист від ТОВ «Українська Архівна Компанія-Архів» №12/05/22-1 від 12.05.2022; фото згорівшого сховища на 2 -х аркушах; акт №25062022/8 інвентаризаційної комісії від 25.06.2022 ТОВ «Українська Архівна Компанія-Архів»; наказ №107 від 18.07.2022р. «Про утворення постійно діючої експертної комісії та затвердження Положення про неї» з Положенням про експертну комісію ПрАТ «Миронівська птахофабрика»; наказ №108 АГ від 18.07.2022р. «Про проведення службового розслідування у зв'язку зі знищенням (пошкодження та втрати) документів підприємства»; протокол №1 засідання експертної комісії від 22.08.2022; акт про невиправні пошкодження справ (документів) № 1 від 22.08.2022 року; акт інвентаризації №1 від 22.08.2022 року; наказ на проведення інвентаризації № 7/ОД від 18.07.2022 року; акт прийому-передачі документів в архівосховище №20/08 від 20.08.2021р. з додатками; акт прийому-передачі документів в архівосховище № 02/09 від 02.09.2021р. з додатками; акт прийому-передачі документів в архівосховище №07/12 від 07.12.2021 року з додатками; акт прийому-передачі документів в архівосховище №21/12 від 21.12.2021 року з додатками.
Розглянувши вказане повідомлення, відповідачем прийнято рішення №19/32-00-04-02-01-01 від 16.07.2025, яким відмовлено в застосуванні до приватного акціонерного товариства “Миронівська птахофабрика» норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
За визначенням, наведеними у підпунктах 14.1.36 та 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).
Відповідно до положень пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з положеннями пунктів 6.2, 6.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерської та іншої звітності, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.
Водночас, як виключення із загального правила, відповідно до положень пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
З аналізу норм підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України вбачається, що у разі втрати документів за обставин ведення бойових дій, положення ст. 44 Податкового кодексу України не застосовуються. Суд звертає увагу, що підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить присічного терміну подання повідомлення про втрату документів, тому твердження податкового органу про неподання позивачем повідомлення про втрату документів, суд вважає необґрунтованими.
Однак, підставою для прийняття відповідного рішення про відмову є втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях бойових дій.
На переконання суду, у спорі, що розглядається платник податків повинен надати податковому органу докази того, що первинні бухгалтерські документи перебували в тому місці де велись бойові дії або на території тимчасово окупованій РФ.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Перелік у подальшому змінювався станом на відповідну дату.
06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, серед яких у період з 24.02.2022 по 01.04.2022 село Блиставиця Бучанської міської територіальної громади перебувало в тимчасовій окупації.
Саме в цей період, за твердженням позивача, на зберіганні у ТОВ «Українська архівна компанія - архів» в селі Блиставиця перебували первинні бухгалтерські документи позивача за період з 14.02.2020 по 31.12.2020. Однак, ні в повідомленні позивача №550 від 16.06.2025, ні в оскарженому рішенні не зазначено переліку документів, які втрачено. Отже, під час подачі повідомлення, позивач не дотримався вимог підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та не зазначив у повідомленні необхідного переліку первинних бухгалтерських документів, які втрачені. Водночас, позивач володів інформацією про вказаний перелік, оскільки у повідомленні посилається на акти приймання-передачі документів, які підписані між позивачем та ТОВ «Українська архівна компанія - архів».
На переконання суду, посилання в повідомленні на акти приймання-передачі документів на зберігання до ТОВ «Українська архівна компанія - архів» є недостатнім, оскільки нормами Податкового кодексу України визначено необхідність зазначення у повідомленні загального переліку первинних документів, які втрачено.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що підставою для застосування підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України є втрата не будь-яких документів, а саме первинних бухгалтерських документів на підставі яких сформовані показники податкової звітності та здійснено нарахування і сплату податків.
Податковий орган в оскарженому рішенні посилається на загальну кількість коробів з документами, які опрацьовані ТОВ «Українська архівна компанія - архів», згідно наданих позивачем документів, за увесь період здійснення господарських взаємовідносин. Натомість, податковий орган не надав оцінку відсутності в поданні позивача, а також не зазначив в оскарженому рішенні переліку документів, які за посиланням платника податків втрачено за період з 14.02.2020 по 31.12.2020.
Суд врахував, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2023 року у справі № 420/14943/21 сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов'язок суб'єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним “маркером» того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд встановив, що спірне рішення є необґрунтованим, оскільки відповідачем не встановлено перелік документів, які за посиланням позивача втрачені, чи віднесені ці документи до первинних бухгалтерських, чи пов'язані ці документи зі сформованими показниками податкової звітності та чи здійснено платником податків нарахування і сплату податків на підставі цих документів.
Невмотивованість рішення суб'єкта владних повноважень є підставою для його скасування.
При цьому, суд відхиляє посилання податкового органу про те, що позивач не здійснює господарську діяльність в селі Блиставиця Бучанської міської територіальної громади, оскільки відповідач не зазначив про наявність законодавчої заборони укладення суб'єктом господарювання договору про зберігання первинних бухгалтерських документів за іншою адресою ніж зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На переконання суду основною умовою застосування спірних положень Податкового кодексу України є втрата первинних бухгалтерських документів під час окупації певної частини території України і доведення тієї обставини, що саме в цей час первинні документи перебували на відповідній території.
При цьому, вимоги про зобов'язання Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків застосувати до приватного акціонерного товариства “Миронівська птахофабрика» норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України та запровадити мораторій на проведення документальних перевірок, задоволенню не підлягають зважаючи на те, що в оскарженому рішенні не визначено переліку документів, а саме первинних бухгалтерських документів на підставі яких сформовані показники податкової звітності та здійснено нарахування і сплату податків. Отже, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження відповідача та поза межами встановленої процедури вирішувати питання про наявність або відсутність права позивача на застосування до нього норм підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України.
За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути повідомлення приватного акціонерного товариства “Миронівська птахофабрика» про втрату документів від 16.06.2025 № 550 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2000 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.07.2025 № 19/32-00-04-02-01-01 про відмову у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути повідомлення приватного акціонерного товариства “Миронівська птахофабрика» про втрату документів від 16.06.2025 № 550 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) на користь приватного акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» (вул. Слобода, 25, с. Степанці, Канівський район, Черкаська обл., 20200, код ЄДРПОУ 30830662) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО