про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження в адміністративній справі
10 жовтня 2025 року справа № 580/10103/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (18029, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21, далі - філія ГСЦ МВС, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) щодо відмови в перереєстрації транспортного засобу автомобіля Renault Kango, рік випуску 2013, номер кузова НОМЕР_1 на нового власника ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ 43611933) здійснити перереєстрацію транспортного засобу автомобіля Renault Kango, рік випуску 2013, номер кузова НОМЕР_1 на нового власника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки зазначила, що стаття 34 Закону України “Про дорожній рух» передбачає здійснення процедури перевірки на предмет внесення до Єдиного реєстру боржників саме особи, що звертається за перереєстрацією транспортного засобу. При цьому, у спірному випадку звернення за перереєстрацією здійснювалося шляхом подання відповідної заяви від імені власника транспортного засобу автомобіля Renault Kango, рік випуску 2013, номер кузова НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , а, отже, згідно положень статті 34 Закону України “Про дорожній рух» перевірка мала здійснюватися відносно особи ОСОБА_1 , а не АТ КБ “ПриватБанк», який не був суб'єктом такого звернення.
Дії відповідача щодо відмови в перереєстрації транспортного засобу на нового власника позивачка вважає протиправними, а тому звернулась в суд з цим позовом.
Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Відповідно до частин 1-4, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на вищевикладене, зазначені предмет та підстави адміністративного позову, а також відсутність клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Крім того, у позові представниця позивачки зазначила третьою особою Акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК».
Частиною 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Оскільки за підсумками правовідносин лізингу та на виконання Договору лізингу 24 серпня 2024 року між позивачкою та Акціонерним товариством комерційним банком “ПРИВАТБАНК» укладений Договір купівлі-продажу предмета лізингу, тому суддя вважає, що в цьому випадку наявні підстави залучити вказаний банк до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Роз'яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити третій особі п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути подані пояснення щодо позову, які відповідають вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити позивачці триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого може бути подана відповідь на відзив, що відповідає вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити третій особі п'ятиденний строк з дня отримання відзиву, протягом якого можуть бути подані пояснення щодо відзиву, які відповідають вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачеві триденний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого можуть бути подані заперечення на відповідь на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивачка - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud2370/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК