Справа № 560/14090/25
іменем України
08 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 06.08.2025 №UA400000/2025/000166/2.
Позов мотивований тим, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що оскаржуване рішення винесене на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.
У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв'язку зі складністю справи, та з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
Відповідно до контракту від 24.07.2025 №84 Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" (покупець) купило, а фірма "BRUMM Autohandel" продала згідно з рахунком моторний транспортний засіб для перевезення 10-ти осіб і більше: автобус марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 .
ТОВ "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" до Хмельницької митниці подало для митного оформлення ТЗ митну декларацію 25UA400000909737U0 та відповідні документи, а саме: рахунок-фактуру (iнвойс) 084.25 від 24.07.2025, свідоцтвj про реєстрацію транспортного засобу F 50804988 від 04.12.2020, контракт від 24.07.2025 №84, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.020.009739-25 від 05.08.2025.
У вказаній МД декларантом митна вартість автомобіля була заявлена в розмірі 7400 Євро, а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД).
06.08.2025 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UА400000/2025/000166/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА400040/2025/000447.
У рішенні митна вартість товару скоригована до 19000 Євро.
Позивач оскаржив вказане рішення до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою умовою, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст.53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів, невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа № 804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).
У митній декларації позивача митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Разом з цим, у графі 33 рішення митного органу було зазначено обставини, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме:
- заявлена митна вартість 7400 Євро, не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби;
- існує ризик незаявлення до митного оформлення витрат на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України оскільки товар переміщується на митну територію України безпосередньо імпортером, при цьому до митного оформлення заявлені умови поставки DAP, згідно з якими витрати на доставку товару має здійснюватись продавцем;
- продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію, отже існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди;
- подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрат на обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару; комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.
Згідно з ст. 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Відповідно до ч.4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
У випадках, коли митна вартість не може бути визначена згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3.
Відповідно до статті 5 Угоди якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні-імпортері в тому стані, як вони імпортуються, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті ґрунтується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються в найбільшій сукупній кількості в той час або майже в той час, коли відбувається імпорт товарів, які оцінюється, особам, що не пов'язані з особами, у яких вони купують такі товари, за умови дотримання таких відрахувань: 1) чи комісійних, які звичайно сплачуються або на сплату яких отримано згоду, чи надбавок, які звичайно робляться для прибутку й покриття загальних витрат у зв'язку з продажем у такій країні імпортних товарів того самого класу або виду; 2) звичайних витрат на транспорт та страхування й пов'язаних із цим витрат у країні імпорту; 3) у разі необхідності коштів та витрат, зазначених у пункті 2 статті 8; 4) мита й інших національних податків, що підлягають сплаті в країні імпорту з причини імпорту або продажу товарів.
Отже, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення аналогічних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем ТЗ за резервним методом, мав зазначити, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, навести порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 по справі №825/648/17 та у постанові від 09.09.2020 по справі №400/3133/18.
В свою чергу, митний орган навів підстави неможливості застосування другорядних методів та вказано про застосування резервного методу.
Джерелом числового значення митної вартості товару вказано МД від 01.07.2025 №25UA204130010997U0, згідно якої здійснено митне оформлення подібного товару в максимально наближений час.
Разом з цим, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про документ сформований в системі коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.
Тобто, відповідач фактично не досліджував ціну за аналогічний товар (хоча такий товар наявний по базі відповідача, оскільки надано відповідні докази позивачем), втім послався на схожий товар, де вартість визначалась за інший транспортний засіб, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення.
Позивач надав відповідачу повний пакет документів, копії яких наявні в матеріалах справи.
Крім того, згідно з контрактом від 24.07.2025 №84 вартість транспортних засобів обумовлюється додатково в кожному конкретному випадку (рахунок-фактура тощо).
До митної декларації позивач надав рахунок-фактуру (iнвойс) 084.25 від 24.07.2025 з визначеною ціною транспортного засобу.
Згідно з положеннями контракту умовами поставки товару згідно з цим контрактом вважати DAP - Хмельницький.
Суд звертає увагу на те, що поставка на умовах DAP Інкотермс (англ. Delivered At Place - поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.
За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.
Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов'язку позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов'язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати.
Використовуючи під час митного контролю повноваження щодо отримання від декларанта додаткових документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, поставленого на умовах DAP Інкотермс, задекларованого в митній декларації, Відповідач не мав підстав покладати на Позивача обов'язок щодо надання для підтвердження числових значень вартості товару транспортних (перевізних) документів та інших документів (в межах цих правовідносин).
В свою чергу, декларування товару саме позивачем жодним чином не спростовує факт поставки товару на умовах DAP Інкотермс - Хмельницький.
Що стосується такої позиції відповідача, що продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в техпаспорті, слід зазначити, що позивач вступав у правовідносини лише з продавцем фірма "BRUMM Autohandel", інформація щодо правовідносин між продавцем та іншими особами позивачу невідома. Крім того, суд вважає, що ця обставина не може слугувати беззаперечним доказом щодо визначення неправильної ціни товару.
Також, суд звертає увагу, що позивачем зазначалось, що з третіми особами договірні відносини (в межах даного контракту) не здійснювались, а тому відсутні підстави для комісійних та брокерських платежів.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025 №UA400000/2025/000166/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" 3028,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" (автодорога Житомир-Чернівці, 143км+558м,м. Старокостянтинів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31150 , код ЄДРПОУ - 45438639)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя О.Л. Польовий