Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 жовтня 2025 р. № 520/17615/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Харківській від 10.06.2025 за №53/6-25 щодо відмови ОСОБА_1 , ідент.код - НОМЕР_1 , у відмові зарахувати стаж роботи у період з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) за списком № 2;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи у період з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) за Списком № 2 та призначити ОСОБА_1 , ідент.код - НОМЕР_2 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Харківській, протиправно відмовлено у зарахуванні стажу роботи за період з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) за Списком № 2, що порушує права позивача на соціальне забезпечення.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому, зазначив, що за результатами розгляду доданих до заяви документів комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, встановлено, що документів про проведення атестації робочих місць, як це передбачено пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 18-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 24.11.2006 р. № 1231/13105, заявником не надано. Згідно з історичною довідкою від 14.05.2025 р. № 01-33/109 Філія АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" припинила свою діяльність в 2004 році. Довідкою від 26.05.2025 р. № 03-32/104, виданою головним управлінням статистики у Харківській області зазначено, що станом на 26.05.2025 р. в ЄДРПОУ значиться Шевченківська філія АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря", код 25852477. місцезнаходження: 63650, Харківська область, Шевченківській район, с. Петропілля; Головне підприємство: АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря", код 22623960, адреса: 61004 м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6. Враховуючи вищезазначене підтвердити період роботи з 26.07.1988 р. по 13.02.2001 р. за професією газозварник (газоелектрозварник) немає підстав, оскільки філія та головне підприємство АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" є діючими підприємствами. З урахуванням викладеного, комісія вирішила відмовити у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 у період з 26.07.1988 р. по 13.02.2001 р. за професією газозварник (газоелектрозварник) за Списком № 2.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.
За відомостями трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач працював в колгоспі імені Петровського (далі: КСП "Надія", Філія АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря") у період з 26.07.1988 по 23.12.1988 за професією газозварник, з 01.03.1991 по 13.02.2001 - газозварник.
22.06.2025 позивач (у віці 55 років) звернувся до пенсійного органу із заявою про підтвердження стажу роботи. До заяви додані наступні документи: скан-копії трудової книжки, довідок з головного управління статистики у Харківській області 21.05.2025 р. № 03-32/101, від 26.05.2025 р. № 03-32/104, архівних довідок від 12.05.2025 № 238, № 239, № 236, № 237.
Згідно рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Харківській від 10.06.2025 за №53/6-25 відмовлено у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 у період з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) за Списком № 2.
Підставою для відмови у підтвердженні стажу роботи позивача згідно з вказаним рішенням зазначено наступне: "Документів про проведення атестації робочих місць, як це передбачено пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 18-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 24.11.2006 р. № 1231/13105, заявником не надано. Згідно з історичною довідкою від 14.05.2025 р. № 01-33/109 Філія АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" припинила свою діяльність в 2004 році. Довідкою від 26.05.2025 р. № 03-32/104, виданою головним управлінням статистики у Харківській області зазначено, що станом на 26.05.2025 р. в ЄДРПОУ значиться Шевченківська філія АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря", код 25852477. місцезнаходження: 63650, Харківська область, Шевченківській район, с. Петропілля; Головне підприємство: АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря", код 22623960, адреса: 61004 м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6. Враховуючи вищезазначене підтвердити період роботи з 26.07.1988 р. по 13.02.2001 р. за професією газозварник (газоелектрозварник) немає підстав, оскільки філія та головне підприємство АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" є діючими підприємствами".
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно п.2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається - працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
У спірних правовідносинах, позивачу відмовлено у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 у період з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) за Списком № 2.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383; далі за текстом - Порядок №383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.
При цьому, суд зважає, що переліки професій за Списком №1 та Списком №2 початково були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 і застосовуються до пільгової роботи найманого працівника до 31.12.1991р.; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992р. - застосовуються переліки професій за Списком №1 та Списком №2, котрі затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994р. - застосовуються переліки професій за Списком №1 та Списком №2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162.
Окрім того, перелік професій за Списком №1 і за Списком №2 затверджувались також постановою КМУ від 16.01.2003р. №36 та постановою КМУ від 24.06.2016р. №461.
На проміжок часу трудової діяльності позивача з 26.07.1988 по 13.02.2001 припадає дія переліку професій за Списком №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173; переліку професій за Списком №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10; переліку професій за Списком №2, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994р. №162.
Так, вказані Переліки професій за Списком №2, містять відомості про те, що за час роботи на посаді газозварник (газоелектрозварник) громадянин набуває право на пільгову пенсію.
Постановою КМУ від 11.03.1994р. №162 була запроваджена умова набуття права на пільгове пенсійне забезпечення - робота працівника із зайнятістю повний робочий день.
Отже, записи у трудовій книжці позивача містять об'єктивні дані про роботу позивача у період часу з 26.07.1988 по 13.02.2001 на посаді газозварника та газоелектрозварника, які надають право на призначення пенсії за Списком №2.
Суд також зазначає, що за правилами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
На момент внесення записів до трудової книжки позивача за період з 1988 по 1998 діяв Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженою постановою Державного комітету ради міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 09.07.1958 №620, та Інструкція, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162 (далі - Інструкція №162).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної постанови "Про трудові книжки робітників та службовців" при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
У період внесення записів про спірні періоди роботи позивача, не зараховані відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58).
Відповідно до пункту 2.4. Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У пункті 2.6 пункту 2 Інструкції № 58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17.
За відомостями трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач працював в колгоспі імені Петровського (далі: КСП "Надія", Філія АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря") у період з 26.07.1988 по 23.12.1988 за професією газозварник, з 01.03.1991 по 13.02.2001 - газозварник.
Зазначені записи у трудовій книжці є чіткими, зрозумілими, скріплені печатками та підписами відповідальних осіб.
Ніяких претензій до записів трудової книжки позивача, відповідачем у оскаржуваному рішенні не зазначено.
Згідно з архівною довідкою від 12.05.2025 р. № 238 позивач працював: 1988 - газозварник; з 1991 по 1992 - газозварник; з 1993 по 2000 - газоелектрозварник.
Отже, спірні періоди пільгового стажу позивача підтверджені записами трудової книжки НОМЕР_3 та довідкою від 12.05.2025 р. № 238.
Згідно з історичною довідкою від 14.05.2025 № 01-33/109 Філія АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" припинила свою діяльність в 2004 році.
Довідкою від 26.05.2025 № 03-32/104, виданою головним управлінням статистики у Харківській області зазначено, що станом на 26.05.2025 в ЄДРПОУ значиться Шевченківська філія АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря", код 25852477, місцезнаходження: 63650, Харківська область, Шевченківській район, с. Петропілля; Головне підприємство: АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря", код 22623960, адреса: 61004 м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6.
Разом з тим, при винесенні спірного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області історичну довідку від 14.05.2025 р. № 01- 33/109 про припинення своєї діяльність в 2004 році Філії А131 ТПК "Світло Шахтаря", яку надавав позивач, до уваги не взято та посилаючись на довідку від 26.05.2025 р. № 03-32/104, виданою головним управлінням статистики у Харківській області період роботи Позивача з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) не зараховано так як головне підприємство АТЗТ ТПК "Світло шахтаря" є діючим підприємством.
Щодо неврахування до пільгового стажу спірних періодів роботи, оскільки відсутні документи про проведення атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
Суд відзначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відповідно п.4.2. Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінилися докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція щодо правозастосування викладена у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 2040/6395/18, що в силу приписів ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом першої інстанції.
Таким чином, суд приходить до висновків, що до пільгового стажу позивача, підлягає зарахуванню періоди роботи з 26.07.1988 по 13.02.2001, що підтверджені записами трудової книжки серії НОМЕР_3 та довідкою від 12.05.2025 р. № 238.
Окрім того, суд зазначає, що частиною 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
До того ж і відповідно абзацу 3 п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1; далі за текстом - Порядок №22-1), у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Проте, у ході розгляду даної справи пенсійний орган не подав жодних доказів та не навів жодних аргументів на підтвердження правомірності дій з приводу нереалізації управлінської функції у порядку наведених норм.
У даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності спірних періодів, у зв'язку з відсутністю уточнених даних.
Отже, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Харківській від 10.06.2025 за №53/6-25 щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) за Списком №2.
Стосовно вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Водночас, суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Відтак, позов у частині зобов'язання пенсійний орган призначити позивачу пенсію за віком, до задоволення не підлягає.
До того ж, вказані позовні вимоги зверненні на майбутнє та є передчасними, з огляду на те, що пенсійним органом ще не зараховано до пільгового стажу спірні періоди роботи позивача, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Разом з цим, враховуючи вищезазначене, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.06.2025, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у даній справі.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням викладено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Харківській від 10.06.2025 за №53/6-25 щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у підтвердженні періоду роботи з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.06.2025, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 26.07.1988 по 13.02.2001 за професією газозварник (газоелектрозварник) відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн. 84 коп.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 10.10.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко