Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 жовтня 2025 року справа №520/3194/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за ставкою у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр бази оподаткування;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2023 року №0178508-2405-2030-UA63120270000028556 про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 50742,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем неправильно визначено ставку податку для об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1% (замість 0,1%) при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Відповідач 29.02.2024 через канцелярію суду надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він підтвердив раніше викладену правову позицію та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачем до суду надано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що у відповіді на відзив не викладено доводів, які свідчать про незаконність та неправомірність дій контролюючого органу, які у свою чергу тягнуть за собою скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та звільнення позивача від обов'язку сплачувати податки в повному обсязі, передбаченого Конституцією України.
Позивачем до суду надано пояснення, в яких він підтвердив раніше викладену позицію у позовній заяві та відповіді на відзив.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2023 року №0178508-2405-2030-UA63120270000028556 про сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 50742,00 грн. за 2021 рік за нежитлове приміщення загальною площею 845,7 м2, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить позивачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 28.03.2011 року.
Позивач в адміністративному позові зазначає, що вказане нежитлове приміщення згідно технічного паспорту є промисловим та відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 року №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням 23 сесії Харківської міської ради 11 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 28.11.2018 року №1284/18, зазначене вище приміщення підлягає оподаткуванню за ставкою 0,1 відсотка, а ні 1 відсоток, як обчислює відповідач.
Вважаючи протиправним спірне рішення відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За визначенням, наведеним у ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп.266.1.1 п.266.1 ст.261 ПК України).
Як встановлено положеннями пп.266.3.1 та 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Приписами пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп.266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України).
Згідно з Додатком № 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про місцеві податки і збори у місті Харкові від 22.02.2017 р. №542/17 ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування.
Так, пунктом 5 зазначеного вище Додатку №1 встановлено ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток; 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) до 01.01.2019 року - будівлі промисловості та склади 0,25 відсотка, в подальшому підпункт 5 пункту 5 додатку 1 виключений згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 р. № 1284/18 набрав чинності з 01.01.2019 р. 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; 8) інші будівлі - 0,1 відсотка.
Відповідач посилався на те, що розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 12.07.2023 №0178508-2405-2030-UA63120270000028556 на загальну суму 50 742,00 грн за об'єкт нежитлова будівля розташована за адресою Конєва буд.4, загальною площею 845,7 кв. метрів у 2021 році складав: сума податку склала 845,7 кв. м. площа* (мінімальна заробітна плата * ставка податку) = 845,7*(6000*1%) = 50 742,00 грн..
Згідно з абзацом 7 підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Класифікатор забезпечує уніфікацію об'єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою.
Визначення належності об'єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об'єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, будівлі офісні віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 122 «Будівлі офісні» клас 1220 «Будівлі офісні», який в свою чергу включає підкласи: будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств, банків, поштових відділень, органів місцевого управління, урядових та відомчих департаментів та т. ін., центри для з'їздів та конференцій, будівлі органів правосуддя, парламентські будівлі.
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, будівлі торговельні віднесено до підрозділу «Будівлі торговельні» група 123 «Будівлі торговельні» клас 1230 «Будівлі торговельні», який в свою чергу включає підкласи: торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні тощо, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування, будівлі торговельні інші.
При цьому, ДК 018-2000 використовується у даному випадку не для визначення ставок оподаткування, а виключно для визначення статусу нежитлового приміщення, яке не зазначено у реєстрі прав на нерухоме майно, але визначено у технічній документації будівлі.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.01.2018 у справі № 822/2624/16.
Як свідчать обставини справи, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначене нежитлове приміщення загальною площею 845,7 м2 не визначено як готельні, офісні, торгівельні будівлі.
Натомість, згідно наданого позивачем копії технічного паспорту на нерухоме майно, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Конєва,4, нежитлове приміщення складається з цеху та підсобних приміщень.
З огляду на викладене, відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 року №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням 23 сесії Харківської міської ради 11 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 28.11.2018 року №1284/18, зазначене приміщення підлягає оподаткуванню за ставкою 0,1 відсотка, а не 1 відсоток, як обчислено відповідачем.
Відтак, податкове повідомлення-рішення від 12.07.2023 року №0178508-2405-2030-UA63120270000028556 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 50 742,00 грн., є протиправними та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнати протиправними дії Головного управлінням ДПС у Харківській області по нарахуванню позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за ставкою у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр бази оподаткування, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде задоволення адміністративного позову, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2023 №0178508-2405-2030-UA63120270000028556 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 50 742,00 грн.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією, яка наявна у матеріалах справи.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Григорія Сковороди, будинок 46, місто Харків, Харківська область, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2023 року №0178508-2405-2030-UA63120270000028556 про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 50 742,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 09.10.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА