Справа №500/3714/25
10 жовтня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просив:
скасувати рішення Державної податкової служби України від 09 травня 2025 року №13249/6/99-00 06-03-03-06 про відмову у скасуванні рішення ГУ ДПС у Тернопільській області №4431/6/19-00-13-03 від 26 лютого 2025 року про опис майна у податкову заставу та повідомлення №4470/6/19-00-13-03 від 26 лютого 2025 року,
скасувати рішення №4431/б/19-00-13-03 від 26 лютого 2025 року про опис майна у податкову заставу та повідомлення №4470/б/19-00-13-03 від 26 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 25.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 КАС України).
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (частини друга статті 46 КАС України).
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частини третя статті 46 КАС України).
Згідно з визначенням, наведеним у пункті 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В розумінні вищенаведених положень КАС України відповідачем в адміністративному судочинстві виступає суб'єкт владних повноважень, який своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За нормами пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Із положень пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу (обов'язок доказування) випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку з цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Такі відомості у позові відсутні.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставини, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Крім того, у позовній заяві, з урахуванням змісту наведених положень КАС України та враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначені у частині першій статті 2 КАС України, а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, позивач має обґрунтовано довести існування у взаємозв'язку сукупності таких обставин: 1) юридичного спору між ним і відповідачем; 2) публічно-правових відносин між ним і відповідачем; 3) порушеного права (прав) позивача відповідачем у існуючих між ними правовідносинах; 4) факту порушення права (прав) позивача відповідачем.
Відтак, відповідача у справі позивач визначає не довільно, а вказує того суб'єкта владних повноважень, який має відповідати за його позовними вимогами, оскільки приймав оскаржуване рішення, вчиняв дію чи допустив бездіяльність, і з приводу яких у позивача з ним виник юридичний спір.
Так відповідачем у позовній заяві вказано Головного управління ДПС у Тернопільській області, а в прохальній частині позовної заяви позивач просить:
скасувати рішення Державної податкової служби України від 09 травня 2025 року №13249/6/99-00 06-03-03-06 про відмову у скасуванні рішення ГУ ДПС у Тернопільській області №4431/6/19-00-13-03 від 26 лютого 2025 року про опис майна у податкову заставу та повідомлення №4470/6/19-00-13-03 від 26 лютого 2025 року,
скасувати рішення №4431/б/19-00-13-03 від 26 лютого 2025 року про опис майна у податкову заставу та повідомлення №4470/б/19-00-13-03 від 26 лютого 2025 року.
Отже, позивачу необхідно визначитися з предметом оскарження, суб'єктним складом відповідача (відповідачів) і врахувати вимоги статті 5 КАС України, яка визначає способи судового захисту у разі порушення прав, свобод та законних інтересів особи рішенням суб'єкта владних повноважень і пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, які наведені вище.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Крім того, суд зауважує, що згідно частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання позовної заяви, яка відповідатиме вимогам статті 5, пунктів 3, 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, з чітким формулюванням змісту позовних вимог, визначенням відповідача (відповідачів), викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів (з врахуванням норм Закону України "Про судовий збір").
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без руху
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46021 м. Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.