Справа № 500/3521/25
10 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» (далі - позивач, або товариство) звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (далі - відповідач, або ГУ Держпродспоживслужби), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 03.06.2025 № 02 про застосування штрафу за перешкоджання незаконному заходу державного нагляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач не має законної компетенції на проведення перевірки тарифів на житлово-комунальну послугу з управління багатоквартирним житловим будинком, оскільки даний тариф не належить до державних регульованих цін, а також ГУ Держпродспоживслужби не має повноважень перевіряти тариф на послуги з управління багатоквартирним житловим будинком згідно із законом України «Про захист прав споживачів», оскільки такі повноваження надані законом Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг. Також акцентує увагу на порушенні вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» під час проведення спірного позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування свої позиції вказує, що підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в даному випадку є приписи абзацу 5 статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Також зазначає, що Національна комісія є органом, який уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку комунальних послуг шляхом перевірки стану виконання суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідності до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов. Тому, відповідач є законодавчо вповноваженим органом вирішувати питання про призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з підстави, окресленої абзацом 5 статті 6 Закону № 877-V.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 23.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не звертались.
Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
На адресу ГУ Держпродспоживслужби 04.11.2024 надійшло для розгляду звернення громадянки ОСОБА_1 щодо проведення перевірки правильності нарахування плати за утримання будинку і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 та надання послуги з утримання цього будинку.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», на підставі звернення ОСОБА_2 № Б-221 від 04.11.2024 та за погодженням Держпродспоживслужби № 15.1.2-6/23352 від 11.11.2024 та Посвідчення (направлення) №36 від 18.11.2024 спеціалістами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби 20.11.2025 розпочато перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів ТзОВ «МЖК ІрЛАГА», що надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_2 .
Під час позапланового заходу директору товариства Кривенькому І.М. посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби пред'явлено службові посвідчення, надано копію погодження Держпродспоживслужби на проведення позапланового заходу та копію направлення №38 від 18.11.2024.
Крім того, спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби було висловлено вимогу надати письмові пояснення, копії документів, актів виконаних робіт, відомостей, матеріалів з питань, що виникли підчас державного нагляду (контролю).
Під час позапланового заходу здійснено огляд будинку АДРЕСА_1 та встановлено:
- виконавцем послуги не забезпечується своєчасне внесення змін до технічних паспортів на квартирні(багатоповерхові) жилі будинки;
- на дверях підвалу відсутній спеціальний запис про місце зберігання ключів;
- на житловому будинку у доступному для мешканців місці відсутній список організацій з зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів визначених підпунктом 3.4.5 пункту 3.4 розділу НДКЖКГ 76.
Враховуючи те, що станом на 25.11.2024 зазначені вимоги не були виконані, директору товариства 28.11.2024 додатково вручено письмову вимогу про надання документів та пояснень № Вих-08.3/3350-24.
Листом № 6709-24 від 02.12.2024 директор ТзОВ «МЖК ІрЛАГА» відмовив у наданні копій документів та пояснень, які вимагалися посадовими особами.
З огляду на це, відповідач дійшов висновку, що директором ТзОВ «МЖК ІрЛАГА» створено перешкоду службовим особам органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.
Вказане призвело до неможливості виконання спеціалістами Управління захисту прав та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області повноважень передбачених статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів».
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби складено Акт № 10 від 03.12.2024, в якому зафіксовано порушення підпункту 3.4.5 пункту 3.4 розділу 3 НДКЖКГ статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме ТОВ «МЖК ІрЛАГА» створено перешкоди при проведені позапланового заходу, оскільки не було надано службовим особам Головного управління завірених копій документів необхідних для проведення позапланового заходу.
За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) ГУ Держпродспоживслужби винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів № 02 від 03.06.2025 у розмірі 170 грн. за порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме створення перешкод службовим особам органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі по суті є постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 03.06.2025 №02 про накладення штрафу на товариство за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати зазначеній постанові оцінку на предмет її відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.09.2018 у справі №804/2956/17, надаючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби за наслідками перевірки, важливим є з'ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважати на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб'єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №640/25597/21.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення).
За змістом абзаців 1, 2 підпункту 6 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).
За наведеним у пунктах 2, 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначенням, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг віднесена і послуга з управління багатоквартирним будинком яка включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Норми частини 1 статті 6 цього Закону визначають суб'єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Встановлю, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. А за визначенням понять, наведених у ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
З аналізу даних правових норм слідує, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи уповноважені здійснювати перевірки суб'єктів господарювання за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг.
В той же час, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є органом, який уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку комунальних послуг шляхом перевірки стану виконання суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідно до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов.
З огляду на зазначене, судом відхиляються доводи позивача про відсутність у відповідача повноважень (компетенції) щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у спірному випадку.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів, серед іншого, є:
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Частиною одинадцятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Згідно із частинами шостою, восьмою, одинадцятою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт . Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
Приписами статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та інше.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - це невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
Суд зазначає, що заходи здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відбуваються у формі планових та позапланових перевірок. Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
За умови, що заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності здійснюються відповідно до вимог закону, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю).
У разі створення перешкод для виконання покладених на уповноважені органи функцій, до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Подібна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі №500/1647/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діяв на час перевірки.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022.
Однак, у пункті 2 Постанови № 303 передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Поряд з цим, пунктом 4-1 Постанови № 303 визначено, що протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Отже, на період воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) допускається як виняток і лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері чи рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Пунктом 9 Положення № 667 визначено, що Держпродспоживслужба у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції, законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств, видає відповідні накази, організовує та контролює їх виконання.
В свою чергу, на реалізацію пункту 4-1 Постанови № 303 Держпродспоживслужбою України 01.04.2024 виданий наказ №191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послу», пунктом 1 якого установлено, що протягом періоду воєнного стану позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, із дотриманням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
З наведеного правового регулювання слідує, що Держпродспоживслужба (її територіальні органи) протягом періоду воєнного стану вправі здійснювати позапланові заходи державного контролю за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави із дотриманням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому, достатньою підставою вважати, що така загроза наявна, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.
Судом встановлено, що приводом для призначення позапланового заходу державного контролю стало звернення гр. ОСОБА_3 № Б-221 від 04.11.2024 щодо проведення перевірки правильності нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території по вул. Карпенка, 30, м. Тернопіль та надання послуги з утримання цього будинку.
Відтак, враховуючи вказане звернення та положення наказу Держпродспоживслужби України від 01.04.2024 №191, суд вважає, що вимоги Постанови № 303 відповідачем не порушено.
Отже, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 03.06.2025 №02 про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Судові витрати
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" (місцезнаходження: вул. Карпенка, 24А,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46018, код ЄДРПОУ/РНОКПП 31830642);
відповідач:
- Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Микулинецька, 20,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46006, код ЄДРПОУ/РНОКПП 40310895).
Головуючий суддя Юзьків М.І.