Справа № 594/1066/25
08 жовтня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Зушман Г. І.
з участю секретаря Шимків Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач, ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», у серпні 2025 року звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 13967,05 грн. за кредитним договором №Z62.00211.006247429, укладеним 23.01.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою, відповідно до умов якого відповідачці були надані кредитні кошти на поточні потреби в розмірі 5981,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж. Свої зобов'язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові зі строком кредитування до 23.01.2023, однак відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала. Позивач зазначив, що є правонаступником прав вимоги до позичальника ОСОБА_1 за наведеним вище договором, а тому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у зазначеному вище розмірі, яка складається із заборгованості: за основним боргом -5899,71 грн.; за нарахованими та несплаченими відсотками - 2794,17 грн.; по оплаті за обслуговування кредиту - 5273,17 грн.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 08.09.2025 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі їхнього представника.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, не повідомивши суду причини своєї неявки, про день та час слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву не подавала.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.01.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z62.00211.006247429, який відповідачка власноручно підписала.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 5981,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж в розмірі 780,13 грн., а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно умов цього Договору.
Згідно з п. 1.4. договору строк кредиту 36 місяців.
За змістом п. 1.3 Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 15 % річних .
Згідно п.1.5 договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку №1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості».
Згідно паспорта споживчого кредиту, що є додатком №1 до договору кредиту №Z62.00211.006247429 від 23.01.2020 , сторони погоди графік щомісячних платежів за кредитом у період з 23.02.2020 по 23.02.2023. У п.5 додатку Додатку №1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості» зазначені щомісячні платежі за додаткові та супутні послуги в загальному розмірі 5124,52 грн.
Згідно ордера-розпорядження № 1 про видачу кредиту, 23.01.2020 АТ «Ідея Банк» видав ОСОБА_1 кредит в сумі 5981,00 грн, підстава: договір №Z62.00211.006247429 від 23.01.2020.
Згідно з довідкою-розрахунком за кредитним договором №Z62.00211.006247429 від 23.01.2020 розрахунок боргу станом на 19.12.2023 включає заборгованість за основним боргом - 5899,71 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 2794,17 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 5273,17 грн, загальна заборгованість 13967,05 грн.
ОСОБА_1 не скористалась своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій, не подала відзиву на позов, не надала будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не навела обставин, які мають значення для справи і на які вона б послалася, як на підставу своїх заперечень.
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» (далі - ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023. Відповідно до п.2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.
Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами в день укладення цього договору. Так, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов'язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував обумовлену суму на користь АТ «Ідея Банк».
22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передатні грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором.
До матеріалів справи також долучено реєстри боржників і платіжні інструкції, відповідно до яких ТОВ «ОптімаФакторинг» ТОВ сплатило кошти на користь АТ «Ідея банк», а ТОВ «Профіт Капітал» сплатило кошти на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» згідно договорів факторингу.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За п.1-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;
Відповідно до ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі, якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
За ч.5 ст.12 цього ж Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал», суд дійшов такого висновку.
Тлумачення ч. 1ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом процесуального правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни. Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.
У зв'язку з тим, що до ТОВ «ФК«Профіт Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , суд доходить до висновку, що позивачем належним чином набуто право вимоги за вказаними кредитними договорами і є підстави стягувати кредитну заборгованість з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«Профіт Капітал».
Позивачем доведено, що у відповідачки виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за тілом кредиту в розмірі 5899,71 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 2794,17 грн.
Судом встановлено, що відповідачкою умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов'язання позичальника погашення заборгованості за кредитом за його користування.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася та доказів на спростування доводів позивача не надала.
Щодо позовних вимог ТОВ «ФК «Профіт Капітал» по кредитному договору №Z62.00211.006247429 від 23.01.2020 в частині стягнення з відповідачки заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту, суд дійшов до таких висновків.
У підписаному позичальником кредитному договорі №Z62.00211.006247429 від 23.01.2020, у пункті 5 Додатку №1 до договору встановлено щомісячну плату за обслуговування.
Тобто первісним стягувачем АТ «ІдеяБанк» фактично встановлено сплату комісії, проте не зазначено, за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником.
Жодних доказів вчинення АТ «Ідея Банк» будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, матеріали справи не містять.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування") кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування") до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв'язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України "Про захист прав споживачів", визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України "Про споживче кредитування".
Частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти про нарахування разової комісії при видачі кредиту та щомісячної комісії за супроводження кредиту є нікчемними, а тому нарахування заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту є безпідставним та вимоги позивача в цій частині не підлягають до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 3028, 00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 7000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3500,00 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором кредиту та страхування №Z62.00211.006247429 від 23.01.2020 в розмірі 8693,88 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 5899,71 грн та заборгованості за відсотками в сумі 2794,17 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 1884,80 грн сплаченого судового збору та 3500 грн витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідачкою може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова,8, адреса для листування : 02094, м.Київ, пр-т Ю.Гагаріна, буд.23, а/с57, код ЄДРПОУ 39992082.
Відповідачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 10 жовтня 2025 року.
Головуючий: Г.І.Зушман