Справа № 308/11975/25
3/308/5759/25
10.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, запроваджену ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 23 липня 2025 року ЗхРУ № 146844, о 17 год. 25 хв. 23 липня 2025 року на відстані 5000 метрів до державного кордону, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку, поза межами встановлених пунктів пропуску через державний кордон. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України "Про Державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак у матеріалах справи міститься заява, в якій він просить розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Складанню протоколу про адміністративне правопорушення, повинен передувати процес зібрання доказів, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, особою, яка склала відповідний протокол, надано окрім самого протоколу про адміністративне правопорушення, протокол про затримання, протокол особистого огляду, рапорт та схему затримання правопорушника.
Однак, на переконання судді, зазначені докази не свідчать «поза розумним сумнівом» про те, що ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину кордону.
Факт перебування особи на відстані 5000 метрів до державного кордону України з документами не свідчить про наявність умислу на вчинення таких дій.
Таким чином, твердження у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України до Словацької Республіки, поза пунктами пропуску через державний кордон України, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах справи та не підкріплене жодними іншими, крім самого протоколу, доказами, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та по своїй суті є припущенням.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення, не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу "Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Беручи до уваги наведене, суддя дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1КУпАП, та наявності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що органом, який запровадив відносно ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, не доведено наявність в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, суддя дійшов висновку, що провадження в справі належить закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Беручи до уваги висновок про закриття провадження у справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.7, 9, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 256, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.І. Зарева