Справа № 308/4080/25
02 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дуб В.І.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу,-
Короткий виклад обставин справи
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Євсюков Федір Борисович, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Міністерства оборони України, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який вважається безвісно зниклим військовослужбовцем, проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 01.04.2019 року по 27.06.2024 рік.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 2019 року як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу, оскільки в цьому не було нагальної потреби.
За час проживання однією сім'єю як чоловік та дружина, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільно виховували малолітнього сина позивача від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ). Всі разом подорожували, відпочивали, облаштовували свій домашній побут як за попереднім місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , так і після переїзду на проживання до Закарпатської області як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно проживали і разом працювали в Запорізькому муніципальному театрі танцю та Запорізькій обласній філармонії. Всі свята проводили разом, у т.ч. у колі рідних, друзів та колег, а тому останні сприймали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та дружину, тобто як одну сім'ю.
Після початку повномасштабного вторгнення та загарбницької війни росії проти України 16.05.2024 ОСОБА_3 був мобілізований та з 25.06.2024 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.06.2024 №179. В ході бойових дій, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту: Новоселівка Перша Донецької області, ОСОБА_3 загинув. За результатами проведення службового розслідування встановлено, що у зв'язку із неможливістю проведення евакуації тіла через ворожий вогневий контроль, постійні артилерійські та мінометні обстріли, солдат ОСОБА_3 вважається «безвісно зниклим військовослужбовцем» під час здійснення заходів із національної безпеки і оборони, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.07.2024 № 5907. В пункті 4 Витягу з Акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 09.07.2024, ОСОБА_1 зазначена як близький родич - цивільна дружина ОСОБА_3 .
Позивач вказує, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, має намір забезпечити належну реалізацію своїх прав, надавши законної сили відносинам, що склалися між нею та ОСОБА_3 . У випадку розшуку тіла ОСОБА_3 , позивач бажає мати статус дружини для забезпечення можливості належного його поховання, будучи його дружиною. Крім того, ОСОБА_5 , як близький родич ОСОБА_3 , має право на отримання його грошового забезпечення у відповідності до чинного законодавства України.
Процесуальні дії по справі, заяви учасників
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Міністерства оборони України, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу залишено без руху.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2025 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено учасників справи. Виклик відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про дату, час і місце судового засідання у справі здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2025 року постановлено підготовче судове засідання у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, яке призначене на 11.15 год. 23.05.2025 року та судовий розгляд проводити за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Євсюкова Федора Борисовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
12.05.2025 року представник третьої особи Військової частини НОМЕР_1 подав пояснення, згідно яких вражає, що передчасним є встановлення факту спільного проживання, відповідного статусу військовослужбовця. Тобто військовослужбовець вважається зниклим безвісті, а не загиблим чи оголошеним безвісно відсутнім, тому вирішувати питання про спільне проживання, без нього або його представника є недоречним.
23.05.2025 року представник третьої особи Міністерства оборони України дав пояснення, згідно яких вказує, що долучені позивачем докази не підтверджують спільного проживання із зниклим безвісти та наявності у таких осіб спільного побуту та взаємних прав і обов'язків. Також зазначає, що рішення суду про встановлення факту проживання з безвісно відсутнім військовослужбовцем однією сім'єю без реєстрації шлюбу не є належним і допустимим підтвердженням статусу дружини для виплати грошового забезпечення. Представник третьої особи вказує, що оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, то вважає, що: по-перше встановлення такого юридичного факту не породжуватиме бажаного юридичного наслідку у вигляді набуття статусу дружини з метою отримання грошового забезпечення, позаяк такий правовий статус підтверджується лише свідоцтвом про шлюб зареєстрований у відповідному органі ДРАЦС, по-друге у разі встановлення юридичного факту про який просить позивач, рішення суду фактично суперечитиме положенням ч. 4 ст. 8 Закону № 2505-VIII, статті 51 Конституції України та положень статей 21, 24, 27, 28 Сімейного кодексу України, оскільки судом від імені держави Україна фактично в односторонньому порядку (за заявою/позовом «цивільної» дружини) підмінятиметься рішення уповноваженого органу ДРАЦС (який реєструє шлюб на підставі вільного волевиявлення обох осіб) та визнаватиметься статус «дружини», а відтак фактично буде змінено сімейний статус особи зниклої безвісти в розумінні ч. 4 ст. Закону № 2505-VIII.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за вказаною позовною заявою до судового розгляду по суті.
Позивач під час судового розгляду справи у вступному слові та поясненнях позов за зміненими вимогами підтримала, обґрунтування навела аналогічні викладеним у позові. Просила позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити та встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який вважається безвісно зниклим військовослужбовцем, проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 01.04.2019 року по 27.06.2024 рік.
В судовому засіданні 03.07.2025 свідок ОСОБА_6 надала покази про те, що в листопаді 2022 року ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приїхали до неї як сім'я з собакою ОСОБА_9 , оскільки вона через Інтернет здавала приміщення в оренду, та живуть в неї до тепер крім ОСОБА_10 . Десь 15.05.2024 року ОСОБА_10 мобілізували. Свідок повідомила, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 жили як сім'я, зокрема: робили домашні справи, оплачували комунальні послуги, садили разом город, святкували разом день народження ОСОБА_12 , купували разом продукти, техніку: морозильну камеру і сушку.
В судовому засіданні 23.07.2025 в режимі відеоконференції було допитано свідка ОСОБА_13 , яка надала покази про те, що позивач ОСОБА_1 є її колегою і подругою. Вказал, що їй відомо, що стосунки у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 були хороші та стабільні, вони ніколи не сварились, вони разом проводили відпочинок сім днів у ОСОБА_14 у 2021 році, де вони жили поруч та майже цілодобово проводили час, ОСОБА_10 ставився до ОСОБА_12 як до власного сина, завжди з ним гуляв, грався. Свідок вказала, що займається підготовкою новорічних свят і позивач там грала головні ролі і для одного з виступів ОСОБА_10 створив для чина ОСОБА_11 машинку трансформ ера в повний зріст. Свідок зазначила, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 почали зустрічатись десь в 2019-2020 році, далі почали жити разом, станом на 2021 рік вже проживали разом. Також вказала, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 часто зідзвонювались, готували їжу, ходили за продуктами, ОСОБА_10 забирав ОСОБА_12 із садочку.
Свідок ОСОБА_15 допитана в судовому засіданні 12.09.2024 в режимі відеоконференції дала показання про те, що з 2012 року працювала в театрі з ОСОБА_3 , а з ОСОБА_1 познайомилась у 2018 році. Вказала, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 з 2019 року зустрічались та почали жити разом, в 2022 році коли почалася війна разом з сином позивачки поїхали на захід. Свідок вказала, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 постійно були разом, їздили відпочивати на море.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 30.09.2025 повторно не з'явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду та відзиву не подавала.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання 30.09.2025 повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки через зареєстрований електронний кабінет, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду та відзиву не подавав.
Представники третіх осіб Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України у судове засідання 30.09.2025 повторно не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце даного засідання, шляхом направлення судової повістки через зареєстрований електронний кабінет, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду не подавали.
Враховуючи подані заяви, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідачів та третіх осіб, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28.02.2019 року (справа №331/6527/18, провадження 2/331/468/2019 розірвано шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_1 , зареєстрований 23 червня2012 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №359.
Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання №04-26/1-2430 від 28.02.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 з 10.02.2005 по теперішній час.
Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання №04-19/1-545 від 13.11.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 13.11.2019 по теперішній час.
Відповідно до копії довідки від 13.12.2022 року №2104-7001663146 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії довідки від 13.12.2022 року №2104-7001663162 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно копії відповіді Департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної військової адміністрації від 09.10.2024 №2932/03.3 на адвокатський запит ОСОБА_17 повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа в Закарпатській області 21.12.2022 (довідка ВПО від 21.12.2022 №2104-5002438725) за адресою: АДРЕСА_2 .
01.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_18 направлено ОСОБА_1 сповіщення сім'ї (близьких родичів) №16728 про те, що солдат ОСОБА_3 , 1978 року народження, гранатометник 1 єгерського відділення 2 єгерського взводу 4 єгерської роти НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 27.06.2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі н.п. Новоселівка Перша Покровського району Донецької області.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12024071170000470 від 03.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканка АДРЕСА_2 , 02.07.2024 року звернулась із заявою про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який проходив службу у складі ВЧ НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 зник безвісті під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новоселівка Перша Покровського району Донецької області, де до цього часу не вийшов на зв'язок.
05.07.2024 року ОСОБА_1 вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , серія НОМЕР_6 від 02.01.1979 року та копію паспорта громадянина України серія НОМЕР_7 від 19.11.1998 та копію ідентифікаційного коду.
Згідно копії військового квитка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , серія НОМЕР_8 від 16.05.2024, останнього 02.2024 року згідно Указу Президента України призваний у Збройні Сили України по загальній мобілізації.
Відповідно до копії витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 25.06.2024 №179 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зараховано до особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно копії витягу з акту службового розслідування від 09.07.2024 року та копії витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2024 №5907 гранатометника 1 єгерського відділення 2 єгерського взводу 4 єгерської роти НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 з 27.06.2024 вважати безвісно зниклим військовослужбовцем під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
До матеріалів справи долучено витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обстави №20250204-333 від 04.02.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
У відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області лист від 20.02.2025 щодо надання інформації повідомлено про відсутність актових записів про усиновлення, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені та смерть стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 та актових записів про народження та смерть стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вказано, що перевірку наявності актових записів цивільного стану проведено з дотриманням вимог законодавства. Зокрема, наявність актових записів про шлюб та розірвання шлюбу перевірено з часу досягнення шлюбного віку особою, зазначеною вище по теперішній час, а також по поновлених актових записах, у тому числі за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян стосовно Закарпатської області. Також повідомлено про наявність актового запису № 1 про народження стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , складений 02.01.1979 Стальненською сільською радою Джанкойського району Автономної Республіки Крим Україна, батьком якого вказаний ОСОБА_19 , матір?ю - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відомості про батька дитини вказані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України а саме, дитина народилася у матері, яка не перебуває у зареєстрованому шлюб.
Згідно оглянутих фотосвітлин, на яких зображені позивач з ОСОБА_3 , вони зображені у різний період часу, з дитиною позивача, за сімейним столом, під час спільних свят, тобто були пов'язані спільним побутом та проводили час разом.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Застосоване судом законодавство, позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Згідно з ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).
У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до положень ст.1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Згідно положень ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Позивач звернулася до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу для забезпечення можливості отримання грошового забезпечення у відповідності до чинного законодавства України.
У Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», термін «близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов'язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім'ї таких осіб. Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Частиною 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
При цьому, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
За змістом статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно з частиною 1 статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц.
Питання щодо встановлення факту спільного проживання однією сім'єю вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи та поданих сторонами доказів.
Нормами Сімейного кодексу України не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду під час їх оцінки.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як було встановлено судом, рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28.02.2019 року (справа №331/6527/18, провадження 2/331/468/2019 розірвано шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_1 , зареєстрований 23 червня2012 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №359.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 в зареєстрованому шлюбі не перебував.
13.12.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 взято на облік як внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується копіями довідки від 13.12.2022 року від №2104-7001663146 та від 13.12.2022 року №2104-7001663162 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
21.12.2022 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа в Закарпатській області (довідка ВПО від 21.12.2022 №2104-5002438725) за адресою: АДРЕСА_2 , згідно копії відповіді Департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної військової адміністрації від 09.10.2024 №2932/03.3 на адвокатський запит ОСОБА_17 повідомлено, що
01.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_18 направлено ОСОБА_1 сповіщення сім'ї (близьких родичів) №16728 про те, що солдат ОСОБА_3 , 1978 року народження, гранатометник 1 єгерського відділення 2 єгерського взводу 4 єгерської роти НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 27.06.2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі н.п. Новоселівка Перша Покровського району Донецької області.
Крім того, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12024071170000470 від 03.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканка АДРЕСА_2 , 02.07.2024 року звернулась із заявою про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який проходив службу у складі ВЧ НОМЕР_5 , 27.06.2024 р. зник безвісті під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новоселівка Перша Покровського району Донецької області, де до цього часу не вийшов на зв'язок.
Позивач просить установили факт спільного проживання з колишнім чоловіком (відповідачем) у період з 01.04.2019 року по 27.06.2024 рік, однією сім'єю без шлюбу.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що їй відомо про те, що з листопада 2022 року ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приїхали до неї як сім'я з собакою ОСОБА_9 , оскільки вона через Інтернет здавала приміщення в оренду, та живуть в неї до тепер, крім ОСОБА_10 . Десь 15.05.2024 року ОСОБА_10 мобілізували. Свідок повідомила, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 жили як сім'я, зокрема: робили домашні справи, оплачували комунальні послуги, садили разом город, святкували разом день народження ОСОБА_12 , купували разом продукти, техніку: морозильну камеру і сушку.
Отже позивачкою на обґрунтування доводів щодо проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 надано суду ряд доказів, крім того допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факт проживання як чоловіка і дружини з часу взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб у грудні 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 по день зникнення безвісті ОСОБА_3 27.06.2024 року.
Ці докази, узгоджуються між собою, і, на думку суду, підтверджують факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, наявність у них спільного побуту, взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю з грудня 2022 року по день зникнення безвісті ОСОБА_3 27.06.2024 року.
На підтвердження вимог в цій частині стороною позивача також додано фотознімки, на яких зображені разом позивач та її дитина, ОСОБА_3 , спільне проведення ними відпочинку, деяких святкувань у спірний період.
Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, тобто від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, що вбачається з норм вищевказаних Законів України, які дозволять заявниці реалізувати права, передбачені законодавчими актами, як члену сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Позивач не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім'єю без шлюбу, зник безвісти, і довести такі факти у позасудовому порядку неможливо, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів.
Разом з тим, зібрані у даній справі докази в їх сукупності, а саме показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_15 не містять достовірного підтвердження, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.04.2019 року до грудня 2022 року, вели спільний побут, мали взаємні права та обов'язки притаманні подружжю, тощо. Інших доказів на підтвердження проживання за вказаний період ОСОБА_1 і ОСОБА_3 позивачем суду не надано.
Факт спільного проживання, відпочинку (зустрічей), спільної присутності на деяких святкуваннях, перебування у близьких стосунках позивача та відповідача, не доводять факту ведення спільного господарства, наявності спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов'язків подружжя у зазначений позивачем період, що підлягає доведенню у цій справі.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України на підтвердження факту спільного проживання разом з ОСОБА_3 у період часу 01.04.2019 року до грудня 2022 року однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу, у зв'язку з відсутністю доказів про наявність між ними спільного бюджету, ведення спільного господарства, наявності між ними подружніх взаємних прав та обов'язків, та інших доказів які вказують на наявність встановлених між ними відносин, притаманних подружжю.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши оцінку доводам сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі, й показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов до висновку, що позивач не довела належними та допустимими доказами факту її спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки з ОСОБА_3 , ведення спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, подружніх взаємних прав та обов'язків, та інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю у період часу з у період часу 01.04.2019 року до грудня 2022 року. Відтак, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2,5,10-13,19,76-82,264,265,273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який вважається безвісно зниклим військовослужбовцем, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період часу з грудня 2022 року по 27.06.2024 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП суду не відоме, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 .
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 .
Третя особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 0003402, місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6.
Повне рішення суду складено - 10 жовтня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило