10 жовтня 2025 року м. Рівне №460/4320/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду в адміністративній справі №460/4320/24,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №460/4320/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням суду від 21.05.2024 позовну заяву задоволено, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №l-p(ІІ)/2021, а саме згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Додатковим рішенням від 13.06.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.07.2021 перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p(IІ)/2021, а саме згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' від 6 червня 1996 року, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Рівненській області на рішення РОАС задоволено частково. Апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Рівненській області на додаткове рішення РОАС задоволено. Рішення від 21 травня 2024 року та додаткове рішення від 13 червня 2024 року РОАС скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у виплаті ОСОБА_1 пенсії, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком з 01.07.2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.11.2023 року, згідно із рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
16.06.2025 позивач подав до суду заяву у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення нарахування підвищення до пенсії у розмірі, який дорівнює двом мінімальним заробітним платам та зобов'язати вжити заходи задля належного виконання судового рішення.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 460/4320/24 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Як вже зазначалося судом, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №460/4320/24, яка набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.11.2023 року, згідно із рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту поданих до заяви доказів слідує, що починаючи з 08.04.2025, пенсія позивача виплачується у розмірі, визначеному з урахуванням судового рішення, а саме: 12728,82грн, що свідчить про те, що розмір пенсії виплачується пенсійним органом у розмірі меншому, ніж встановлено у рішенні суду.
Отже, на виконання судового рішення у даній справі позивачу проведено перерахунок пенсії та застосовано розмір прожиткового мінімуму 2093,00грн (2093 х 6 = 12558грн).
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява № 18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209,с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, №18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Судом встановлено, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 позивачу відповідачем проведено перерахунок пенсії та розраховано таку складову пенсії як "розмір пенсії по інвалідності у розмірі відш. факт. збитків" у розмірі 12558грн (6 х 2093грн), з розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої станом на 01.01.2023 Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Тобто, рішення суду відповідачем виконується не належним чином, що є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією "права на справедливий суд".
Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Слід зауважити, що виконуючи рішення суду у справі №460/4320/24 відповідач зобов'язаний застосовувати наступні розміри:
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність - 2361 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність - 2361 грн.
Враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму у кожному році, відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням таких змін.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з виконання рішення суду у визначений відповідачем спосіб є протиправними, такими, що також сприяють тривалому порушенню права власності позивача, яке гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відновлене у судовому порядку.
Враховуючи те, що на час розгляду заяви відповідними доказами підтверджено той факт, що відповідачем не вжито дієвих і належних заходів на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 460/4320/24, суд з урахуванням приписів статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку що відповідачем порушено положення ст.129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства при виконанні рішення суду у цій справі, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 року у адміністративній справі №460/4320/24, щодо нарахування з 01.01.2024 ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" - 2093,00грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 10 жовтня 2025 року.
Суддя Т.О. Комшелюк