Справа №201/12453/25
Провадження № 1-кс/201/4286/2025
09 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №62024170030001840 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України,
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №62024170030001840 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, у якій скаржник просить зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні № 62024170030001840 розглянути в строк три дні клопотання про проведення його опитування; зобов'язати слідчого провести його опитування.
В обґрунтування скарги скаржник вказав, що у кримінальному провадженні №62024170030001840 від 21.06.2024 року має статус потерпілого і 27 вересня 2025 року на офіційну електрону скриньку направив клопотання про опитування його, як потерпілого, однак відповіді не отримав, строки три дні минули. Крім того, зазначив, що відсутність розгляду клопотання, на його думку, є бездіяльністю слідчого і порушує його права встановлені стороні ст.110 КПК України.
Скаржник у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, якою просив скаргу розглянути без його участі, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі скаржника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 107 КПК України за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Слідчий суддя, вивчивши та проаналізувавши скаргу, додані до неї матеріали, приходить до такого.
Встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №62024170030001840 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України.
27 вересня 2025 року ОСОБА_3 засобами електронного зв'язку звернувся до СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області із клопотанням про проведення слідчих дій (в порядку ст. 220 КПК України) від 27 вересня 2025 року у кримінальному провадженні №62024170030001840 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України.
На момент розгляду даної скарги відповіді на клопотання не надано.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 26 КПК України).
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини» (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, «Ґюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
У відповідності до положень ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Отже, якщо клопотання задовольняється, слідчий чи прокурор повинен забезпечити виконання прохання, про яке зазначається у клопотанні особою, що його заявила. Для цього слідчий або прокурор, керуючись статтями 111, 112 КПК України, надсилає заінтересованій стороні повідомлення про проведення процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення. У цьому повідомленні зазначаються такі відомості: прізвище та посада слідчого, прокурора; адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших засобів зв'язку; ім'я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса; найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення; процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється; дата, час та місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа; інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа; вказівка щодо необов'язковості участі в процесуальній дії та її проведення без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбуття; підпис (ст. 112 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Виходячи із вищевказаних норм кримінально-процесуального закону, по клопотанню представника слідчий або прокурор повинен виконати вимоги ст. 220 КПК України, оскільки у разі не розгляду у передбачений законом строк клопотання представника, у останнього настає право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора до слідчого судді, який у відповідності до положень ст. 3 ч. 1 п. 18 КПК України здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Виходячи з дослівного тлумачення норми ст. 220 КПК України, слідчим або прокурором повинна прийматися постанова про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання.
Відтак, клопотання ОСОБА_3 від 27 вересня 2025 року у кримінальному провадженні №62024170030001840 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, 27 вересня 2025 року було відправлено засобами електронного зв'язку на офіційну електронну адресу ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, але у порядку ст. 220 КПК України не розглянуто, про результати його розгляду не повідомлено.
Разом із тим, скаржник просить зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні № 62024170030001840 провести його опитування.
У частині 1 ст. 36 та в частині 5 ст. 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальний процесуальний закон наділяє правом, а не зобов'язує сторону обвинувачення вчиняти ті чи інші процесуальні дії під час здійснення досудового розслідування у рамках певного кримінального провадження.
Якщо було зазначено, згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України оскарженню підлягає бездіяльності слідчого, прокурора, дізнавача, яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя не має повноважень зобов'язати слідчого (дізнавача) вчинити дії, які він не зобов'язаний вчиняти в установлений КПК України строк.
При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).
Стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування.
Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.02.2023р. по справі № 405/680/22.
Згідно з ч.ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відтак, прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, а отже, не підлягає задоволенню вимога скаржника представника про зобов'язання слідчого у кримінальному провадженні №62024170030001840 провести його опитування.
Частиною 2 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно вимог 18) ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково - шляхом зобов'язання слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024170030001840 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 27 вересня 2025 року шляхом винесення відповідного процесуального рішення за наслідками його розгляду, про що повідомити представника.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 110, 220, 303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №62024170030001840 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024170030001840 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 27 вересня 2025 року шляхом винесення відповідного процесуального рішення за наслідками його розгляду, про що повідомити представника.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1