Справа № 201/7947/25
Провадження № 2/201/3836/2025
(заочне)
29 вересня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» посилалися на те, що 06.03.2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та відповідачем (позичальником) було укладено договір №2106505419579, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3200 грн зі сплатою процентів.
01 грудня 2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №1-12 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №2106505419579 від 06.03.2021 року укладеного між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1
10 січня 2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №2106505419579 від 06.03.2021 року укладеного між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором №2106505419579. Станом на день звернення до суду заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2106505419579 від 06.03.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на 05.06.2025 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 49 311,53 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3 188,32 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 46 123,21 грн..
За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договорам у розмірі 49 311,53 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 16000 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 25 червня 2025 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.149-150).
Ухвалою судді від 30 червня 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу для розгляду по суті (а.с.153).
Представник позивача у позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував. (а.с.11)
Відповідач в судове засідання не з'явився про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг №2106505419579 «Стандартний», відповідно до якого позичальник отримав кредит шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника у розмірі 3200 грн. (а.с.43-47)
Відповідно до п.1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування (далі процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 а;
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.6;
г)починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 в;
д) тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з п.1.6 Договору, датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору, самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначених ЗУ «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п.1.9 Договору граничний строк кредитування 1 рік (а.с. 43-47)
Згідно з інформації щодо порядку (процедури) хронологій дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій, підтверджено 06.03.2021 підписання ОСОБА_1 заявки та підписання кредитного договору, шляхом введення на сайті товариства коду V9 із СМС, верифіковано картку № НОМЕР_1 (а.с.113-114).
ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надіслало на адресу ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» лист, в якому підтверджується перерахування коштів у суму 3200 грн. за кредитним договором №2106505419579 від 06.03.2021 року, картка № НОМЕР_1 .(а.с.120)
З розрахунку заборгованості за договором №2106505419579 від 06.03.2021 року, складеного ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ», вбачається, що станом на 30.11.2021 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 26079,84 грн. (з урахуванням сплачених коштів за тілом - 11,68 грн., за відсотками - 2 136,32 грн.) з яких: 3188,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 22891,52 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.13-16).
Відповідно до Договору відступлення права вимоги №1-12 від 01.12.2021 року, укладеного між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників (а.с.19-27).
Відповідно до платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» оплатив ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» згідно договору №1-12 від 01.12.2021 р. суму у розмірі 5535543,12 грн. (а.с.36).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 03.12.2021 року до Договору відступлення права вимоги №1-12 від 01.12.2021 р., ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (№19188) за кредитним договором №2106505419579 від 06.03.2021 року, загальна сума заборгованості 26079,84 грн., з яких: 3188,32 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 22891,52 грн. сума заборгованості за відсотками.(а.с.42)
ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 01.12.2021 року по 05.03.2022 року нарахували відповідачеві заборгованість у сумі 49311,53 грн., з яких: 3188,32 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 22891,52 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 23231,69 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору, що вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с.17).
Відповідно до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. (а.с.48-58)
З акта прийому-передачі Реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року вбачається, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників, після цього, з урахуванням умов Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до Боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей. (а.с.78)
Відповідно до реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (№22758) за кредитним договором №2106505419579 від 06.03.2021 року (а.с.83).
З розрахунку ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» вбачається, що станом на 05.06.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 49 311,53 грн., з яких: 3188,32 - заборгованість за тілом кредиту; 46 123,21 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (10.01.2023 року) (а.с.18).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просили стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 49 311,53 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3188,32 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 46 123,21 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (10.01.2023 року).
Між тим, за розрахунком первісного кредитора - ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 30.11.2021 року становить 26079,84 грн., з яких: 3188,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 22891,52 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.13-16).
З матеріалів справи вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» нарахувало відповідачеві відсотки за кредитним договором за період з 01.12.2021 року по 05.03.2022 року у сумі 23231,69 грн.
Однак, як зазначалось вище, сторонами кредитного договору відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є банк або інша фінансова установа (кредитодавець) та позичальник.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»№ 2664-III (в редакції закону станом на 30.11.2021) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.
Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-III).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-ІІІ надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою.
У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій (ч. 2 ст. 7 Закону № 2664-ІІІ).
Відповідно до п. 8 Розділу І Положення про визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов), затвердженого Постанова Правління Національного банку України 30.03.2021 № 27 (в редакції станом на 30.11.2021), надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою, якщо така послуга надана на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки кредитного договору, визначено статтею 1054 Цивільного кодексу України.
Національний банк відповідно до цього Положення видає заявникам ліцензії на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (підп. 3 п. 4 Розділу І Положення № 27).
Відповідно до п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» № 1953-IX (в редакції закону станом на 10.01.2023) фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги (п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону № 1953-IX).
Ліцензія - право юридичної особи здійснювати діяльність з надання певних видів фінансових послуг, підтверджене записом у Реєстрі (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 1953-IX).
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 13 1. Закону № 1953-IX надавати фінансові послуги мають право фінансові установи та інші особи, які отримали відповідну ліцензію (ліцензії), крім випадків, передбачених частинами третьою - п'ятою цієї статті та спеціальними законами. Ліцензія включає право здійснювати діяльність з надання однієї чи декількох фінансових послуг, зазначених у такій ліцензії, можливість надання яких передбачено законом для надавача фінансових послуг певного виду. Спеціальним законом може бути визначена необхідність отримання окремої ліцензії, яка включає право здійснювати діяльність з надання певної фінансової послуги. Виключно фінансові установи на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором, крім випадків, встановлених спеціальними законами, здійснюють такі види діяльності з надання фінансових послуг - діяльність фінансової компанії відповідно до розділу VI цього Закону.
Згідно з підп. 69 п. 5 Розділу Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 24 грудня 2021 року № 153, надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою, якщо така послуга надана на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки кредитного договору, визначені статтею 1054 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 10.01.2023).
Системний аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що протягом періоду з переходу до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2106505419579 від 06.03.2021 року і до дня звернення до суду з цим позовом, законодавством України встановлено, стороною (кредитором) кредитного договору може бути виключно банк або фінансова установа, яка має ліцензію на надання фінансових послуг з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Разом з тим позивачем не надано доказів того, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» є фінансовою установою та має відповідну ліцензію на надання фінансових послуг. Відсутність в матеріалах справи доказів отримання ліцензії на надання фінансових послуг виключає набуття останніми прав кредитодавця у зобов'язанні згідно з кредитним договором №2106505419579 від 06.03.2021 року у тому обсязі, який існував у ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ», зокрема в частині права нараховувати проценти за користування кредитом.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів того, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» є фінансовою установою та має ліцензію на надання фінансових послуг, суд дійшов висновку, що останній позбавлений права нараховувати проценти за користування кредитом.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у попереднього кредитора (ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») права нараховувати проценти за кредитним договором, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом за період з 01.12.2021 року до 05.03.2022 у сумі 23231,69 грн.
У зв'язку з частковим задоволення позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 1281,15 грн.
Щодо стягнення інших судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн, суд зазначає таке.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Звертаючись із позовною заявою, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн., надавши при цьому договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладений з адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с.95-99), витяг з акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року (а.с.106), заявку на надання юридичної допомоги №142 від 01.05.2025 року (а.с.105).
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 000 грн.
Однак, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. ст. 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 8462,06 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором № 2106505419579 від 06.03.2021 року у сумі 26079,84 грн., з яких: 3188,32 грн. -за тілом кредиту; 22891,52 грн. - за відсотками.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8462,06 грн. та судовий збір - 1281,15 грн.
В решті вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць