Справа № 201/7547/25
Провадження № 2/201/3707/2025
(заочне)
29 вересня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд м. Дніпра в складі:
головуючого - судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Соборного районного суду м. Дніпра 17 червня 2025 року надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 05.07.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 2983548.
Згідно п.1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.
Відповідно до реєстру боржників №37 від 26.11.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2983548 від 05.07.2024 року в розмірі 25680 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 16000 грн. - сума заборгованості за пенею; 1658,40 грн. - сума заборгованості за комісією.
3 моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №2983548 від 05.07.2024 року в розмірі 25680 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 16000 грн. - сума заборгованості за пенею; 1658,40 грн. - сума заборгованості за комісією.
Крім того, 05.07.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 79339984.
Згідно п.1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.
Відповідно до реєстру боржників №38 від 26.11.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №79339984 від 05.07.2024 року в розмірі 12954,80 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 962,80 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7992 грн. - сума заборгованості за пенею.
3 моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №79339984 від 05.07.2024 року в розмірі 12954,80 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 962,80 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7992 грн. - сума заборгованості за пенею.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 38 634,80 грн. та судові витрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 17 червня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.45-46). Ухвалою судді від 23 червня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 48).
У позовній заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просили розгляд справи проводити за відсутності представника товариства, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечували (а.с.6-зворот).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Судом встановлено, 05 липня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2983548 на суму 8000 грн. (а.с.8-11)
Доказів видачі коштів у позику відповідачу за вказаним вище договором суду не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів суду - не заявлено.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог, зокрема, за договором позики №2983548 від 05 липня 2024 року (з урахуванням додаткових угод).(а.с.14-16,17-19)
Відповідно до п.1.2 умов договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
На виконання вимог п.1.2 договору, до матеріалів справи долучений акт прийому-передачі реєстру боржників №37 від 26.11.2024 року. (а.с.20)
Відповідно до витягу з реєстру боржників №37 від 26.11.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2983548 від 05.07.2024 року в розмірі 25680 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 16000 грн. - сума заборгованості за пенею; 1658,40 грн. - сума заборгованості по комісії за надання позики. (а.с.21)
Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №2983548 від 05.07.2024 року в розмірі 25680 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 16000 грн. - сума заборгованості за пенею; 1658,40 грн. - сума заборгованості по комісії за надання позики.(а.с.13)
05 липня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 79339984 на суму 4000 грн. (а.с.22-25)
05 липня 2024 року ОСОБА_1 також було підписано паспорт споживчого кредиту. (а.с.26-27)
Доказів видачі коштів у позику відповідачу за вказаним вище договором суду не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів суду - не заявлено.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог, зокрема, за договором позики №79339984 від 05 липня 2024 року (з урахуванням додаткових угод).(а.с.14-16,17-19)
Відповідно до п.1.2 умов договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
На виконання вимог п.1.2 договору, до матеріалів справи долучений акт прийому-передачі реєстру боржників №38 від 26.11.2024 року. (а.с.29)
Відповідно до витягу з реєстру боржників №38 від 26.11.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №79339984 від 05.07.2024 року в розмірі 12954,80 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 962,80 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7992 грн. - сума заборгованості за пенею. (а.с.30)
Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №79339984 від 05.07.2024 року в розмірі 12954,80 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 962,80 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7992 грн. - сума заборгованості за пенею. (а.с.28)
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем до суду надані докази щодо укладення двох кредитних договорів (договорів позики) з відповідачем ОСОБА_1 , де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів за умовами вказаних вище договорів, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 (провадження №61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Розрахунки заборгованості, що надані разом з позовною заявою, не є первинними документами, які підтверджують видачу позичальнику кредиту, користування ним, а, отже самі по собі не є належними доказами наявності заборгованості. Розрахунок складений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання ОСОБА_1 коштів у кредит та наявності заборгованості перед позивачем.
Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами видачі відповідачу грошових коштів у кредит (позику), а також зарахування на користь останнього грошових коштів на його банківську картку/рахунок, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Однак, позивачем також не представлено доказів підтвердження оплати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь клієнту ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ціни продажу за вказаними вище договорами факторингу, тобто суми грошових коштів, що сплачуються фактором клієнту після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників на умовах договору.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про витребування доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило також розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, клопотання про надання суду додаткових доказів, витребування відповідних доказів та інших документів не заявляв (а.с. 6-зворот).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі позикодавцями відповідачу кредитних коштів за умовами договорів №2983548 від 05 липня 2024 року, №79339984 від 05 липня 2024 року, у зв'язку з чим, недоведеність наявності заборгованості, також, враховуючи непредставлення позивачем достатніх доказів набуття ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги за вказаними кредитними договорами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за вказаними договорами заборгованості у загальному розмірі 38634,80 грн., у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
На підставі п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору залишаються за останнім.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014), 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць