10 жовтня 2025 року м. Рівне №460/16529/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті для позивача щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713 (далі - Постанова №713) та зобов'язати відповідача здійснити нарахування і виплату для позивача щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою №713, починаючи з 10.03.2025 з урахуванням раніше проведених виплат, без обмеження максимального розміру пенсії.
Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що позивач з 31.12.2006 є пенсіонером, який перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, де отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1922 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), а тому має право на нарахування та виплату йому відповідачем щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн, що передбачена Постановою №713. Однак, після проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 10.05.2023 у справі №460/51169/22 відповідач починаючи з 01.07.2023 припинив нарахування і виплату для позивача вказаної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. Зазначені дії/бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними, а тому звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом (позовною заявою).
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, щодо дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 09.09.2025 у паперовій формі шляхом надсилання його на адресу суду поштовими засовами, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 12.09.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 15.09.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та має громадянство України, що підтверджується даними з належного позивачу паспорта громадянина України, копія якого додана позивачем до позовної заяви і наявна у матеріалах справи.
Позивач є пенсіонером, як пенсіонер перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач) і отримує призначену йому з 31.12.2006 пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується даними з пенсійного посвідчення позивача серії НОМЕР_1 від 03.10.2007, листа відповідача від 26.08.2025 №15600-14775/К-02/8-1700/25.
До 01.07.2023 відповідач нараховував і виплачував для позивача до його пенсії щомісячну доплату 2000,00 грн відповідно до пункту 1 Постанови №713, що підтверджується даними з наявної у матеріалах справи копії листа відповідача від 26.08.2025 №15600-14775/К-02/8-1700/25.
За результатами розгляду спору між позивачем та відповідачем Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 10.05.2023 у справі №460/51169/22, яким серед іншого вирішив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22.09.2022 №2784, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області". Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22.09.2022 №2784, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області", з урахуванням проведених виплат.
В ході розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу пенсії з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, а тому порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22.09.2022 №2784.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 13.06.2023, після чого було прийняте до виконання відповідачем. На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019, за результатами якого відповідач починаючи з 01.07.2023 припинив нарахування і виплату до пенсії позивача щомісячної доплати 2000,00 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови №713, і яка з вказаного часу і дотепер відповідачем для позивача не нараховується і не виплачується, що підтверджується даними з наявної у матеріалах справи копії листа відповідача від 26.08.2025 №15600-14775/К-02/8-1700/25.
29.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив відповідача провести перерахунок пенсії позивача з нарахуванням і виплатою для позивача передбаченої пунктом 1 Постанови №713 щомісячної доплати 2000,00 грн до пенсії позивача.
Відповідач розглянув вказане звернення позивача. Про результати розгляду вказаного звернення відповідач повідомив позивача листом від 26.08.2025 №15600-14775/К-02/8-1700/25, копія якого наявна у матеріалах справи. Відмовляючи у задоволенні звернення позивача, відповідач у вказаному листі-відповіді обґрунтовує таке своє рішення тим, що в результаті проведеного на виконання рішення суду у справі №460/51169/22 перерахунку пенсії позивача відбулось збільшення пенсії позивача на суму 4697,32 грн до 6872,85 грн, тобто на суму що перевищує 2000,00 грн, а тому підстав для відновлення передбаченої Постановою №713 доплати до пенсії немає.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є дії відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті для позивача щомісячної доплати до пенсії позивача 2000,00 грн згідно з Постановою №713 за період починаючи з 10.03.2025, як особі, якій призначено і виплачується пенсія за вислугу років відповідно до норм Закону №2262-ХІІ.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Приписами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначені та врегульовані Законом №2262-ХІІ.
Частиною 1 статті 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2262-ХІІ військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до приписів статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 713, яка відповідно до приписів її пункту 6 набрала чинності з 16.07.2021 та підлягає застосуванню з 01.07.2021.
Пунктом 1 Постанови №713 встановлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови №713 особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту.
Абзацом 3 пункту 1 Постанови №713 передбачено, що у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами 1 і 2 цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше, ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 Постанови №713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Пунктом 3 Постанови №713 зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» (далі - Постанова №656) для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Як уже зазначав про це суд вище по тексту цього рішення, ході розгляду цієї справи суд встановив, що до 01.07.2023 відповідач здійснював нарахування і виплату для позивача щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн, що передбачена пунктом 1 Постанови №713. Однак, починаючи з 01.07.2023 відповідач припинив нарахування і виплату для позивача вказаної доплати до пенсії, після того як відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду від 10.05.2023 у справі №460/51169/22.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, який у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 дійшов таких висновків:
1) Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії;
2) Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн;
3) Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018;
4) Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах;
5) Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії;
6) У зв'язку з цим Верховний суд не погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена також у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі №380/25987/21, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22, від 26.04.2023 у справі №160/14146/22, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22, від 11.06.2024 у справі №320/11742/22, від 17.07.2024 у справі №620/13669/23, від 04.02.2025 у справі №620/4999/24 та інших.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у справі, що розглядається, зобов'язаний врахувати зазначені висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаних постановах Верховного Суду, в тому числі і від 08.11.2022 у справі №420/2473/22.
3астосовуючи наведені висновки до обставин цієї справи, що розглядається, суд вважає, що перерахунок пенсії позивача проведений відповідачем на виконання судового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №460/51169/22, з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, та не є перерахунком пенсії позивача у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. А тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись йому відповідачем для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
5. Висновки суду по суті спору та позовних вимог.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 з 10.03.2025 має право нарахування і виплату йому щомісячної доплати 2000,00 грн до пенсії згідно з Постановою №713, оскільки в ході розгляду цієї справи суд встановив, а відповідач належними і допустимими доказами не спростував обставини наявності у позивача такого права і відповідного йому обов'язку відповідача, а також відповідач не довів того, що проведений відповідачем з 10.03.2025 перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду є по своїй суті перерахунком його пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії позивача, а не проведений ним з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, і яке відновлене вказаним рішенням суду.
Однак, щодо позовної вимоги в частині про виплату пенсії без обмеження максимального її розміру, суд враховує наступне.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів застосування відповідачем до пенсії позивача обмежень певним максимальним розміром, тоді як неправильність обрахунку відповідачем пенсії позивача зумовлена тим, що після проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 10.05.2023 у справі №460/51169/22 відповідач протиправно припинив нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713. З наведеного суд встановив, що відповідачем до пенсії позивача не було застосовано будь-які обмеження максимальним розміром, тому спору щодо обмеження граничним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, відповідно, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
А тому суд вважає, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті для позивача з 10.03.2025 щомісячної доплати 2000,00 гривень до пенсії позивача відповідно до Постанови №713 та зобов'язання відповідача відновити (здійснити) нарахування і виплату для позивача щомісячної доплати 2000,00 гривень до пенсії позивача відповідно до Постанови №713, починаючи з 10.03.2025 та з урахуванням проведених виплат.
6. Розподіл судових витрат.
Приписами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі відповідно до правил частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті з 10.03.2025 для ОСОБА_1 щомісячної доплати 2000,00 гривень до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати і виплачувати для ОСОБА_1 щомісячну доплату 2000,00 гривень до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, починаючи з 10.03.2025 з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ: 21084076).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК