іменем України
Справа № 210/6523/25
Провадження № 1-кп/210/693/25
02 жовтня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження, які приймали участь у судовому засіданні: прокурор відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисники обвинувачених - адвокати ОСОБА_14 , ОСОБА_15
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 12 липня 2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42023040000000400 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 255, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України, -
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшов для розгляду по суті обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2023 за № 42023040000000400 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ справу передано у провадження головуючої судді ОСОБА_1 , та ухвалою призначеного підготовче судове засідання.
До початку підготовчого судового засідання від прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 надійшли клопотання про продовження в порядку частини 5 статті 194 КПК України обов'язків у зв'язку з внесенням застави та запобіжних заходів щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлені клопотання про продовження строку дії обов'язків та строків дії запобіжних заходів, застосованих щодо обвинувачених на стадії досудового розслідування, з мотивів викладених у них.
Сторона обвинувачення вважає, що:
- підстави для зміни обвинувачуваним ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту відсутні, і такий запобіжний захід повністю забезпечує виконання покладених на них обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились, а саме: п.1 переховуватись від органу досудового розслідування та суду; п.3 незаконно впливати на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчиняти інші кримінальні правопорушення;
- підстав для зміни обвинувачуваним ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 запобіжних заходів у вигляді застави відсутні, оскільки застава повністю забезпечує виконання покладених на них обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились, а саме: п.1 переховуватись від органу досудового розслідування та суду; п.3 незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор покликається на те, що наявні ризики неналежної процесуальної поведінки обвинувачуваних, які є обґрунтовані, тому клопотання підлягають задоволенню.
Сторона захисту - адвокати ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , частково заперечували проти задоволення клопотань прокурора, а саме в частині визначення кола обов'язків. Захист стверджує, що ризики, у тому числі й переховування від суду, є необґрунтованими, оскільки обвинувачені заінтересовані в швидкому розгляді провадження щодо них та доведення своєї невинуватості. Вважають, що відсутні підстави для продовження обов'язку «не залишати населений пункт, в якому обвинувачені проживають», а так само зменшити час заборони залишати житло у нічний час, враховуючи зміну умов комендантської години.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , кожен окремо, думку своїх захисників підтримали.
У підготовче судове засідання не з'явився представник потерпілого, проте неявка потерпілого не перешкоджає вирішення питань, пов'язаних зі строком дії запобіжних заходів.
Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, а так само і матеріали, додані до клопотань, суд приходить до наступних висновків.
За змістом частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодекси України (надалі за текстом - КПК України) під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до статті 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно з статтею 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданих клопотаннях, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених статтею 194 КПК України, частиною сьомої якої встановлено, що обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Зі змісту частини четвертої статті 199 КПК України слідує, що при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або обов'язків, покладених на обвинувачених у зв'язку з внесенням застави, суд має з'ясовувати, чи зменшилися зазначені прокурором ризики або з'явилися нові ризики, які виправдовують їх застосування.
Згідно з частиною 2 статті 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу. Отже, при вирішенні на стадії судового провадження питання про доцільність продовження строку дії запобіжних заходів та процесуальних обов'язків, покладених на обвинувачених, суд має врахувати наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, а так само чи зменшилися зазначені прокурором ризики або з'явилися нові ризики, які виправдовують їх застосування.
При цьому, після скерування обвинувального акту до суду, обґрунтованість підозри судом не досліджується, оскільки досудове розслідування завершене і суд вирішує питання винуватості чи невинуватості особи за критерієм «поза розумним сумнівом» після повного та всебічного дослідження обставин справи на підставі поданих доказів.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
При встановленні наявності ризиків, необхідністю запобігти яким може обґрунтовуватися продовження запобіжних заходів, необхідно виходити із загальних тверджень про наявність певного ризику, передбаченого тим чи іншим пунктом ч. 1 ст. 177 КПК, а існування кожного визнаного ризику має підтверджуватися конкретними фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована. Зокрема, такий висновок вбачається зі змісту п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Макаренко проти України» (Makarenko v. Ukraine) від 30.01.2018, в якому суд вказав, що «До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого», «…. Аргументи на користь чи проти звільнення не повинні бути «загальними та абстрактними».
Оцінюючи кожен факт, викладений на підтвердження заявлених стороною обвинувачення ризиків, необхідно оцінювати його у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Вказане вбачається не лише зі змісту відповідної норми, але й практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «… Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
Відповідно до частини 1 статті 178 КПК України під час вирішення питання про подальшу дію запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: - вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; - тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; - вік та стан здоров'я обвинуваченого; - міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; - наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; - репутацію обвинуваченого; - майновий стан обвинуваченого; - наявність судимостей обвинуваченого; - дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; - наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; - розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно з частиною 3 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ст. 182 КПК України).
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
КПК не вимагає доказів того, що при застосуванні застави в межах, встановлених відповідно до частини 5 стаття 182 КПК України (поза всяким сумнівом) підозрюваний / обвинувачений порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, згідно з частиною 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Положення частини 5 статті 182 КПК України чітко регламентують те, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Застосування будь-якого запобіжного заходу має наслідком покладання ряду процесуальних обов'язків на підозрюваного, обвинуваченого, які передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (абзац третій частини 4 статті 202 КПК України).
Стаття 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на повагу до приватного життя, до якого входить і право на працю та реалізацію професійних здібностей. Право на повагу до приватного життя дійсно може бути обмежене за умов застосування запобіжного заходу, в порядку та на умовах, визначених законом. В той же час обмеження мають бути законними, необхідними в демократичному суспільстві та спрямованими на захист суспільних інтересів, наприклад, захисту громадського порядку, запобігання злочинам, спробам переховування, тобто для досягнення законної мети.
Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 255 КК України, за ознаками участь у злочинній організації;
-ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене у великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2025 підозрюваній ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_1 , із покладанням додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 23.07.2025 продовжено відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 22.00. год. до 06.00 год., строком на 60 діб, а саме до 26 липня 2025 року, за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 вересня 2025 року, з зобов'язанням виконання наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) в період з 22.00 год. до 06.00 год. не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
3) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
4) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого проживання;
5) утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року відносно ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваній ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки саме домашній арешт повністю забезпечує виконання покладених на неї обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, «враховуючи що відносно підозрюваної існує обґрунтована підозра у вчиненні корупційного особливо тяжкого злочину (ч.5 ст. 191 КК України), за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що саме по собі може спонукати підозрювану до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду».
Ризик незаконного впливу на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), прокурор зазначає, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , була активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків, та не просить суд покласти на обвинувачену обов'язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими. Натомість у прохальній частині клопотання просить продовжити обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні".
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під домашнім арештом ОСОБА_5 вживала заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обумовлена лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_5 раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, офіційні доходи. Доказів пред'явлення підозри чи обвинувачення в іншому кримінальному провадженні суду не представленою.
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту звільнення з-під варти та за час перебування на домашньому арешті (майже 6-ть місяців) вживала заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагалася перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на неї накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Як встановлено судом, на ОСОБА_5 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому вона зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченої, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 з квітня 2025 року і по вересень 2025 року вживала заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, набула статусу підозрюваної в іншому провадженні, вживала заходів щодо переховування, стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
Крім того, суд вбачає за доцільне, зменшити час перебування під домашнім арештом у нічний час, а саме не залишати житло за місцем проживання без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) , що узгоджується з періодом комендантської години.
Покладені на ОСОБА_5 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 255 КК України, за ознаками участь у злочинній організації;
-ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене у великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2025 ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2025 підозрюваній ОСОБА_9 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, із покладанням додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 23.07.2025 продовжено відносно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 22.00. год. до 06.00 год., строком на 60 діб, а саме до 20 вересня 2025 року, за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з зобов'язанням виконання наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) в період з 22.00 год. до 06.00 год. не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
3) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
4) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого проживання;
5) утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року відносно ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваній ОСОБА_9 запобіжного заходу, оскільки саме домашній арешт повністю забезпечує виконання покладених на неї обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_9 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, «враховуючи що відносно підозрюваної існує обґрунтована підозра у вчиненні корупційного особливо тяжкого злочину (ч.5 ст. 191 КК України), за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що саме по собі може спонукати підозрювану до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду».
Ризик незаконного впливу на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), прокурор зазначає, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 була активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків, та не просить суд покласти на обвинувачену обов'язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими. Натомість у прохальній частині клопотання просить продовжити обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні".
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під домашнім арештом ОСОБА_9 вживала заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обумовлена лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_9 раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_16 , 2010 року народження, офіційні доходи. Доказів пред'явлення підозри чи обвинувачення в іншому кримінальному провадженні суду не представленою.
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту звільнення з-під варти та за час перебування на домашньому арешті (майже 6-ть місяців) вживала заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагалася перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на неї накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Як встановлено судом, на ОСОБА_9 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому вона зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченої, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_9 з квітня 2025 року і по вересень 2025 року вживала заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, набула статусу підозрюваної в іншому провадженні, вживала заходів щодо переховування, стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
Крім того, суд вбачає за доцільне, зменшити час перебування під домашнім арештом у нічний час, а саме не залишати житло за місцем проживання без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) , що узгоджується з періодом комендантської години.
Покладені на ОСОБА_9 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 255 КК України, за ознаками участь у злочинній організації;
-ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене у великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2025 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2025 підозрюваній ОСОБА_7 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_3 , в межах строку досудового розслідування, із покладанням додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 22.07.2025 продовжено відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 22.00. год. до 06.00 год., строком на 60 діб, а саме до 20 вересня 2025 року, за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з зобов'язанням виконання наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) в період з 22.00 год. до 06.00 год. не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
3) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
4) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого проживання;
5) утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року відносно ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваній ОСОБА_7 запобіжного заходу, оскільки саме домашній арешт повністю забезпечує виконання покладених на неї обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, «враховуючи що відносно підозрюваної існує обґрунтована підозра у вчиненні корупційного особливо тяжкого злочину (ч.5 ст. 191 КК України), за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що саме по собі може спонукати підозрювану до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду».
Ризик незаконного впливу на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), прокурор зазначає, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 була активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків, та не просить суд покласти на обвинувачену обов'язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими. Натомість у прохальній частині клопотання просить продовжити обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні".
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під домашнім арештом ОСОБА_7 вживала заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обґрунтована лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_7 раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, офіційні доходи. Доказів пред'явлення підозри чи обвинувачення в іншому кримінальному провадженні суду не представленою.
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту звільнення з-під варти та за час перебування на домашньому арешті (майже 6-ть місяців) вживала заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагалася перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на неї накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Як встановлено судом, на ОСОБА_7 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому вона зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченої, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 з квітня 2025 року і по вересень 2025 року вживала заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, набула статусу підозрюваної в іншому провадженні, вживала заходів щодо переховування, порушувала умови домашнього арешту, тощо стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
Крім того, суд вбачає за доцільне, зменшити час перебування під домашнім арештом у нічний час, а саме не залишати житло за місцем проживання без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) , що узгоджується з періодом комендантської години.
Покладені на ОСОБА_7 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 255 КК України, за ознаками участь у злочинній організації;
-ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене у великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2025 ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з обов'язковим застосуванням електронного засобу контролю, за адресою: АДРЕСА_4 , строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року, та покладанням відповідних обов'язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2025 підозрюваній ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_4 , в межах строку досудового розслідування, із покладанням додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 23.07.2025 продовжено відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, строком на 60 діб, а саме до 20 вересня 2025 року, за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_4 , з зобов'язанням виконання наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;
2) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
3) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
4) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
5) утримуватися від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року відносно ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваній ОСОБА_8 запобіжного заходу, оскільки саме домашній арешт повністю забезпечує виконання покладених на неї обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_8 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, «враховуючи що відносно підозрюваної існує обґрунтована підозра у вчиненні корупційного особливо тяжкого злочину (ч.5 ст. 191 КК України), за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що саме по собі може спонукати підозрювану до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду».
Ризик незаконного впливу на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), прокурор зазначає, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 була активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків, та не просить суд покласти на обвинувачену обов'язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими. Натомість у прохальній частині клопотання просить продовжити обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні".
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під домашнім арештом ОСОБА_8 вживала заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обґрунтована лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_8 раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, офіційні доходи. Доказів пред'явлення підозри чи обвинувачення в іншому кримінальному провадженні суду не представленою.
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту звільнення з-під варти та за час перебування на домашньому арешті (майже 6-ть місяців) вживала заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагалася перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на неї накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Як встановлено судом, на ОСОБА_8 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому вона зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченої, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 з квітня 2025 року і по вересень 2025 року вживала заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, набула статусу підозрюваної в іншому провадженні, вживала заходів щодо переховування, порушувала умови домашнього арешту, тощо стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
Крім того, суд вбачає за доцільне, зменшити час перебування під домашнім арештом у нічний час, а саме не залишати житло за місцем проживання без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) , що узгоджується з періодом комендантської години.
Покладені на ОСОБА_8 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 255 КК України, за ознаками участь у злочинній організації;
-ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене у великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2025 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2025 підозрюваній ОСОБА_6 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_5 , в межах строку досудового розслідування, із покладанням додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 23.07.2025 продовжено відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, строком на 60 діб, а саме до 20 вересня 2025 року, за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_5 , з зобов'язанням виконання наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 ,, без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;
2) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
3) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
4) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
5) утримуватися від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року відносно ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваній ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки саме домашній арешт повністю забезпечує виконання покладених на неї обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, «враховуючи що відносно підозрюваної існує обґрунтована підозра у вчиненні корупційного особливо тяжкого злочину (ч.5 ст. 191 КК України), за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що саме по собі може спонукати підозрювану до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду».
Ризик незаконного впливу на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), прокурор зазначає, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 була активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків, та не просить суд покласти на обвинувачену обов'язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими. Натомість у прохальній частині клопотання просить продовжити обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні".
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під домашнім арештом ОСОБА_6 вживала заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обумовлена лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_6 раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні двох малолітніх дітей (син ОСОБА_17 , 2020 р.н., та донька ОСОБА_18 , 2012р.н.), офіційні доходи. Доказів пред'явлення підозри чи обвинувачення в іншому кримінальному провадженні суду не представленою.
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту звільнення з-під варти та за час перебування на домашньому арешті (майже 6-ть місяців) вживала заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагалася перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на неї накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Як встановлено судом, на ОСОБА_6 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому вона зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченої, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 з квітня 2025 року і по вересень 2025 року вживала заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, набула статусу підозрюваної в іншому провадженні, вживала заходів щодо переховування, порушувала умови домашнього арешту, тощо стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
Крім того, суд вбачає за доцільне, зменшити час перебування під домашнім арештом у нічний час, а саме не залишати житло за місцем проживання без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) , що узгоджується з періодом комендантської години.
Покладені на ОСОБА_6 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Судом встановлено, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 255 КК України, за ознаками участь у злочинній організації;
-ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене у великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2025 ОСОБА_13 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2025 підозрюваному ОСОБА_13 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_6 , в межах строку досудового розслідування, із покладанням додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 23.07.2025 продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, строком на 60 діб, а саме до 20 вересня 2025 року, з покладанням наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_6 , без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;
2) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
3) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
4) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
5) утримуватися від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року відносно ОСОБА_13 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваному ОСОБА_13 запобіжного заходу, оскільки саме домашній арешт повністю забезпечує виконання покладених на нього обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_13 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, «враховуючи що відносно підозрюваної існує обґрунтована підозра у вчиненні корупційного особливо тяжкого злочину (ч.5 ст. 191 КК України), за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що саме по собі може спонукати підозрювану до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду».
Ризик незаконного впливу на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), прокурор зазначає, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_13 був активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків, та не просить суд покласти на обвинувачену обов'язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими. Натомість у прохальній частині клопотання просить продовжити обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні".
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під домашнім арештом ОСОБА_13 вживав заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обумовлена лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_13 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні двох дітей (син ОСОБА_19 та донька ОСОБА_20 ), офіційні доходи. Доказів пред'явлення підозри чи обвинувачення в іншому кримінальному провадженні суду не представленою.
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту звільнення з-під варти та за час перебування на домашньому арешті (майже 6-ть місяців) обвинувачений вживав заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагався перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на неї накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Як встановлено судом, на ОСОБА_13 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченого, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_13 з квітня 2025 року і по вересень 2025 року вживав заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, представника потерпілого, набув статусу підозрюваного в іншому провадженні, вживав заходів щодо переховування, порушував умови домашнього арешту, тощо стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
Крім того, суд вбачає за доцільне, зменшити час перебування під домашнім арештом у нічний час, а саме не залишати житло за місцем проживання без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) , що узгоджується з періодом комендантської години.
Покладені на ОСОБА_13 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Враховуючи, що суд змінює обов'язок щодо території пересування, суд вбачає за доцільне додатково, на підставі частини 5 статті 195 КК України покласти на обвинувачених ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, про що надати суду довідку уповноваженого органу.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 1 ст. 255 КК України, за ознаками створення злочинної організації, керівництві такою організацією;
-ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене у великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками організації складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 1ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 06.05.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 03 червня 2025 року, із можливістю внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, з покладенням наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого або суду;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця своєї реєстрації, проживання, перебування;
4)утримуватись від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні;
5)здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.
ОСОБА_4 звільнено з-під варти внаслідок внесення визначеної застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з зобов'язанням виконувати покладені на нього вищезазначені обов'язки.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 22.07.2025 продовжено строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на 60 діб, тобто до 22 вересня 2025 року.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року відносно ОСОБА_4 продовжено строк дії раніше визначених обов'язків до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки саме застава повністю забезпечує виконання покладених на нього обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, враховуючи суворість покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення (від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна).
Ризик незаконного впливу на свідків та представника потерпілого (п.3), прокурор обґрунтовує, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_4 , будучи організатором злочинної організації може здійснювати незаконний вплив на вказаних підозрюваних з метою недопущення надання останніми викривальних показань відносно нього та інших на даний час невстановлених осіб причетних до вчинення вказаного правопорушення. Під час досудового розслідування також не встановлені та недопитані усі свідки протиправних дій, на яких ОСОБА_4 , зможе незаконно впливати.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що досудовим розслідуванням встановлено що ОСОБА_4 організував стійке злочинне об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою, тому продовження строку дії покладених на обвинувачуваного обов'язків, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може запобігти у реалізації злочинного умислу злочинної організації.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків.
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під заставою ОСОБА_4 вживав заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого, а так само й інших обвинувачених. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого та іншими обвинувачуваними у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обумовлена лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_4 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину (доньку ОСОБА_21 , 2022р.н.), офіційне місце роботи та доходи. Доказів відсторонення від посади не представлено. Доказів пред'явлення підозри чи обвинувачення в іншому кримінальному провадженні суду не представленою.
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту внесення застави ОСОБА_4 вживав заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагалася перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на нього накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Як встановлено судом, на ОСОБА_4 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченого, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 з травня 2025 року і по вересень 2025 року вживав заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, представника потерпілого, набув статусу підозрюваного в іншому провадженні, вживав заходів щодо переховування, порушував умови застави, тощо стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
В той же час суд зауважує, що такий обов'язок як «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну» мінімізує ризик переховування від суду, і тому його слід продовжити.
Покладені на ОСОБА_4 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, ризик звернення застави сам по собі є стримуючим фактором для обвинуваченого.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Судом встановлено, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 255 КК України, за ознаками участь у злочинній організації;
-ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене у великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 1ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2025 ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2025 скасовано попередню ухвалу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 01.06.2025 року із можливістю внесення застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, з покладенням наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця своєї перебування;
4) не спілкуватися зі свідками та представниками потерпілого у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
24.04.2025 ОСОБА_12 звільнено з-під варти внаслідок внесення визначеної застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, тобто підозрюваний ОСОБА_12 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з зобов'язанням виконувати покладені на нього вищезазначені обов'язки, які було продовжено, зокрема, ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 23.07.2025 строком до 60 днів, тобто до 20 вересня 2025 року.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року ОСОБА_12 продовжено строк дії обов'язків до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваному ОСОБА_12 запобіжного заходу, оскільки саме застава повністю забезпечує виконання покладених на нього обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_12 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, враховуючи суворість покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення (від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна). ОСОБА_12 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, має фінансову спроможність змінити постійне місце проживання та покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання.
Ризик незаконного впливу на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), прокурор зазначає, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_12 , будучи виконавцем у злочинній організації зможе здійснювати незаконний вплив на вказаних обвинувачуваних з метою недопущення надання останніми викривальних показань відносно нього та інших на даний час невстановлених осіб причетних до вчинення вказаного правопорушення, а також не встановлених та недопитаних усіх свідків протиправної діяльності учасників злочинної організації.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_12 був активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків, та не просить суд покласти на обвинуваченого обов'язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими. Натомість у прохальній частині клопотання просить продовжити обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні".
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під заставою ОСОБА_12 вживав заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обумовлена лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_12 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, офіційні доходи, ФОП, має на утриманні малолітнього сина ( ОСОБА_22 , 2021 р.н.). Доказів пред'явлення підозри чи обвинувачення в іншому кримінальному провадженні суду не представленою.
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту звільнення з-під варти та за час перебування під заставою (майже 6-ть місяців) обвинувачений вживав заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагався перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на неї накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Покликання на наявність закордонного паспорту нівелюється обов'язком здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Як встановлено судом, на ОСОБА_12 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченого, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_12 з квітня 2025 року і по вересень 2025 року вживав заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, набув статус підозрюваного в іншому провадженні, вживав заходів щодо переховування, порушувала умови домашнього арешту, тощо стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
Покладені на ОСОБА_12 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, ризик звернення застави сам по собі є стримуючим фактором для обвинуваченого.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Судом встановлено, що ОСОБА_23 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 255 КК України, за ознаками участь у злочинній організації;
-ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене у великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 1ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2025 ОСОБА_23 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2025 скасовано попередню ухвалу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_23 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 01.06.2025 року із можливістю внесення застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, з покладенням наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця своєї перебування;
4) не спілкуватися зі свідками та представниками потерпілого у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
24.04.2025 ОСОБА_23 звільнено з-під варти внаслідок внесення визначеної застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з зобов'язанням виконувати покладені на нього вищезазначені обов'язки, які було продовжено, зокрема, ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 22.07.2025 строком до 60 днів, тобто до 20 вересня 2025 року.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року ОСОБА_23 продовжено строк дії обов'язків до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваному ОСОБА_23 запобіжного заходу, оскільки саме застава повністю забезпечує виконання покладених на нього обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_23 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, враховуючи суворість покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення (від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна).
Ризик незаконного впливу на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), прокурор зазначає, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_23 , будучи виконавцем у злочинній організації зможе здійснювати незаконний вплив на вказаних обвинувачуваних з метою недопущення надання останніми викривальних показань відносно нього та інших на даний час невстановлених осіб причетних до вчинення вказаного правопорушення, а також не встановлених та недопитаних усіх свідків протиправної діяльності учасників злочинної організації.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_23 був активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків, та не просить суд покласти на обвинуваченого обов'язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими. Натомість у прохальній частині клопотання просить продовжити обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні".
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під заставою ОСОБА_23 вживав заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обумовлена лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_23 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні малолітнього сина ( ОСОБА_24 , 2025 р.н.). Доказів пред'явлення підозри чи обвинувачення в іншому кримінальному провадженні суду не представленою.
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту звільнення з-під варти та за час перебування під заставою (майже 6-ть місяців) обвинувачений вживав заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагався перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на неї накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Як встановлено судом, на ОСОБА_23 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченого, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_23 з квітня 2025 року і по вересень 2025 року вживав заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, набув статус підозрюваного в іншому провадженні, вживав заходів щодо переховування, порушувала умови домашнього арешту, тощо стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
Покладені на ОСОБА_23 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, ризик звернення застави, та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою. враховуючи наявність на утриманні дитини, яка не досягла року, сам по собі є стримуючим фактором для обвинуваченого.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Судом встановлено, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 255 КК України, за ознаками участь у злочинній організації;
-ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене у великих розмірах, вчинене злочинною організацією;
-ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене злочинною організацією.
Санкції статей (ч. 1ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України) відносить інкриміновані діяння до особливо тяжких злочинів, та передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2025 ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2025 скасовано попередню ухвалу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 01.06.2025 року із можливістю внесення застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, з покладенням наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця своєї перебування;
4) не спілкуватися зі свідками та представниками потерпілого у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
24.04.2025 ОСОБА_11 звільнено з-під варти внаслідок внесення визначеної застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з зобов'язанням виконувати покладені на нього вищезазначені обов'язки, які було продовжено, зокрема, ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 23.07.2025 строком до 60 днів, тобто до 20 вересня 2025 року.
На підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 року ОСОБА_23 продовжено строк дії обов'язків до 03.10.2025 включно.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для зміни обвинувачуваному ОСОБА_11 запобіжного заходу, оскільки саме застава повністю забезпечує виконання покладених на нього обов'язків шляхом убезпечення від справдження хоча б одного з ризиків, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є сталими та не зменшились.
В обґрунтування ризику переховування від суду (п.1), прокурор посилається на те, що ОСОБА_11 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, враховуючи суворість покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення (від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна).
Ризик незаконного впливу на інших обвинувачуваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), прокурор зазначає, що обвинувачувані ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_11 , будучи виконавцем у злочинній організації зможе здійснювати незаконний вплив на вказаних обвинувачуваних з метою недопущення надання останніми викривальних показань відносно нього та інших на даний час невстановлених осіб причетних до вчинення вказаного правопорушення, а також не встановлених та недопитаних усіх свідків протиправної діяльності учасників злочинної організації.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5) обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 був активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою.
Суд зазначає, що у своєму клопотанні сторона обвинувачення не обґрунтовує ризик впливу на представника потерпілого та свідків, та не просить суд покласти на обвинуваченого обов'язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими. Натомість у прохальній частині клопотання просить продовжити обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні".
Стороною обвинувачення не надано доказів, що за час перебування під заставою ОСОБА_11 вживав заходів щодо тиску на свідків чи представника потерпілого. Проте суд вважає, що ризик впливу на свідків та представника потерпілого є ймовірним, і пов'язаний виключно з тим, що вказані особи не допитані судом безпосередньо, як того вимагає стаття 23 КПК України. Тому обов'язок "утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні" слід залишити з метою дієвості кримінального провадження.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд вважає його необґрунтованим, адже ця обставина, обумовлена лише змістом пред'явленої підозри, а в подальшому обвинуваченням.
ОСОБА_11 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, офіційно працевлаштований, має на утриманні трьох дітей ( ОСОБА_25 , 2008р.н., ОСОБА_26 , 2010 р.н., ОСОБА_20 2020р.н.).
Також суд не погоджується з тим, що ризик переховування від суду залишається таким, як на стадії досудового розслідування, оскільки стороною обвинувачення не представлено доказів, що з моменту звільнення з-під варти та за час перебування під заставою (майже 6-ть місяців) обвинувачений вживав заходів щодо зміни місця свого постійного мешкання, намагався перетнути державний кордон, піддавалась приводам або на неї накладалися грошові стягнення за неявку на виклик до органу досудового розслідування.
Такий ризик обґрунтовано лише суворістю покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Інших доводів суду не представлено.
Як встановлено судом, на ОСОБА_11 був покладений обов'язок не залишити населений пункт, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого чи прокурора.
Суд враховує, соціальний та сімейний стан обвинуваченого, а також те, що об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_11 з квітня 2025 року і по вересень 2025 року вживав заходів щодо впливу на свідків чи інших обвинувачених, набув статус підозрюваного в іншому провадженні, вживав заходів щодо переховування, порушувала умови домашнього арешту, тощо стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не обґрунтовано необхідність продовження обов'язку не залишити місто Кривий Ріг, а також мету такого обмеження, суд не вбачає підстав для його збереження в такому формулюванні. Таким чином, це обов'язок підлягає зміні, що буде відповідати гарантіям, визначеним у статті 8 ЄКПЛ.
Покладені на ОСОБА_11 обов'язки, з урахуванням зміни обов'язку в частині пересування, в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, ризик звернення застави, та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою. враховуючи наявність на утриманні трьох дітей, сам по собі є стримуючим фактором для обвинуваченого.
За таких обставин, клопотання прокурора підлягають частковому задоволенню.
Суд не вбачає підстави для вирішення питань, визначених у статті 314 КПК України, враховуючи заперечення сторін кримінального провадження щодо проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілих.
Тому підготовче судове засідання слід відкласти, викликавши повторно представника потерпілого.
На підставі викладеного, керуючись статями 181, 182, 194, 197, 202, 314, 315, 376 КПК України
Підготовче судове засідання відкласти на 10 жовтня 2025 року на 11 год. 30хв.
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до двох місяців, а саме по 30 листопада 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язок не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, за виключенням випадків необхідності: отримання невідкладної медичної допомоги; слідування до укриття під час оголошення сигналу "Повітряна тривога", чи надзвичайних ситуацій техногенного, природного, воєнного характеру.
На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки:
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого проживання, контактних номерів телефону;
- утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до Відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до двох місяців, а саме по 30 листопада 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язок не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_2 без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, за виключенням випадків необхідності: отримання невідкладної медичної допомоги; слідування до укриття під час оголошення сигналу "Повітряна тривога", чи надзвичайних ситуацій техногенного, природного, воєнного характеру.
На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні процесуальні обов'язки:
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого проживання, контактних номерів телефону;
- утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме до Відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до двох місяців, а саме по 30 листопада 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обов'язок не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_6 без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, за виключенням випадків необхідності: отримання невідкладної медичної допомоги; слідування до укриття під час оголошення сигналу "Повітряна тривога", чи надзвичайних ситуацій техногенного, природного, воєнного характеру.
На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наступні процесуальні обов'язки:
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого проживання, контактних номерів телефону;
- утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме до Відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до двох місяців, а саме по 30 листопада 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обов'язок не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_4 , без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, за виключенням випадків необхідності: отримання невідкладної медичної допомоги; слідування до укриття під час оголошення сигналу "Повітряна тривога", чи надзвичайних ситуацій техногенного, природного, воєнного характеру.
На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступні процесуальні обов'язки:
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого проживання, контактних номерів телефону;
- утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме до Відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до двох місяців, а саме по 30 листопада 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обов'язок не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_3 , без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, за виключенням випадків необхідності: отримання невідкладної медичної допомоги; слідування до укриття під час оголошення сигналу "Повітряна тривога", чи надзвичайних ситуацій техногенного, природного, воєнного характеру.
На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні процесуальні обов'язки:
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні;
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме до Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до двох місяців, а саме по 30 листопада 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обов'язок не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_5 , без дозволу суду у нічний час (з 24.00 год. до 05.00 год.) на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, за виключенням випадків необхідності: отримання невідкладної медичної допомоги; слідування до укриття під час оголошення сигналу "Повітряна тривога", чи надзвичайних ситуацій техногенного, природного, воєнного характеру.
На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступні процесуальні обов'язки:
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого проживання, контактних номерів телефону;
- утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному провадженні;
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме до Відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.
На підставі частини 5 статті 195 КК України покласти на обвинувачених ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обов"язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, про що надати суду довідку уповноваженого органу.
Роз'яснитиОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити, що в разі невиконання покладених ухвалою суду обов'язків, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , - задовольнити частково.
Продовжити на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у зв'язку з внесенням застави процесуальних обов'язки, передбачених статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду;
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання, контактних номерів телефону;
- утримуватися від спілкування з представниками потерпілого та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, про що надати суду довідку уповноваженого органу.
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - задовольнити частково.
Продовжити на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв'язку з внесенням застави процесуальних обов'язки, передбачених статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати за вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця своєї реєстрації, проживання, перебування;
- утримуватись від спілкування зі свідками, іншими обвинувачуваними у цьому ж кримінальному провадженні, про що надати суду довідку уповноваженого органу.
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , - задовольнити частково.
Продовжити на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв'язку з внесенням застави процесуальних обов'язки, передбачених статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з представниками потерпілого та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну про що надати суду довідку уповноваженого органу..
Клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , - задовольнити частково .
Продовжити на період з 02 жовтня 2025 року по 30 листопада 2025 року включно, строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у зв'язку з внесенням застави процесуальних обов'язки, передбачених статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за викликом;
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця своєї перебування;
- не спілкуватися зі свідками та представниками потерпілого у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну про що надати суду довідку уповноваженого органу..
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 06 жовтня 2025 року о 13 год. 45 хв. в залі судового засідання № 7 Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24, 3-й поверх, каб. 309).
Суддя: ОСОБА_1