Справа № 932/12656/24
Провадження № 1-кп/932/1050/24
09 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження № 12024041650001048 від 20.06.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, народного депутата України, не судимого, на утриманні має неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , за ч.3 ст.27, ч.2 ст.146 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Біла Церква, Київської області, навчається в Національній академії внутрішніх справ, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , за ч. 2 ст. 146, ч.2 ст.365 КК України,
про продовження строку запобіжного заходу, -
Шевченківським районним судом міста Дніпра розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 146, ч.2 ст.365 КК України. До обвинувачених застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, строк дії якого спливає 21.10.2025.
У зв'язку з цим та об'єктивною неможливістю розгляду справи по суті прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту на два місяці.
Обгрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися на початковому етапі досудового розслідування при застосуванні до обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту та які, на думку прокурора, в тій же мірі продовжують існувати і вимагають забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених. Прокурор вважає, що обвинувачені, будучі обізнаними з покаранням за інкриміновані їм кримінальні правопорушення, можуть ухилятися від суду з метою уникнення покарання, чинити тиск на потерпілого і свідків, які ще не допитані у справі, або вчинити інші кримінальні правопорушення. Також прокурор посилається на суспільний інтерес у справі, який, на його думку, полягає у досягненні цілей, визначених ст.177 КПК України, і перевищує можливі позитивні характеристики обвинувачених та рід їх діяльності. Вважає, що вік та стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан дозволяють утримувати їх під домашнім арештом, а більш м'який запобіжний захід, на думку прокурора, не зможе забезпечити належним чином виконання ними своїх процесуальних обов'язків та не надасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою обвинувачених.
Клопотання прокурора було повністю підтримано в судовому засіданні потерпілою стороною.
Сторона захисту проти клопотання прокурора заперечувала, вважала доводи клопотання безпідставними, а наведені прокурором ризики, обгрунтування яких зі стадії досудового розслідування залишаються одними і тими ж, не доведеними. Посилаючись на наявність у обвинувачених міцних соціальних зв'язків, належне виконання ними своїх процесуальних обов'язків протягом тривалого часу з моменту застосування та після зміни їм цілодобового домашнього арешту на нічний, просили застосувати до обвинувачених запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, що не впливатиме негативно на хід судового провадження і надасть можливість народному депутату України ОСОБА_9 повноцінно виконувати покладені на нього обов'язки депутата та члена комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, приймати участь у виїзних засіданнях Комітету та робочих групах у різних регіонах України, працюючи на користь інтересам держави, здійснювати прийом громадян у своїх офіційно зареєстрованих депутатських приймальнях у м.Ужгород, м.Одесі та м.Івано-Франківську, що є невід'ємною частиною його депутатської діяльності, а обвинуваченому ОСОБА_10 - продовжувати навчання у навчальному закладі та відновити повноцінні зв'язки зі своїми близькими родичами. Зверталася увага на наявність у кожного з обвинувачених постійного місця проживання, відсутність судимостей та беззаперечне дотримання обвинуваченими умов застосованих до них запобіжних заходів. Тому, на думку захисників, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде необхідним і достатнім для забезпечення їх належної процесуальної поведінки протягом усього судового провадження.
Надавши оцінку доводом клопотання прокурора та запереченням сторони захисту, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно системного аналізу положень статей 194, 199 КПК України, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, слідує, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, необхідно перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність продовження строку дії цього запобіжного заходу.
Обґрунтовуючи необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, прокурор посилається на те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України не зменшились, що в повній мірі виправдовує продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Разом з тим, під час розгляду даного клопотання сторона обвинувачення не навела переконливих доводів та доказів на їх обґрунтування щодо неможливості застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів для запобігання існуючим ризикам.
Як встановлено судом і слідує з досліджених судом матеріалів, під домашнім арештом - спочатку цілодобовим, потім - нічним, обвинувачені перебувають тривалий час. ОСОБА_9 - з 19.09.2024, ОСОБА_10 - з 11.07.2024. З 12.05.2025 обвинувачені знаходяться під нічним домашнім арештом. Покладені на них обов'язки в межах даного кримінального провадження виконують, зривів судових засідань не допускають, іншим чином кримінальному провадженню не перешкоджають. Фактів вчинення обвинуваченими спроб тиску на потерпілого, свідків, експертів, а також спроб ухилення від суду не встановлено.
Отже, доводи клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді домашнього арешту не грунтуються на достатніх і належних підставах.
За правилами ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, тобто, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обгрунтування клопотання.
ЄСПЛ в своїй практиці неодноразово наголошує на тому, що будь-яке позбавлення свободи, включаючи домашній арешт, має бути пропорційним, а арешт застосовується виключно тоді, коли є обґрунтовані підстави вважати, що інших, менш обмежувальних заходів, недостатньо для досягнення цілей кримінального провадження.
Беручи до уваги встановлені судом обставини, оцінюючи розумність усього періоду обмеження свободи обвинувачених, відсутність компрометуючих обвинувачених відомостей щодо неналежної процесуальної поведінки, зменшення зі спливом часу існуючих ризиків та недоведеність прокурором недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити і застосувати до обвинувачених більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на них обов'язків, передбачених п.3, п. 4, п.8 ч.5 ст.194 КПК України, який буде достатнім для забезпечення їх належної процесуальної поведінки і не поставить під загрозу цілі кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 181, 331, 372 Кримінального процесуального Кодексу України, суд -
Клопотання заступника начальника третього відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту - задовольнити частково.
Змінити обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжний захід з нічного домашнього арешту на особисте зобов'язання, поклавши на обвинуваченого ОСОБА_9 і ОСОБА_10 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до Шевченківського районного суду міста Дніпра;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
-утримуватися від спілкування між собою, а також з потерпілим, свідками та експертами в даному кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладеними на обвинувачених обов'язками визначити терміном два місці, по 09 грудня 2025 року включно.
З ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладеними обов'язками ознайомити кожного з обвинувачених під підпис.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підлягає негайному виконанню після її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Резолютивна частина ухвали проголошена 09.10.2025, повний текст ухвали оголошено 10.10.2025.
Суддя ОСОБА_1