Справа № 199/12756/25
(3/199/6583/25)
іменем України
09.10.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю: захисника Госа В.В.,
09.09.2025 о 17:06 годині ОСОБА_1 у місті Білозерське на автодорозі керував транспортним засобом «Ford Sierra», н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку на місці або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі повідомленням у додаток «Viber», яке доставлено адресату о 15:26 годині 03.10.2025.
Тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні захисник Гос В.В. вважав можливим розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , оскільки він проходить військову службу. Захисник Гос В.В. просив закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки:
-у ОСОБА_1 не було ніяких ознак алкогольного сп'яніння;
- ОСОБА_1 протягом двох годин сам пройшов огляд на стан сп'яніння у військовій комендатурі, де працівниками ВСП, а саме: майором ОСОБА_2 у присутності двох свідків було складено акт № 1275 від 09.09.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного засобу «АлкоФор-507» завод. № IUMB80015 за часом - 20:12:15, результат 0,00 % проміле.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вислухавши думку захисника Госа В.В., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 448663 від 09.09.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі без зауважень. Зі змісту даного протоколу слідує, що 09.09.2025 о 17:06 годині ОСОБА_1 у місті Білозерське на автодорозі керував транспортним засобом «Ford Sierra», н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку на місці або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.09.2025, з якого убачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння;
- матеріалом відеозапису працівника поліції, з якого убачається, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом «Ford Sierra», н.з. НОМЕР_3 , оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом без паска безпеки. У ОСОБА_1 перевірили документи. ОСОБА_1 повідомив, що не має посвідчення водія. На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 відкрив багажник та показав його вміст. На питання працівника поліції: «Є щось заборонене?», ОСОБА_1 відповів: «Нічого».
ОСОБА_1 показав каплі для очей, якими він користується та зазначив, що їхав з позиції. Проведено поверхневу перевірку ОСОБА_1 та його речей.
На питання працівника поліції: «Наркотичні засоби вживаєте?», ОСОБА_1 відповів: «Ніякі». На питання працівника поліції: «Лікарські препарати?», ОСОБА_1 відповів: «Таблетки Ібупрофен, голова болить». На питання працівника поліції: «Що випивали?», ОСОБА_1 відповів: «Нічого». ОСОБА_1 повідомлено, що від нього чути запах алкоголю з порожнини рота. Працівником поліції запропоновано пройти огляд на визначення ступеню алкогольного сп'яніння, а саме: продути «Драгер» на місці або в міській лікарні м. Краматорська. Працівником поліції роз'яснено можливість відмовитися від проходження огляду та роз'яснені наслідки такої відмови. На 05:40 хвилині матеріалу відеозапису ОСОБА_1 відповів: «Ні, я відмовляюсь». Після чого ОСОБА_1 ще раз представився. Працівником поліції ще раз запропоновано проїхати до ближчого медичного центру для встановлення стану сп'яніння або погодитись на місці продути газоаналізатор «Драгер 6810». На питання працівника поліції: «Ви готові проїхати до медичного центру?», ОСОБА_1 відповів: «Я відмовляюсь». На питання працівника поліції: «Ви відмовляєтесь?», ОСОБА_1 відповів: «Так». На питання працівника поліції: «Продуватись на місці ви будете чи ні?», ОСОБА_1 відповів: «Ні». На питання працівника поліції: «Також відмовляєтесь?», ОСОБА_1 відповів: «Так». ОСОБА_1 повідомлено, що буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху. Після чого ОСОБА_1 відсторонили від керування транспортним засобом. ОСОБА_1 роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, роз'яснені права користуватись юридичною допомогою та послугами адвоката, перекладачем. ОСОБА_1 отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку позиції захисника про наявність підстав для закриття провадження по справі за п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп'яніння.
Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Матеріалом відеозапису чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, тому поліцейський мав всі підстави пред'явити вимогу водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте ОСОБА_1 , не наводячи належного та об'єктивного обґрунтування, відмовився виконувати законні вимоги поліцейського, що суперечить приписам п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Надаючи оцінку доводам захисника про те, що ОСОБА_1 самостійно 09.09.2025 о 20:12 годині пройшов огляд на стан сп'яніння у військовій комендатурі, де працівниками ВСП, а саме: майором ОСОБА_2 у присутності двох свідків було складено акт № 1275 від 09.09.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного засобу «АлкоФор-507» завод. № IUMB80015 за часом - 20:12:15, результат 0,00 % проміле, слід зазначити наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
Згідно ч. 3 ст. 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 керував легковим автомобілем, який не перебуває на балансі військової частини, належить приватній особі, рухався по автошляху загального призначення.
За таких обставин ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до нього за вчинення даного правопорушення не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.
Таким чином, право провести огляд ОСОБА_1 , який керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння мали лише уповноважені працівники Національної поліції, оскільки у відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за статтею 130 КУпАП мають право складати лише:
1) уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції;
2) уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті.
Здійснювати дії щодо тимчасового вилучення посвідчення водія (стаття 265-1 КУпАП) мають право виключно поліцейські.
При цьому, як слідує з п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженні на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, мають право складати протоколи лише про адміністративні правопорушення, передбачені: статтею 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7, що вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Також слід зазначити, що окремий порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений у відповідності до ст. 266-1 КУпАП, стосується тих військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які:
- виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин;
- перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Тобто, процедура огляду на стан сп'яніння, що визначена у ст. 266-1 КУпАП, не стосується тих військовослужбовців, які, керуючи транспортними засобами, порушили правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що узгоджується із приписами ч. 1 ст. 15 КУпАП, за якої такі військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Крім того, акт № 1275 від 09.09.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного засобу «АлкоФор-507» завод. № IUMB80015 за часом - 20:12:15, результат 0,00 % проміле та роздруківка газоаналізатору у відношенні ОСОБА_1 , не спростовують порушення останнім п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП через відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння і, як зазначено вище, він не притягується до адміністративної відповідності з приводу керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Зважаючи на вищевикладене слід констатувати, що акт № 1275 від 09.09.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного засобу «АлкоФор-507» завод. № IUMB80015 за часом - 20:12:15, результат 0,00 % проміле та роздруківка газоаналізатору у відношенні ОСОБА_1 не можуть бути визнані допустимими доказами у справі, оскільки такий огляд було проведено не уповноваженою особою із порушенням імперативних приписів ч. 2 та 4 ст. 266 КУпАП, тому такий акт не відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП та Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 з додатком ІІ до нього, у зв'язку із чим даний акт, з огляду на положення ч. 5 ст. 266 КУпАП, є недопустимим доказом у справі.
На підставі викладеного вважаю, що ті докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення йому адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що ОСОБА_1 згідно листа начальника відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП від 26.09.2025 посвідчення водія не отримував.
У той же час приписами пункту 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визначено можливість накладення таких видів стягнень:
1) штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
2) на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Таким чином, за наслідком розгляду кримінального провадження, навіть за відсутності в особи посвідчення водія, її може бути позбавлено вироком суду права керувати транспортними засобами.
При цьому, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, складаючи висновок в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, не аналізувала норми КУпАП, зокрема статтю 30 цього Кодексу.
У той же час Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суддя не може посилатися на висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, та повинен виходити з норм КУпАП, зокрема ч. 2 ст. 30 КУпАП та п. 1.10 Правил дорожнього руху, що також узгоджується із роз'ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 не надавалося таке право і останній взагалі його не має.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, не отримував посвідчення водія, ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення як особі, яка не має права керування транспортними засобами, тобто як зазначено в санкції статті, як «іншій особі», у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Тобто законом не передбачено можливість звільнити порушника від сплати судового збору через факт наявності правового статусу військовослужбовця. Відповідно лише військовослужбовець, який під час виконання службових обов'язків, вчинив адміністративне правопорушення може бути звільнений від сплати судового збору.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем.
Проте, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання службових обов'язків військовослужбовця, у зв'язку з чим підстав для його звільнення від сплати судового збору не вбачається.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко