Справа № 199/12267/25
(3/199/6375/25)
іменем України
09.10.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю: захисника Караканової Т.В.,
31.07.2025 о 21:00 годині водій ОСОБА_1 у місті Добропілля по вул. Фестивальна, 2 керував транспортним засобом «Opel Astra», н.з. НОМЕР_3 , з явною ознакою алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору Драгер або медичного огляду в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі повідомленням у додаток «Viber», яке доставлено адресату о 10:31 годині 25.09.2025.
Тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні захисник Караканова Т.В. вважала можливим розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , оскільки він проходить військову службу. Захисник Караканова Т.В. просила закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки:
-з відеозапису, доданого до матеріалів даної справи, не вбачається, що саме ОСОБА_1 керував вищезазначеним транспортним засобом та він заперечує той факт, що керував транспортним засобом;
-ОСОБА_1 не вручалося направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У направленні зазначено, що на огляд у заклад охорони здоров'я особу доставив інспектором Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області капітан поліції Дигутіс О.А., що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 не доставляли у заклад охорони здоров'я. Таким чином, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення;
-працівниками поліції в протоколі не вказано ні назву, ні модель, ні серійний номер пристрою, який застосовувався для відеозйомки, не зазначено номер та серію диску, за відсутності в протоколі серія ЕПР1 № 408497 відмітки про долучення до нього диску з розміщеним на ньому вказаним відеофайлом, а також відсутності вказівки щодо назви та номера технічного приладу на який здійснено цей відеозапис, останній здобутий з порушенням Наказу № 1395, Наказу № 1026 та ст. 251 КУпАП, а тому не може бути належним та допустимим доказом у цій справі через невідоме походження;
-акт не містить дату, часу та місце складання. Більш того, ОСОБА_1 не вручався та з ним не був ознайомлений. Не можливо встановити, що долучений до матеріалів справи акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносить до події, яка відбулася 31.07.2025 о 21:37 годині в м. Добропіллі по вул. Фестивальна, буд. 2.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вислухавши думку захисника Караканової Т.В., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 408497 від 31.07.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП.
У той же час слід зазначити, що поліцейський у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив про наявність такої ознаки алкогольного сп'яніння у водія як: «почервоніння обличчя та очей».
Проте, виходячи з п. 3 та 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, такої ознаки алкогольного сп'яніння, як «почервоніння обличчя та очей» не має. Є ознака «різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя», проте вона ОСОБА_1 не інкримінована. При цьому, п. 4 розділу І вищевказаної Інструкції передбачено як ознаку наркотичного сп'яніння «почервоніння обличчя», проте водію у вину не ставиться керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
У зв'язку із цим слід зазначити, що суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, оскільки, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин при описі суті вчиненого правопорушення суддя не приймає як належну ознаку алкогольного сп'яніння у водія: «почервоніння обличчя та очей» та не посилається на неї при описі суті вчиненого правопорушення та оцінки інших доказів, що, у свою чергу, не спростовує наявність у водія такої ознаки алкогольного сп'яніння, як «запах алкоголю з порожнини рота», яка могла бути виявлена виключно поліцейським під час спілкування із водієм та перевірена шляхом проходження водієм огляду на стан сп'яніння;
- змістом направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.07.2025, з якого убачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що у водій ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки;
- матеріалом відеозапису працівника поліції, з якого убачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Astra», н.з. НОМЕР_3 та був зупинений працівниками поліції. Працівники поліції у водія ОСОБА_1 перевірили документи та виявили ознаку алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 повідомив, що йому завтра на позицію. Працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» або пройти медичне освідування у лікаря нарколога, роз'яснивши право відмовитися від проходження огляду, що буде мати наслідком складання протоколу про адміністративне правопорушення, який буде направлений до суду. На це водій ОСОБА_1 відповів: «Мужики, складайте, бо завтра о 4 ранку заступати на позицію, я не можу». На питання працівника поліції: «Ви відмовляєтесь?», на 04:06 хвилині відеозапису водій ОСОБА_1 повідомив: «Я відмовляюсь, я не вживав алкоголь».Водію ОСОБА_1 повідомлено, що буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Далі було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, від підпису у якому та отримувати копію якого водій ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку позиції захисника про наявність підстав для закриття провадження по справі за п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.
Зокрема, суддя критично оцінює доводи захисника про те, що справа не містить доказів керування ОСОБА_1 вищезазначеним транспортним засобом, оскільки, по-перше, матеріалом відеозапису чітко зафіксовано рух автомобіля та його зупинку працівниками поліції, водієм якого був саме ОСОБА_1 , який на питання поліцейського: «Чого тікали?» не ставив під сумнів факт керування ним автомобілем.
По-друге, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Спеціальними засобами доказування підлягає підтвердженню лише процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначена ст. 266 КУпАП.
Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 31.07.2025 зафіксовано, що 31.07.2025 о 21:00 годині водій ОСОБА_1 у місті Добропілля по вул. Фестивальна, 2 керував транспортним засобом «Opel Astra», н.з. НОМЕР_3 . Водій ОСОБА_1 не скористався своїм правом внести зауваження до змісту протоколу про адміністративне правопорушення і не вніс до вказаного протоколу зауважень з приводу керування ним транспортним засобом.
Відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо керування автомобілем, підтверджені матеріалом відеозапису.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно сукупність досліджених доказів надає судді можливість дійти висновку про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тому вимога поліцейського щодо виконання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху у відповідності до ст. 266 КУпАП була законною, але водій ОСОБА_1 безпідставно її не виконав.
При цьому приписами статті 266 КУпАП не передбачено як обов'язкову умову застосування технічних засобів відеозапису або, в разі неможливості застосування таких засобів, залучення двох свідків, для фіксації руху чи зупинки транспортного засобу.
Далі слід зазначити, що частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп'яніння.
Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Матеріалом відеозапису чітко зафіксовано, що водій ОСОБА_1 мав явну ознаку алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тому поліцейський мав всі підстави пред'явити вимогу водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте водій, не наводячи належного та об'єктивного обґрунтування, відмовився виконувати законні вимоги поліцейського, що суперечить приписам п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи захисника про те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не містить дати, часу та місця складання, який ОСОБА_1 не вручався та з ним він не був ознайомлений, що цей акт не відноситься до події, яка відбулася 31.07.2025 о 21:37 годині в м. Добропіллі по вул. Фестивальна, буд. 2, суддею не приймаються, оскільки вимоги до змісту даного акту визначені додатком ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, яка не визначає для заповнення графи: дата, час та місце складання акту (такі вимоги до акту відсутні), а вручення водієві копії такого акту передбачено лише у випадку проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та лише у випадку установлення стану сп'яніння (п. 10 розділу ІІ Інструкції).
В даному випадку водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, тому обов'язку у поліцейського в такому випадку складати акт огляду на стан сп'яніння не було.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не вручено письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я та про те, що складене поліцейським направлення містить відомості про те, що на огляд у заклад охорони здоров'я особу доставив інспектором Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Дигутіс О.А., суддею не приймаються, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, огляд водія в закладі охорони здоров'я за відсутності поліцейського в розумінні п. 2.5 Правил дорожнього руху, ч. 4 ст. 266 КУпАП та п. 9 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, не передбачений, оскільки такий огляд не буде забезпечувати достовірність результатів, тому вважається недійсним, відповідно позиція захисника про те, що ОСОБА_1 мав право для самостійного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим повинен був отримати на руки направлення, не ґрунтується на вимогах законодавства. Працівники поліції не зобов'язані надавати водію направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки такий огляд у випадку виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху проводиться виключно в присутності поліцейського.
Те, що працівники поліції долучили направлення до справи, яке містить інформацію про те, що на огляд у заклад охорони здоров'я особу доставив інспектором Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Дигутіс О.А., в даному випадку не може свідчити про порушення процедури збору доказів або свідчити про порушення вимог ст. 266 КУпАП, оскільки водій ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився виконувати вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, що обґрунтовано розцінено поліцейськими, як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також слід зазначити, що наявність направлення на огляд водія у закладі охорони здоров'я є для уповноваженого лікаря підставою провести огляд водія на стан сп'яніння у строки, визначені ч. 4 ст. 266 КУпАП, тобто в обов'язковому порядку та за рахунок бюджету закладу охорони здоров'я. Відповідно таке направлення є обов'язковим для вручення лікарю відповідного закладу охорони здоров'я у випадку, якщо особа погодилася пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, зважаючи і на те, що кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Однак водій ОСОБА_1 не бажав проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння ані на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер», ані в закладі охорони здоров'я у присутності поліцейського, а згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП не тільки огляд у закладі охорони здоров'я, але і складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, а тому розбіжності, на які посилається захисник, не впливають на оцінку суддею дій ОСОБА_1 з огляду на невиконання ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи захисника про те, що працівники поліції не запропонували водієві пройти огляд у медичному закладі, є необґрунтованими, оскільки, як убачається з матеріалу відеозапису, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору Драгер, пройти медичне освідування у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відповів: «Мужики, складайте, бо завтра в 4 ранку заступати на позицію, я не можу». На питання працівника поліції: «Ви відмовляєтесь?», на 04:06 хвилині відеозапису ОСОБА_1 повідомив: «Я відмовляюсь, я не вживав алкоголь».
Доводи захисника про те, що працівниками поліції в протоколі не вказано ні назву, ні модель, ні серійний номер пристрою, який застосовувався для відео зйомки, не зазначено номер та серію диску, за відсутності в протоколі серія ЕПР1 № 408497 відмітки про долучення до нього диску з розміщеним на ньому вказаним відеофайлом, а також відсутності вказівки щодо назви та номера технічного приладу, на який здійснено цей відеозапис, останній здобутий з порушенням Наказу № 1395, Наказу № 1026 та ст. 251 КУпАП, а тому не може бути належним та допустимим доказом у цій справі через невідоме походження, є необґрунтованими, оскільки в графі 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 408497 від 31.07.2025: «Технічний засіб відеозапису» зазначено - 00005, а згідно супровідного листа за підписом начальника Покровського РУП ГУНП в Донецькій області полковника поліції С.Загурського зазначено про направлення до суду, поміж іншого, і диска, який містить матеріал відеозапису згідно положень ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Крім того, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому приписи статті 266 КУпАП, як і Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за № 1395 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, не передбачають обов'язку поліцейського зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення або інших матеріалах справи ознак, що ідентифікують спеціальний технічний пристрій, яким здійснювалася відеозйомка.
Оцінюючи системно норми ч. 1 ст. 14-2 та ч. 2 ст. 266 КУпАП, слід дійти висновку, що працівники поліції під час проведення огляду осіб на стан сп'яніння повинні застосовувати такі технічні засоби відеозапису, які мають функції запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації, що в даній справі повністю дотримано, оскільки наявний у справі матеріал відеозапису в достатній мірі зафіксував процедуру огляду водія на стан сп'яніння, а саме: пропозицію водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння згідно ст. 266 КУпАП та відмову водія пройти такий огляд у порядку, визначеному ст. 266 КУпАП.
На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення йому адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, отримував посвідчення водія, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Тобто законом не передбачено можливість звільнити порушника від сплати судового збору через факт наявності правового статусу військовослужбовця. Відповідно лише військовослужбовець, який під час виконання службових обов'язків, вчинив адміністративне правопорушення може бути звільнений від сплати судового збору.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем.
Проте, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання службових обов'язків військовослужбовця, у зв'язку з чим підстав для його звільнення від сплати судового збору не вбачається.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко