Справа № 931/436/25
Провадження № 2/931/236/25
02 жовтня 2025 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,
за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та виділення в натурі земельної частки (паю),
встановив:
18 червня 2025 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Локачинської селищної ради Волинської області про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та виділення в натурі земельної частки (паю). Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його сестра - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняла спадщину після смерті брата, так як проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не відмовилася від неї. Спадкове майно після смерті ОСОБА_3 складалося із земельної частки (паю) розміром 3,82 в умовних кадастрових гектарах, сертифікат ВЛ № 0263536, виданий на підставі рішення Локачинської районної державної адміністрації від 04 квітня 2000 року № 86 в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Федорова. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , яка за життя заповіла усе належне їй майно позивачу. Вказує, що 03 лютого 2025 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого спадщина складається з права на земельну частку (пай) у розмірі 3,82 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що перебуває в колективній власності КСП ім. Федорова, с. Колпитів, Локачинського району, Волинської області, належного ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якого була його сестра ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ВЛ № 0263536, виданого Локачинською райдержадміністрацією Волинської області 12.03.2001 року на підставі розпорядження Локачинської райдержадміністрації Волинської області № 15 від 22.01.1997 року та № 86 від 04.04.2000 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.03.2001 року за № 278. Зазначає, що отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, він 26.02.2025 року звернувся у Локачинську селищну раду Волинської області із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), на яку видано сертифікат на право на земельну частку (пай). 27.04.2025 року Локачинська селищна рад повідомила, що на території колишньої Колпитівської сільської ради нерозподілені невитребувані земельні частки (паї), за рахунок яких можливо сформувати земельну частку (пай) для передачі власнику, відсутні, а тому його заява на сесії селищної ради не розглядалася. Рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою щодо виділення земельної частки (паю) із земель запасу та резерву Локачинської селищної ради. Вважає, що відмова Локачинської селищної ради у наданні йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та виділення йому в натурі цієї земельної частки (паю) є незаконною та позбавляє права власності на землю. Таким чином, він вимушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.
Враховуючи вищезазначене, просить зобов'язати Локачинську селищну раду надати йому дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділити в натурі вищевказану земельну частку (пай). Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 23 червня 2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 31 липня 2025 року.
Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 31 липня 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 21.08.2025 року визнано обов'язковою явку у судове засідання представника відповідача Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, розгляд справи відкладено.
23.09.2025 року від представника позивача - Білецької І.М. до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, 31.07.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю. Позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с. 27).
В судовому засіданні 23.09.2025 року представник позивача Білецька І.М. позовні вимоги підтримала повністю, з підстав, що викладені в позовній заяві. Додатково суду пояснила, що позивачу ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.02.2025 року, яке є чинним і не оспореним, належить право на земельну частку (пай) в розмірі 3, 82 га, що перебувала в колективній власності КСП ім. Федорова, с. Колпитів Локачинського району Волинської області. А тому, він має право на виділення даної частки в натурі, в чому йому було відмовлено листом Локачинської селищної ради від 27.04.2025 року. Виділення таких земельних ділянок здійснюється сільськими, селищними або міськими радами. Відтак, саме сільська рада повинна здійснити заходи щодо відновлення права позивача.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що позов заперечує частково. Так, нерозподілені та невитребувані паї, що перебували в колективній вланості КСП ім. Федорова, на території колишньої Колпитівської сільської ради, відсутні. Всі землі розпайовані. Виділити земельну частку з цих земель неможливо. Щодо земель запасу та резерву Локачинської селищної ради, то Локачинська селищна рада не заперечує щодо виділення паю в натурі позивачу з цих земель за рішенням суду, однак самостійно цього зробити не може, оскільки на даний час відповідні землі перебувають в оренді згідно укладених сільською радою договорів з фермерськими господарствами.
Враховуючи вимоги ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та його представника.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження Локачинської районної державної адміністрації від 22.01.1997 року № 15 та розпорядження про зміни від 04.04.2000 року № 86 на ім'я ОСОБА_3 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0263536, відповідно до якого йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Федорова, с. Колпитів Локачинського району Волинської області, розміром 3, 82 в умовних кадастрових гектарах. (а. с. 5, 54).
Сертифікат зареєстрований 02.04.1997 року, 12.03.2001 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 278 (а. с. 5, 54).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 6).
З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.02.2025 року серії НТР 87005, виданого та зареєстрованого в реєстрі за Р №227 приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Волинської області вбачається, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .. Спадщина складається з права на земельну частку (пай) у розмірі 3,82 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що перебуває в колективній власності КСП ім. Федорова, с. Колпитів, Локачинського району, Волинської області, належного ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якого була його сестра ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на підставі сертифікату на право на земельну чакстку (пай), серія ВЛ № 0263536, виданого Локачинською райдержадміністрацією Волинської області 12.03.2001 року на підставі розпорядження Локачинської райдержадміністрації Волинської області № 15 від 22.01.1997 року та № 86 від 04.04.2000 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.03.2001 року за № 278 (а.с. 6). Реєстрація видачі свідоцтва про право на спадшину підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 79933138 від 03.02.2025 року (а.с. 7).
У зв'язку з передачею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0263536, що виданий на ім'я ОСОБА_3 , 25.02.2025 року за підписом голови Локачинської селищної ради внесено зміни, зазначено, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.02.2025 року серії НТР 870053 (а.с. 5).
З листа Локачинської селищної ради Волинської області від 27.04.2025 року № Ч-31 вбачається, що заяву ОСОБА_2 від 26.02.2025 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розглянуто 27.03.2025 року на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та благоустрою територій Локачинської селищної ради. Повідомлено, що на території колишньої Колпитівської сільської ради нерозподілені невитребувані земельні частки (паї), за рахунок яких можливо сформувати земельну частку (пай) для передачі власнику, відсутні, а тому його заява на сесії селищної ради не розглядалася. Рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою щодо виділення земельної частки (паю) із земель запасу та резерву Локачинської селищної ради (а.с. 10).
Згідно з висновком № 03/0125 про ймовірну вартість земельної ділянки, орієнтовною площею 3,82 га, адреса об'єкта оцінки: с. Колпитів Володимирського району Волинської області, ринкова вартість земельної ділянки станом на 29.01.2025 року становить 97410 грн (а.с.11).
З відповіді Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 08.09.2025 року № 29-3-0.331-366/14-25, наданої на запит представника позивача, вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_3 не видавався, проект організації території земель колективної власності КСП ім. Федорова не розроблявся (а.с. 53). До відповіді долучено копію запису з книги реєстрації сертифікатів, списку громадян та кадастрового плану земель СВК "Колпитів" (а.с. 54-58).
З копії запису з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), наданого Відділом № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Волинській області, вбачається, що на ім'я ОСОБА_3 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0263536, зареєстрований під № 278 (а.с. 54).
З копії списку громадян, що мають право на земельний пай по Колпитівській сільській раді, вбачається, що ОСОБА_3 значиться у ньому за номером 253 (а.с. 55-57).
З відповіді Державного архіву Волинської області від 09.09.2025 року № 475/01.25 вбачається, що протоколи зборів власників земельних часток (паїв) колишніх членів КСП ім. Федорова с. Колпитів Локачинського району в Державний архів Волинської області на зберігання не надходили, документи Локачинської РДА також не надходили (а.с. 60).
З копії розпорядження Локачинської РДА № 15 від 22.01.1997 року, наданого архівним відділом Володимирської РВА, вбачається, що даним розпорядженням було затверджено розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах та дозволено виділити необхідну кількість сертифікатів на земельну частку (пай), в тому числі, і щодо КСП ім. Федорова Колпитівської сільської ради (а.с. 63-64).
У частині другій статті 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільгосппідприємствам, сільгоспкооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, визначені в Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
У пункті 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За змістом частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Законом України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», постановами Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 та від 04 лютого 2004 року № 122, спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України та Академії аграрних наук від 04 жовтня 1996 року № 47/172/48, Рекомендаціями по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених 15 травня 1992 року Державним комітетом України
по земельних ресурсах, Міністерством сільського господарства і продовольства України, Міністерством у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва України встановлено, що з числа земель, які підлягають роздержавленню та приватизації створюється резервний фонд.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
З урахуванням указаних норм, резервний фонд використовується, у тому числі, для надання земельних ділянок особам, які незаконно були позбавлені права на земельну ділянку, до яких відносяться також громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Статтею 13 вказаного Закону регламентовано питання використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). Зазначені норми передбачають право осіб, яким належить право на земельну частку (пай), та їх спадкоємцям отримати земельні ділянки в натурі до 01 січня 2028 року. Виділення таких земельних ділянок здійснюється сільськими, селищними або міськими радами. Відтак саме сільська рада повинна здійснити заходи щодо відновлення права позивача.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповіднодо пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Також, згідно ч. 7 ст. 13 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
Покликання представника Локачинської селищної ради про те, що землі запасу передані в оренду на підставі укладених договорів оренди з фермерськими господарствами, що не підтверджено належними доказами, не спростовує факту наявності таких земель і права позивача на виділення йому належної частки (паю) в натурі.
До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21), а також Верховний Суд у постанові від 03 травня 2023 року у справі № 541/1512/21 (провадження № 61-3067св22). У пункті 10.29 вищезазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що саме державні органи та органи місцевого самоврядування повинні здійснити таке забезпечення (забезпечення порушеного права позивача на отримання земельної ділянки в натурі) за рахунок земель резервного фонду або земель запасу.
Право позивача на земельну частку (пай) встановлено свідоцтвом про право на спадщину, яке має преюдиційне значення, а повноваження щодо реалізації такого права позивача, в силу вимог ст.122 Земельного кодексу України, покладені на сільські, селищні, міські ради.
Отже, враховуючи, що позивач ОСОБА_2 успадкував право на земельну частку пай, і як спадкоємець має право отримати відповідну земельну ділянку в натурі до 01 січня 2028 року, а виділення таких земельних ділянок здійснюється органами місцевого самоврядування, тому саме селищна рада повинна здійснити заходи щодо відновлення права позивача.
Таким чином, позов підлягає до задоволення.
Що стосується судових витрат, то згідно ч.1 та п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У зв'язку із задоволенням позову, враховуючи належні докази по сплаті позивачем судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 261, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 до Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та виділення в натурі земельної частки (паю) - задовольнити.
Зобов'язати Локачинську селищну раду Володимирського району Волинської області (код ЄДРПОУ 04332182, вул. Миру, буд. 37, селище Локачі, Володимирського району Волинської області) надати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) площею 3,82 в умовних кадастрових гектарах відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0263536 від 12.03.2001 року та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03.02.2025 року приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильним І.Г.
Стягнути із Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.10.2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: Локачинська селищна рада Володимирського району Волинської області, адреса: 45500, селище Локачі вул. Миру, 37 Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ - 04332182.
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна