про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову
10 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13914/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про взяття на військовий облік 13.05.2022;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: “ТЦК та СП 28.09.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: “ТЦК та СП 28.09.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК)).
10.10.2025 разом з позовною заявою представником ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти будь-які мобілізаційні дії щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо його призову на військову службу по мобілізації, щодо його направлення для проходження військово-лікарської комісії, а також зобов'язання направити відповідного звернення до Національної поліції щодо призупинення питання доставки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ТЦК та СГІ для складання протоколу, до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову, представник заявника зазначав, що за результатами медичного огляду, проведеного 01.04.2022, на підставі статті 64а графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Водночас за даними мобільного застосунку "Резерв+" щодо ОСОБА_1 відображається стрічка “ ІНФОРМАЦІЯ_5 28.09.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК)).
Представник ОСОБА_1 наполягав, що до моменту розгляду заяви справи по суті існує реальна загроза призову позивача на військову службу, що унеможливить захист його прав, а тому просив забезпечити позов.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подану заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені вище підстави є оціночними, а тому при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
У силу пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.
А відповідно до частини другої цієї статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову - це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідні заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 було виключено з військового обліку на підстави постанови ВЛК від 01.04.2022, про що зроблено запис "непридатний з виключенням з військового обліку". Однак 29.09.2025 до застосунку Резерв+ внесено запис ТЦК та СП 28.09.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан продовжувався в Україні й надалі. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №741/2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" продовжено з 10 листопада 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
У силу частини дев'ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу зазначених норм слідує, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі, виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії.
Таким чином, якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права. Це також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
При цьому суд враховує висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних відносинах, викладений у постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.
Фактично, у разі задоволення позову в цій справі і набрання судовим рішенням законної сили, неможливо буде виконати рішення суду, якщо позивач вже буде мобілізований і отримає статус військовослужбовця. Така можливість є реальною і ставить під сумнів саму доцільність існування цього позову і судового провадження, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту порушеному праву в межах цієї справи.
З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що заявником доведено існування умови застосування заходів забезпечення позову, а саме - доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позовних вимог. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд розуміє, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у цьому випадку, суд має віднайти баланс між приватним інтересом особи, чиє право може бути порушено без можливості відновлення та публічним інтересом держави підтримувати правопорядок і стан всебічного дотримання закону, панування верховенства права, з одного боку, та публічний інтерес швидкого й повного укомплектування ЗСУ, підтримання їх боєздатності, здійснення належного захисту державності, з іншого боку. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлення його для проходження військово-лікарської комісії, а також зобов'язати направити відповідне звернення до Національної поліції щодо призупинення питання доставки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ТЦК та СП для складання протоколу, до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Суд звертає увагу на приписи статті 156 КАС України, відповідно до яких ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 2, 5, 150-156, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонити здійснювати направлення ОСОБА_1 для прохоходження військово-лікарської комісії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити відповідне звернення до органів Національної поліції щодо призупинення виконання доставки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ТЦК та СП для складання протоколу, до набрання законної сили рішенням суду адміністративній справі №440/13914/25.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Особа, якої стосується заборона: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.С. Шевяков