Справа № 420/33827/25
10 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 07.10.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
1. Визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) правил військового обліку.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо наявності порушень правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ).
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) направити до Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статями 210, 210-1КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Приписами ст. 20 КАС України встановлені правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
В п. 1 ч.1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
В ч. 1 ст. 286 КАС України зазначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Предметом спору у даній справі є, зокрема, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) правил військового обліку.
Як зазначено у позові, 06.07.2025 р. після оновлення Позивачем додатку «Резерв+» відобразилась інформація «вас розшукує ТЦК від 04.02.2025р.». 10.07.2025 р. з метою з'ясування причин розшуку на адресу Відповідача було направлено адвокатський запит за вих.№ 10/07/25-01аз. 28.07.2025 р. у зв'язку із ненаданням відповіді на вищезазначений адвокатський запит, на адресу Відповідача направлено повторний адвокатський запит за вих. №28/07/25-01аз із аналогічним змістом. 09.08.2025 року на електрону пошту адвоката Прометної Н.В. надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих.№11204 від 31.07.2025р. на повторний адвокатський запит №28/07/25-01аз від 28.07.20205р. У відповіді зазначено, цитую: «що гр. ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку в особливий період…… перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , своєчасно, за викликом по повістці, в строк до 01.02.2025р., не уточнив власні персональні дані (адресу проживання, номер засобу зв'язку, власний стан здоров'я тощо).»
В ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_5 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних: організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі); звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В ст. 259 КУпАП визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Відповідно до ст. 235 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222-244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (ст. 255 КУпАП).
Таким чином, у разі виявлення факту вчинення призовником, військовозобов'язаним або резервістом порушення правил військового обліку, або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 210-1 КУпАП), уповноважена територіальним центром комплектування та соціальної підтримки особа складає протокол у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, порушник може бути доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ст.259 КУпАП).
Таким чином, дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, пов'язані з безпосереднім виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), тобто ознак вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, встановлення обставин правомірності чи протиправності дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку потребує, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених чинним законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином суд вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з виявленням ним обставин можливого порушення позивачем правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП.
Враховуючи висновок суду про те, що предметом спору у цій справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, розгляд цієї справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Тобто порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішення суду як прийнятого не компетентним судом.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26.08.2025 по справі №420/23357/25 скасував ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та направив справу до суду першої інстанції для вирішення питання про її передачу за підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного суду. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що встановлення обставин правомірності чи протиправності дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку вимагає, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених чинним законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Приписами ст. 29 КАС України врегульовано підстави передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого.
Згідно з п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Положення КАС України не передбачають передачу справи після відкриття провадження за предметною підсудністю, а лише допускає таку передачу з огляду на територіальну підсудність. Вирішуючи питання подальшого розгляду цієї справи, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та, керуючись ст. 29 КАС України, передати адміністративну справу за предметною підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного суду.
Згідно ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Адресою позивача у позові зазначено: АДРЕСА_2 .
Відповідачем по справі є ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що місцем реєстрації позивача та відповідача є Пересипський район м. Одеси, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №420/33827/25 до Пересипського районного суду міста Одеси.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 25, 29, 241, 248, 256 КАС України суддя,-
Адміністративну справу № 420/33827/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії передати за територіальною підсудністю до Пересипського районного суду міста Одеси.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Вовченко