Справа № 420/8170/25
10 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання протиправними дії та скасування рішення.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» 19.03.2025 через «Електронний суд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеська митниця (зареєстроване канцелярією суду 20.03.2025) у якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000114;
визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025;
судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАСУ.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.01.2023 року між ТОВ « 100 ШИН+» та «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD», Китай укладено Контракт №100SHBOTO 2023, за умовами якого якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини.
Відповідно до умов договору, на підставі рахунків проформи № WD202410059 від 11.10.2024 ТОВ « 100 ШИН +» здійснило попередню оплату за декілька партій товару. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до митниці електронна митна декларація №25UA500500003693U0 від 05.02.2025.
За наслідками отримання вказаної МД Відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA500500/2025/000114 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 202,45 Дол. США/шт. Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Відповідач з заявленими позовними вимогами не погодився, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та у поданому до суду відзиві зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 МКУ встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Враховуючи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, основні та додатково наданні документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складової митної вартості товарів - витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та інше.
Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були.
Вважає, що Одеською митницею у повній відповідності до вимог чинного законодавства було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025.
Позивач з поданим відзовом не погоджується. У поданій до суду відповіді вказує, що доводи наведені Відповідачем у відзиві позов є необґрунтованими, та не спростовують суті позовних вимог.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
У відзиві так само як і в оскаржуваному рішенні зазначено, що в наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB. У той же час, надана до митного оформлення декларація країни відправлення дає можливість ідентифікувати її з партією товару, що оцінюється. Відповідачем не наведено жодних відомостей про необхідності та обов'язковості зазначення географічного пункту в копії декларації країни відправлення.
Вважає, що всі інші наведені у відзиві доводи не спростовують суті позовних вимог
Одеська митниця не погоджується з аргументами, викладеними у відповіді позивача на відзив Одеської митниці та у поданих до суду запереченнях відхиляє їх в повному обсязі.
Вказує, що під час митного оформлення було виявлено чотири розбіжності в наданих позивачем документах, про що зазначено в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025, тому зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ « 100 ШИН +».
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою суду від 25.03.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними дії та скасування рішення. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01.04.2025 до суду засобами «Електронний суд» надійшло від Одеської митниці клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін (зареєстроване канцелярією суду 02.04.2025), яке обґрунтоване тим, що відповідач вважає за необхідне брати участь у судовому засіданні щодо розгляду даної справи, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 166 КАС України матиме змогу викладати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними дії та скасування рішення у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі
01.01.2023 року між ТОВ « 100 ШИН+» та «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD», Китай укладено зовнішньоекономічний контракт №100SHBOTO 2023 від 01.01.2023, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати товар - вантажні шини, легкові шини, диски в асортименті, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до Комерційного Інвойсу, який є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п. 2.1. Контракту Товар відвантажується в один або кілька морських контейнерів, номери контейнерів вказуються в пакувальному листі, що додається до Контракту.
Згідно п. 2.2. Контракту кількість Товару за кожним постачанням зазначено в Комерційному Інвойсі, що додається до кожної конкретної постачання Товару.
Пунктом 4.1. визначено, що базовими умовами поставки за цим контрактом є умови, зазначені у Рахунку проформі та Комерційному Інвойсі. Умови постачання мають відповідати правилам «Інкотермс 2010».
Відповідно до умов вказаного контракту HUAYI GROUP (THAILAND) COMPANY LIMITED було виписано проформу інвойс № WD202410059 від 11.10.2024 на поставку 840 одиниць вантажних шин на умовах FOB QINGDAO,CHINA загально вартістю 24,085,00 Доларів США на умовах 100% передоплати.
В подальшому кількість товару було зменшено за наслідками здійсненої позивачем часткової передоплати та HUAYI GROUP (THAILAND) COMPANY LIMITED було виписано комерційний інвойс № WD202410059A від 28.10.2024 на поставку 1230 одиниць вантажних шин на умовах FOB QINGDAO,CHINA загально вартістю 186,095,00 Доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до митниці електронна митна декларація №25UA500500003693U0 від 05.02.2025.
Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 28.10.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) WD202410059 від 11.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) WD202410059A від 28.10.2024; коносамент (Bill of lading) GSZS0188868 від 02.11.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) 2884 від 04.02.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) 3790 від 04.02.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) 4511 від 04.02.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) 4847 від 04.02.2025; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 24C3705B0114/50282 від 28.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 122 від 17.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 123 від 18.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг ТФ12 від 03.02.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 15377 від 04.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 03.02.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 28.10.2024; розрахунок ціни (калькуляція) WD202410059A від 28.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) 100SH-BOTO 2023 від 01.01.2023; договір (контракт) про перевезення 26092024_4 від 26.09.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами UA.PN.191.3800-24 від 06.12.2024; інші некласифіковані документи (Заявка до договору) №00045290 від 18.10.2024; копія митної декларації країни відправлення 435020240000096496 від 28.10.2024.
В МД №25UA500500003693U0 від 05.02.2025 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 159,55 Дол. США за один./ або 2,37 Дол. США/ кг.
06.02.2025 на підставі вимоги відповідача про надання додаткових документів, позивачем було надано лист-пояснення ТОВ « 100 ШИН+» № б/н від 06.02.2025 разом з рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №ТФ12 від 03.02.2025 та банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 15377 від 04.02.2025. Вказано про відсутність можливості надання виписки з бухгалтерської документації, інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, з яких виготовлені товари та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, оскільки останні відсутні в наявності.
За наслідками отримання вказаного листа відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 202,45 Дол. США/шт. та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000114.
Вказане Рішення № UA500500/2025/000077/2 зокрема мотивовано тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. У п.3.8 договору (контракті) про перевезення від 26.09.2024 №26092024_4_ витрати пов'язані з організацією морського перевезення вантажу Клієнта, оплачуються останнім на підставі рахунку, проте до митного оформлення жодних банківських документів не подано.
В наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB.
Надана проформа-інвойс № WD202410059 від 11.10.2024, не містить відбитків митних органів (країни відправлення і країни призначення).
Проформа-інвойс це формально виставлений рахунок-фактура, мета якого оголосити вартість товару чи послуги. Прайс лист це перелік товарів чи послуг коротким описом їх характеристик і зазначенням цін. В прайс-листі, поданого до митного оформлення б/н від 28.10.2025 зазначено що він діє один день для складання комерційного документа, тобто пізніше ніж видана проформа-інвойс. Тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
В CMR від 04.02.2025 № 2884,3790,4511,4847 зазначено перевізником TRANSPORTNI RISHENNYA LTD, а в наданому від 03.02.2025 документі про перевезення № б/н зазначено ТОВ ТРАНС ФАВОРИТ.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Щодо зауважень митниці про ненадання документів, що підтверджують вартість транспортування товарів, суд зазначає таке.
Частиною другою ст. 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказано норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів.
У оскаржуваному рішення відповідач ставить під сумнів надану до митного оформлення довідку, що стверджує вартість наданих транспортних послуг від 03.02.2025, оскільки в порушення п. 3.8 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.09.2024 №26092024_4 витрати пов'язані з організацією морського перевезення вантажу Клієнта, оплачуються останнім на підставі рахунку протягом 3 банківських днів, проте до митного оформлення жодних банківських документів на розгляд не надано.
Відповідно до довідки від 03.02.2025 ТОВ «Транс Фаворит» повідомляло, що транспортні витрати з доставки вантажу за маршрутом Qingdao - Chornomorsk, Україна контейнерів MRSU3022484 MRSU5114511 MSKU1903790 PONU7684847 по коносаменту GSZS0188868 склали: міжнародне морське перевезення вантажу за єдиним перевізним документом за маршрутом Qingdao - Chornomorsk, допоміжні послуги з експедування вантажу за межами митної теріторії України К-р: MRSU3022484 MRSU5114511 MSKU1903790 PONU7684847 - 412 441,59 грн.
При цьому, до митної декларація № 25UA500500003693U0 від 05.02.2025 позивачем було надано також рахунок на оплату транспортних послуг № ТФ12 від 03.02.2025 відповідно до якого загальна вартість послуг склала 464 092,11 грн. з ПДВ та платіжну інструкцію № 15377 від 04.02.2025 про оплату надавачу послуг з перевезення 464 092.11 грн.
За вказаних обставин, суд дійшов про безпідставність вказаних доводів відповідача в якості витребування додаткових документів та корегування митної вартості.
Суд також критично ставиться до наведених у оскаржуваному рішенні доводів, що в CMR від 04.02.2025 № 2884,3790,4511,4847 зазначено перевізником TRANSPORTNI RISHENNYA LTD, а в наданому від 03.02.2025 документі про перевезення № б/н зазначено ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ».
Суд зауважує, що відповідно до умов укладеного між позивачем та ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» договору на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.09.2024 №26092024_4 Експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду, визначену в п.3 цього Договору від свого імені та/або від імені Клієнта, за дорученням і за рахунок Клієнта за винагороду виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта морським, наземним, ж/д та авіа транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та погоджені в Заявках до цього Договору, переписках між Сторонами.
При цьому, відповідно до умов п. 2.1.2 Договору Експедитор зобов'язаний укладати договори перевезення та угоди з транспортними, страховими та іншими суб'єктами господарювання для виконання умов цього договору від свого імені та/або від імені Клієнта.
За вказаних обставин, факт зазначення в CMR від 04.02.2025 перевізником TRANSPORTNI RISHENNYA LTD, який фактично здійснював перевезення автомобільним транспортом жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей в поданих до митного оформлення документах.
Суд також відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача про те, що в наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB.
В експортній митній декларації країни відправлення зазначено дані про постачальника (SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD), містить умови поставки (FOB), містить найменування порту відправлення (випуску товару) (QINGDAO), посилання на Інвойс (WD202410059A), вагу 56620 кг, найменування товару (шини для вантажних автомобілів), кількість товару 840 шт. та вартість товару 124085,00 дол. США та вказані дані в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в товаросупровідних документах, що надані до митного оформлення та даними в митній декларації №25UA500500001211U9 від 16.01.2025.
Суд зауважує, що згідно Інкотермс умови FOB (Free On Board) - це стандартні умови, що означає «вільно на борту». Продавець доставляє товар у зазначений порт, завантажує його на борт судна власним коштом, і з цього моменту всі ризики, витрати та подальша відповідальність за вантаж переходять до покупця.
В комерційного інвойс WD202410059A від 28.10.2024 вказані умови поставки, а саме щодо завантаження в порті QINGDAO, таким чином, на переконання суду не зазначення в експортній митній декларації країні відправлення повних умов поставки FOB не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих позивачем до митного оформлення документах. При цьому, до митного оформлення були надані належні докази того, що витрати з морського перевезення за вказаною поставкою ніс саме позивач.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що надана проформа-інвойс № WD202410059 від 11.10.2024, не містить відбитків митних органів (країни відправлення і країни призначення).
Як свідчать матеріали справи вказана проформа інвойс мала попередній характер, а фактична поставка товару відбулась на підставі погодженого сторонами комерційного інвойса WD202410059A від 28.10.2024 про що прямо зазначено в митній декларації країни відправлення.
Так само суд відхиляє наведені у оскаржуваному рішенні відповідачем доводи, як підстави для витребування додаткових документів та коригуванні митної вартості про те, що в прайс-листі, поданого до митного оформлення б/н від 28.10.2025 зазначено що він діє один день для складання комерційного документа, тобто пізніше ніж видана проформа-інвойс. Тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
Прайс-лист відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України законодавцем не віднесений до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Прайс лист складається виробником товару та може бути адресованим як окремому покупцю так і не обмеженому колу, при цьому може діяти в обмежений проміжок часу або без часу дії комерційної пропозиції в ньому викладеній.
Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження митної вартості товарів, відповідні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21, від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19.
При цьому, визначальною у даному разі є та обставина, що наведені у відповідному прайс-листі від 28.10.2024 ціни відповідають цінам, які зазначені у комерційному інвойсі № WD202410059A від 28.10.2024.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митній декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті ст.55 МК України.
Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000027/2 від 19.01.2025 року, а тому воно підлягає скасуванню.
При цьому, оскільки саме прийняття рішення № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2025/000037 суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 7517 грн. 24 коп.
Керуючись статтями 2, 90, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000114.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7517 грн. 24 коп.
Рішення суду, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+», місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський р-н, сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25км; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38012976.
Відповідач - Одеська митниця, місцезнаходження: 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ВП 44005631.
Суддя Роман КАРАВАН