Справа № 420/31525/25
10 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТМ ГРУПП» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановила:
До суду через систему “ Електронний суд» звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “ВТМ ГРУПП» ( далі позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), у якому, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкової накладної №12196004/40909859 від 12.12.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 30.10.2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 30.10.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТМ ГРУПП» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
Ухвалою суду від 24.09.2025 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ “ВТМ ГРУПП» про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та його поновленні, позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із обов'язковим зазначенням інших обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів .
07.10.2025 року судом зареєстровано від представника позивача заяву про поновлення строку звернення до суду, якою просить визнати поважними причини пропуску строку оголошення військового стану, включення м. Одеси у зону бойових дій, специфіка роботи Позивача у частині виготовлення необхідного у даний час обладнання, звільнення відповідальної особи, постійні відрядження директора Позивача задля пошуку нових постачальників, що у майбутньому призводить до покращення обороноздатності країни.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивача, суд враховує наступне.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 4 ст. 122 КАС України передбачено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як зазначалось в ухвалі від 24.09.2025 питання строків звернення до суду з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, то у пункті 17 постанови від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України).
Враховуючи, що предметом оскарження у даній справі є рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області № 12196004/40909859 про відмову у реєстрації податкової накладної, яке прийнято 12 грудня 2024 року і позивач використав процедуру адміністративного оскарження даного рішення контролюючого органу, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань, строк звернення до суду становить три місяці відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України.
З огляду на вказане суд визнав, що позивачем пропущений тримісячний строк, який закінчився 26.03.2025 року.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Як вбачається з заяви про поновлення строку звернення до суду, в якості додаткових обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача вказує на оголошений військовий стан, включення м. Одеси у зону бойових дій, специфіка роботи Позивача у частині виготовлення необхідного у даний час обладнання, звільнення відповідальної особи, постійні відрядження директора Позивача задля пошуку нових постачальників, що у майбутньому призводить до покращення обороноздатності країни є поважними причинами пропуску строку.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та триває й досі.
Водночас, введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Підсумовуючи наведене, с уд резюмує, що, дійсно, введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, підприємства.
При цьому, повторно вказує, що знаходження керівника товариства у відрядженні за кордоном тривалий час не звільняє його від обов'язку, як мінімум цікавитися роботою товариства та іншими організаційними питаннями забезпечення діяльності товариства в умовах воєнного стану. Крім того, протягом січня -лютого 2025 р. керівник товариства не перебував у відрядженні, а відтак право на звернення до суду могло бути реалізовано у встановлений законодавством строк, проте, відповідних доказів, які б свідчили про відсутність такої можливості, відповідач не надав.
З огляду на вказане, в ухвалі від 24.09.2025 судом був зроблений висновок, що перебування керівника у відрядження та виконанням ним обов'язків в дистанцій формі, як обставини які унеможливлюють або значно ускладнюють реалізацію права на звернення до суду у встановленому процесуальним законом строки, не є поважними причинами. Більше того, вказані обставини на які посилається позивач свідчать лише про неналежну організацію роботи товариства, що і стало причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо покликання позивача на специфіку роботи Позивача у частині виготовлення обладнання для покращення обороноздатності країни, то вказана обставина не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не є об'єктивно непереборною, яка не залежить від волевиявлення особи, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що триваюча пасивна поведінка позивача, з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Інших поважних причин, відмінних від тих, які зазначені в заяві, поданій разом із позовом, позивач не навів.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123, яка кореспондується з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими зокрема, передбачено, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищевказане та враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а вказана заява позивача не містить жодних обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне в звернення до суду, суд дійшов висновку про повернення позивачеві позовної заяви.
Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.
Керуючись ст.ст. 122, 123, п. 9 ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТМ ГРУПП» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення разом з доданими документами повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна