Справа № 420/14987/25
10 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Тернопільській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.02.2025 року №155250033466, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 01.09.1981 року по 03.10.1985 року - в Одеському ордена Трудового Червоного Прапору політехнічному університеті; з 26.05.1996 року по 28.09.1998 року - у Спільному підприємстві «Альфа-ІМПЕКС» українсько-російсько-грецькому;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.09.1981 року по 03.10.1985 року - в Одеському ордена Трудового Червоного Прапору політехнічному університеті; з 26.05.1996 року по 28.09.1998 року - у Спільному підприємстві «Альфа-ІМПЕКС» українсько-російсько-грецькому, і призначити їй пенсію з урахуванням цього страхового стажу.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.02.2025 року звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Попередні прізвища ОСОБА_1 були « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 » відповідно. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.02.2025 року № 155250033466 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.
Позивач вказує, що як вбачається з Форми РС-право, складеної щодо ОСОБА_1 , позивачу зараховано стаж для розрахунку права лише 25 років 11 місяців 13 днів. У той же час, як вбачається з відомостей з трудової книжки серії НОМЕР_1 та архівної довідки від 23.01.2025 року № 35/84, виданої Національним університетом «Одеська політехніка», ОСОБА_4 (попередні прізвища - ОСОБА_5 з 01.09.1981 року по 30.06.1987 року навчалася в Одеському ордена Трудового Червоного Прапору політехнічному університеті. Крім того, як вбачається з відомостей з трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 (попередні прізвища - ОСОБА_5 з 26.05.1996 року по 28.09.1998 року працювала на посаді старшого провідного менеджера у Спільному підприємстві «Альфа-ІМПЕКС» українсько-російсько-грецькому. У той же час, до страхового стажу позивача не зараховані відповідачем вищевказані періоди роботи (окрім періоду з 04.10.1985 року по 10.11.1987 року - часу перебування позивача у відпустці догляду за дитиною до досягнення нею 3-хрічного віку внаслідок народження доньки - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 31.01.2025 року Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)).
У зв'язку із цим, зазначає позивач, рішенням ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії. Не погоджуючись із Рішенням, позивач вважає його необґрунтованим, безпідставним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у той час як бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 вищевказаних періодів роботи є протиправною, та Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області необхідно зобов'язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ці періоди роботи, виходячи з такого.
Ухвалою суду від 19.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: період навчання в політехнічному інституті з 01.09.1981 по 30.06.1987 згідно з архівною довідкою №35/84 від 23.01.2025, оскільки в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » згідно з паспортними даними (частково зараховано період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею 3-х річного віку); період роботи з 26.05.1996 по 28.09.1998, оскільки в даті наказу про звільнення міститься виправлення. З огляду на зазначене, у пенсійного органу відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж - 31 рік.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши надані докази, судом встановлено такі факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.02.2025 року звернулася через до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком.
20.02.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №155250033466, з тих підстав, що: “ ОСОБА_7 для визначення права на призначення пенсії за віком становить 25 років 11 місяців 13 днів, при цьому страховий стаж особи 24 роки 07 місяців 10 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу не враховано:
період навчання в політехнічному інституті з 01.09.1981 по 30.06.1987 згідно архівної довідки №35/84 від 23.01.2025, оскільки в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » згідно паспортних даних (до страхового стажу частково враховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 );
період роботи з 26.05.1996 по 28.09.1998, оскільки в даті наказу про звільнення міститься виправлення.
Зокрема, період роботи з 01.07.2000 обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу».
Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі також - Закон №1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам (далі - Закон №1058).
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 23 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 5 ст. 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25.11.2005 за №22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Пункт 1.1 Порядку № 22-1: заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з п. 1.7-1.8 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (у випадках, передбачених абзацами четвертим та п'ятим пункту 1.1 цього розділу цього Порядку), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Пункт 2.23 Порядку № 22-1 визначає, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 3 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-1, принципи здійснення прийому та обслуговування осіб органами Пенсійного фонду: додержання вимог чинного законодавства та етичних норм поведінки; прозорість, відкритість та зрозумілість дій у сфері надання послуг; компетентність та ефективність; своєчасність та якість; нерозголошення інформації, повідомленої особою, яка звертається за отриманням послуги, крім випадків, встановлених чинним законодавством; орієнтація на одержувача - формування ефективної системи взаємодії з одержувачем послуги, надання послуги на базі централізованих інформаційних технологій незалежно від місця взяття його на облік (проживання, перебування на обліку); інформованість - функціонування постійно діючої системи інформаційного забезпечення одержувача послуги.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Судом встановлено, що підставою відмови позивачу у призначенні пенсії є те, що страхового стажу роботи заявника не зараховано періоди:
- навчання в політехнічному інституті з 01.09.1981 по 30.06.1987 згідно архівної довідки №35/84 від 23.01.2025, оскільки в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » згідно паспортних даних (до страхового стажу частково враховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 );
- період роботи з 26.05.1996 по 28.09.1998, оскільки в даті наказу про звільнення міститься виправлення.
При цьому, з форми РС-право вбачається, що позивачу зараховано до страхового стажу зокрема періоди з 04.10.1985 по 10.11.1987 (догляд за дитиною до 3 років), з 11.11.1987 по 13.07.1992, з 14.07.1992 по 16.05.1996 та з 20.10.1998 по 17.05.2000.
Як вбачається з наявної у матеріалах пенсійної справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , така була видана Герліані (у дужках), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається із зазначеної трудової книжки позивач:
- навчалась в Одеському політехнічному інституті (диплом НОМЕР_3 від 25.06.1987 року);
- працювала з 26.05.1996 року по 28.09.1998 року в Спільному підприємстві «Альфа-ІМПЕКС» українсько-російсько-грецькому.
Щодо зарахування періоду навчання позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до трудової книжки позивача наявний перший запис у ній про навчання в Одеському політехнічному інституті, який внесено на підставі диплома НОМЕР_3 від 25.06.1987 року.
Також відповідно до архівної довідки Національного університету “ОДЕСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» від 23.01.2025 року № 35/84: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом від 24.08.1981 № 629-к зарахована студенткою 1-го курсу механіко-технологічного факультету Одеського ордена Трудового Червоного Прапора політехнічного інституту денної форми навчання. Наказом від 28.05.1985 № 680-к на підставі копії свідоцтва про одруження змінено прізвище на ОСОБА_3 . Наказом від 30.12.1985 № 1047-к надано частково оплачувану відпустку для догляду за дитиною з 01.01.1986 до 31.08.1986. Наказом від 23.09.1986 № 701-к з 01.09.1986 вважати такою, що приступила до занять після закінчення відпустки. Наказом від 30.06.1987 № 457-к вважати такою, що закінчила інститут денної форми навчання. Після закінчення навчання отримала диплом НОМЕР_3 від 25.06.1987, реєстраційний № НОМЕР_4 за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти».
При цьому, позивачем до суду також надано:
- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00050096098 від 18.03.2025 року, відповідно до якого наявний актовий запис про одруження ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- свідоцтво серії НОМЕР_5 від 27.07.2001 року про розірвання шлюбу ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ;
- свідоцтво серії НОМЕР_6 від 20.04.2007 року про шлюб ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відтак, зважаючи на викладене, з наданих позивачем до суду документів прослідковується послідовність зміни прізвища позивача “ ОСОБА_14 », а відтак доводи відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » згідно паспортних даних є необґрунтованими та що підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача період її навчання в Одеському ордена Трудового Червоного Прапору політехнічному інституті, який перейменовано в Одеський державний політехнічний університет, з 01.09.1981 року по 03.10.1985 року.
Щодо періоду роботи позивача в 26.05.1996 року по 28.09.1998 року - у Спільному підприємстві «Альфа-ІМПЕКС» українсько-російсько-грецькому суд зазначає.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У відповідності до п. 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).
Отже, із аналізу вищезазначених положень слідує, що обов'язок ведення трудових книжок законодавцем покладений на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Крім того, з огляду на вказані вище положення Інструкції та Порядку, суд вважає, що важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на пенсію, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення трудової книжки працівника його роботодавцем.
Будь-які недоліки такого заповнення трудової книжки роботодавцем не можуть ставитись в провину працівнику, оскільки таке заповнення не залежить від його волі, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, та не може впливати на особисті права працівника.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, від 12.09.2022 у справі № 569/16691/16-а.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що дата звільнення позивача з роботи у Спільному підприємстві «Альфа-ІМПЕКС» українсько-російсько-грецькому у графі 2 трудової книжки, щодо якої відповідач не зазначає про наявність виправлень, та дата наказу про звільнення, яку відповідач вважає такою, що містить виправлення є одинаковою - 28.09.1998 року, відтак суд вважає, що відмова відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період її роботи з 26.05.1996 року по 28.09.1998 року є протиправною.
Відтак, оскільки відповідачем фактично відмовлено оскаржуваним рішенням у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу позивача, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача та про доцільність їх задоволення з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в призначенні пенсії від 20.02.2025 року №155250033466;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1981 року по 03.10.1985 року та період роботи з 26.05.1996 року по 28.09.1998 року і призначити їй пенсію за віком.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1938,00 грн.
Оскільки адміністративний позов подано через електронний суд, ставка судового збору встановлюється з коефіцієнтом 0,8.
Так, позивачем сплачено судовий збір за 2 позовні вимоги.
З урахуванням того, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1937,96 грн. на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в призначенні пенсії від 20.02.2025 року №155250033466.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1981 року по 03.10.1985 року та період роботи з 26.05.1996 року по 28.09.1998 року і призначити їй пенсію за віком.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1937,96 грн.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, адреса: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001).
Суддя П.П. Марин