про зміну способу і порядку виконання судового рішення
10 жовтня 2025 року справа № 320/24608/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (щодо відмови у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2023 року пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 підставі довідки від 31.05.2023 року за №606/10863, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 за посадою, яку займав ОСОБА_2 перед звільненням з військової служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.04.2023 року перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки від 31.05.2023 року за №006/10863, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 за посадою, яку займав ОСОБА_2 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2023 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №06/10863 від 31.05.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №06/10863 від 31.05.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
24.07.2024 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №320/24608/23.
07.07.2025 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 59204,97 грн. нарахованих коштів.
09.07.2025 на адресу суду від позивача повторно надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 59204,97 грн. нарахованих коштів.
За результатами автоматизованого розподілу вказані заяви були передані для розгляду судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 встановлено відповідачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду для надання пояснень щодо заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідач правом на надання пояснень щодо заяви про зміну способу і порядку виконання рішення не скористався, про надходження заяв позивача був проінформований належним чином шляхом направлення ухвали в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Розглянувши заяву позивача про зміну способу виконання рішення, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що у зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.
Обґрунтовуючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, представник позивача зазначив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 з дати набрання ним законної сили і по теперішній час не виконано відповідачем.
Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 24.06.2024 №35824-24650/Г-02/8-2600-24, у грудні 2023 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №320/24608/23 відповідачем проведено перерахунок пенсії в межах резолютивної частини та здійснено нарахування коштів за період за період з 01.04.2023 по 31.12.2023 в сумі 59204,97 грн.
Зазначено, що доплата пенсії, визначена на виконання рішення суду, ухваленого на користь позивача, обліковується за датою набрання законної сили - 23.11.2023, та буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Також у листі відповідач зазначив, що з виділених коштів Головним управлінням виконані зобов'язання по виплаті заборгованості на виконання рішень суду з датою набрання законної сили за період з 08.07.2020 по 20.09.2020.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 набрало законної сили 23.11.2023.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 01.04.2023 по 31.12.2023 та нараховано кошти за означений період в сумі 59204,97 грн.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виплати відповідачем позивачу означеної суми.
За таких обставин, оскільки станом як на дату звернення позивача до суду із заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, так і на день її розгляду судом відповідачем не забезпечено виконання рішення суду у справі №320/24608/23 протягом більше ніж двох місяців з моменту набрання ним законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої представником позивача заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.05.2025 у справі №620/4881/23, від 14.05.2025 у справі №580/7224/21 та від 29.04.2025 у справі №620/6421/22.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.
2. Змінити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №320/24608/23 із:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №06/10863 від 31.05.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2023, з урахуванням раніше виплачених сум" на:
"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 59204,97 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті чотири грн. 97 коп.)".
3. Копію ухвали (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.