02 жовтня 2025 року № 640/33465/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Цісар Г.І., представника третьої особи - Жиделяєва Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Міністерства економіки України третя особа Кабінет Міністрів України про скасування наказу від 19.10.2021 №776-21 про нарахування пені,
Акціонерне товариство "Українська залізниця", в інтересах якого діє адвокат Калініна Олена Олегівна, звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економіки України, третя особа: Кабінет Міністрів України з вимогою скасування наказу від 19.10.2021 №776-21 про нарахування пені.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/33465/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 прийнято справу до провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 вирішено перейти до розгляду адміністративної справи № 640/33465/21 за правилами загального позовного провадження. та призначено підготовче засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що засновником АТ «Укрзалізниця» є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, а отже товариство є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.
Відповідно до Статуту АТ «Укрзалізниця» до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, питання щодо затвердження розміру річних девідендів з урахуванням вимог, передбачених законом. Функцію загальних зборів АТ «Укрзалізниця» виконує Кабінет Міністрів України. Враховуючи те, що рішення загальних зборів товариства щодо розміру та сплати девідендів за 2019 рік не було прийнято до 01.05.2020, останнім на виконання вимог абз.8 частини п'ятої статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», 30.06.2020 було подано до Державної податкової служби України розрахунок чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2019 рік. Товариство в зазначений період, за який нарахована пеня, не мало сплачувати девіденди, такий обов'язок виник виключно після прийняття відповідного рішення КМУ, а тому в діях позивача відсутні будь-які порушення.
Міністерством економіки подано відзив, в якому зазначено, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого права. Окрім того, відповідач вказує на те, що оскаржуваний наказ прийнято Міністерством у межах власних повноважень відповідно до норм чинного законодавства. Наголошує на те, що норми чинного законодавства виключають випадки при яких Міністерство звільняється від обов'язку нараховувати пеню за прострочення сплати девідендів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
До суду подано відповідь на відзив, в якому позивачем наголошено на тому, що розподіл чистого прибутку та виплата девідендів прямо залежать від прийняття відповідного рішення учасниками господарської організації в строки, встановлені Законом № 185. Підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Третьою особою подано пояснення, в яких зазначено, що до виключної компетенції загальних зборів належать питання, зокрема, щодо затвердження розміру річних девідендів. КМУ було прийнято Розпорядження від 21.04.2021 № 349-р, в якому визначено, що виплату девідендів необхідно провести згідно з вимогами законодавства не пізніше 30.06.2021.
КМУ подано додаткові пояснення. КМУ зазначає, що річний звіт АТ «Укрзалізниця» за 2019 рік, був затверджений лише у 2021 році, вказане також впливає на можливість затвердження розміру розподілу чистого прибутку у грошовому виразі необхідного для виплати девідендів за 2019 рік. Обставини щодо розроблення та погодження проекту Закону України «Про внесення змін до статті 18 «Прикінцеві положення» Закону України «Про управління об'єктами державної власності» щодо забезпечення додаткових економічних гарантій у зв'язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та встановленням карантину, вказує на наявність у 2020 році погодженого рішення Уряду про відстрочку по виплаті девідендів позивача до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як убачається з матеріалів справи, Наказом Міністерства економіки України від 19.10.2021 № 776-21 відповідно до абз. 7 частини п'ятої статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006, пункту 2 Порядку формування та реалізації девідендної політики держави, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2007 № 702, та пункту 7 Порядку нарахування пені на суму девідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100%, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 02.07.2013 № 725, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.102013 за № 1830/24362, АТ «Укрзалізниця» нараховано пеню за несвоєчасно сплачені девіденди за результатами господарської діяльності у 2019 році, згідно з доданим до наказу розрахунком.
Згідно зазначеного розрахунку пені вбачається, що Товариством 29.06.2021 та 30.06.2021 було сплачено девіденди у сумі 749 500 000,00 грн із порушенням строку, установленого законодавством. У зв'язку з порушенням строків сплати девідендів, за період з 02.07.2020 по 30.06.2021, за кожен день прострочення, відповідачем було нараховано пеню у розмірі 95 073 193,96 грн. Для розрахунку пені використано облікові ставки НБУ у розмірі 6,0%, 6,5% та 7,5%.
Не погоджуючись з таким наказом відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» №185-V від 21.09.2006 (далі - Закон №185) передбачено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
За змістом статті 3 Закону №185 об'єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.
Відповідно до статті 4 Закону №185 суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.
Відповідно до абзацу 1 частини п'ятої статті 11 Закону №185 господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацами 4, 5 частини п'ятої статті 11 Закону №185 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
Абзацами 7, 9 частини п'ятої статті 11 Закону №185 встановлено, що на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.
Дослідивши пунктів 5 - 7 частини п'ятої статті 11 Закону №185, які визначають порядок та підстави нарахування і сплати дивідендів, частини чистого прибутку та пені за порушення строків сплати зазначених платежів, суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності вказують на те, що:
- якщо господарське товариство прийняло рішення про нарахування дивідендів, у нього виник обов'язок сплатити до Державного бюджету України дивіденди. У такому разі обов'язок щодо сплати частини чистого прибутку у господарського товариства не виникає;
- якщо господарське товариство не прийняло рішення про нарахування дивідендів, у нього виник обов'язок сплатити до Державного бюджету України частину чистого прибутку.
- якщо господарське товариство прийняло рішення про нарахування дивідендів після 01 липня, за ним в період з 02 липня до дати прийняття рішення про нарахування дивідендів рахується зобов'язання по сплаті частини чистого прибутку, а з дати прийняття рішення про нарахування дивідендів до дати їх фактичної сплати до Державного бюджету України - зобов'язання по сплаті дивідендів.
- граничний строк сплати господарськими товариствами як дивідендів, так і частини чистого прибутку до Державного бюджету України встановлений Законом України "Про управління об'єктами державної власності" та спливає 01 липня року, що настає за звітним. Порушення такого строку має наслідком нарахування пені. Граничний строк сплати вказаних коштів саме до Державного бюджету України не може бути змінений, в тому числі й рішенням загальних зборів акціонерів.
Так, пеню за порушення строку сплати частини чистого прибутку нараховують органи доходів і зборів (пункт 7 частини п'ятої статті 11 Закону №185), а за порушення строку сплати дивідендів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (пункт 6 частини п'ятої статті 11 Закону №185).
Законом встановлений мінімальний розмір чистого прибутку, з якого визначаються дивіденди/частина чистого прибутку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, а саме - базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків.
Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №702 від 12.05.2007.
Згідно з пунктом 9 Порядку суб'єкти управління корпоративним правами держави забезпечують відповідно до затверджених базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями згідно з їх установчими документами та законодавством.
Порядок нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100%, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі №725 від 02.07.2013.
Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку у місячний строк з дня отримання документів, визначених у пункті 3 цього Порядку, Мінекономрозвитку розраховує розмір пені на суму дивідендів (частину суми дивідендів), несвоєчасно сплачених господарським товариством, та приймає в установленому порядку наказ про нарахування пені, який підписує Міністр економічного розвитку і торгівлі України або його перший заступник, заступники.
Судом встановлено, що наказом Міністерства економіки України від 19.10.2021 № 776-21 відповідно до абз. 7 частини п'ятої статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006, пункту 2 Порядку формування та реалізації девідендної політики держави, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2007 № 702, та пункту 7 Порядку нарахування пені на суму девідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100%, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 02.07.2013 № 725, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.102013 за № 1830/24362, АТ «Укрзалізниця» нараховано пеню за несвоєчасно сплачені девіденди за результатами господарської діяльності у 2019 році, згідно з доданим до наказу розрахунком.
Як зазначено вище, абзацом 1 частини п'ятої статті 11 Закону №185 встановлено обов'язок для господарської організації, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, в тому числі для відповідача, спрямовувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів. Однак, при цьому зазначена норма встановлює, що таке спрямування має відбуватися в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Абзац 5 частини 5 статті 11 Закону №185 зобов'язує господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплатити до державного бюджету України у строк до 1 липня року, що настає за звітним, дивіденди, нараховані пропорційно розміру державної частки у їх статутних капіталах.
Суд зауважує, що зазначеною нормою встановлено строк сплати таких дивідендів, проте, не встановлено порядок їх сплати. Як було зазначено вище, єдиним порядком спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів є Порядок №702, норми якого не визначають обов'язку позивача самостійно, тобто до прийняття відповідного рішення, вирішувати питання щодо сплати дивідендів.
Суд також звертає увагу, що абзацом 5 частини 5 статті 11 Закону №185 визначений строк (не пізніше 1 липня, що настає за звітним) для сплати лише тих дивідендів, які були нараховані станом на 1 липня, а не тих, що будуть нараховані після 1 липня.
Згідно з пунктом 15 частини другої статті статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів акціонерів позивача належить затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.
Варто зауважити, що безумовний обов'язок господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави сплачувати державі частину чистого прибутку на випадок, якщо господарське товариство не прийме рішення про виплату дивідендів, був визначений абзацом восьмим частини п'ятої статті 11 Закону № 185, який рішенням Конституційного Суду від 22 липня 2020 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Конституційний Суд України вважає, що визначений абзацом восьмим частини п'ятої статті 11 Закону № 185 механізм, який полягає в обов'язковому спрямуванні частини чистого прибутку до державного бюджету без волевиявлення учасників господарської організації, обмежує їх корпоративні права, зокрема таку складову, як правомочність на участь в управлінні господарською організацією.
Враховуючи викладене, обов'язок виплати дивідендів у тому числі і на державну частку настає у акціонерного товариства лише після прийняття рішення вищим органом Товариства - Загальними зборами акціонерів.
Відповідно до Статуту АТ «Укрзалізниця» до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, питання щодо затвердження розміру річних девідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.
Як вбачається зі змісту пунктів 26 та 27 Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 засновником та єдиним акціонером компанії - Акціонерне товариство «Українська залізниця» є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №349-р «Питання річних загальних зборів акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено розподіл чистого прибутку за 2019 рік, та розмір річних девідендів, що спрямовуються:
- 30 відсотків чистого прибутку в розмірі 749,5 млн. гривень - на виплату девідендів до державного бюджету;
- 70 відсотків чистого прибутку у розмірі 1747,8 млн гривень - на покриття збитків минулих років (за вирахуванням вартості майна тимчасового контрольного пункту в'їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї для автомобільного сполучення «Чонгар» та зони сервісного обслуговування перед ним, визначеної суб'єктом оціночної діяльності у розмірі 115,6 млн. гривень) 1632,2 млн. гривень;
- виплату девідендів провести згідно з вимогами законодавства не пізніше 30 червня 2021 року.
З огляду на викладене вище, обов'язок сплатити суму дивідендів виник у позивача виключно після отримання рішення загальних зборів, оформлене, у даному випадку, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №349-р.
На переконання суду, сама лише наявність Постанови №1015 та встановленого у Законі № 185 строку для сплати дивідендів не зобов'язує АТ «Укрзалізниця» самостійно спрямовувати дивіденди до державного бюджету України на підставі абзацу 5 частини п'ятої статті 11 Закону № 185, без відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Держава, будучи власником акціонерного товариства, має бути зацікавлена у вчасному прийнятті рішень, спрямованих на реалізацію дивідендної політики, зокрема щодо встановлення суми, порядку сплати дивідендів, у строки, встановлені законом, та порушення суб'єктом управління корпоративними правами держави строків прийняття такого рішення не може означати порушення норм Закону з боку акціонерного товариства.
Таким чином, нарахування відповідачу пені, як штрафної санкції за період з 02.07.2020 по 30.06.2021 на суму зобов'язання, яке в цей період у Товариства не існувало і не могло бути сплачено, є безпідставним та незаконним.
Водночас, позивач у 2021 році сплатив девіденди за 2019 рік, відповідно до Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №349-р, тобто на підставі рішення загальних зборів, що є цілком правомірно і без порушень законодавчо встановлених строків.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що АТ «Укрзалізниця» діяло у межах правового поля, дотримуючись встановленого порядку прийняття рішень щодо виплати дивідендів, зокрема з урахуванням специфіки корпоративної структури, де функції загальних зборів акціонерів виконує Кабінет Міністрів України. Відтак, відсутність рішення КМУ до встановленої законом дати виключає наявність вини та порушення з боку позивача.
Суд також бере до уваги, що зобов'язання щодо виплати дивідендів виникає виключно після затвердження відповідного рішення уповноваженим органом, і саме держава як власник зобов'язана вживати належних заходів для дотримання встановлених законодавством строків. Покладення негативних наслідків у вигляді пені на товариство у разі бездіяльності уповноваженого органу суперечить принципу правової визначеності та порушує баланс інтересів сторін.
Таким чином, наказ Міністерства економіки України від 19.10.2021 №776-21 про нарахування пені позивачу за період, у якому у нього відсутній обов'язок щодо сплати дивідендів, підлягає скасуванню як такий, що прийнятий з порушенням вимог законодавства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 2270,00 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міністерства економіки України.
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України від 19.10.2021 №776-21 про нарахування пені.
3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економіки України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 жовтня 2025 р.