про витребування доказів та виклик свідків
07 жовтня 2025 року Київ № 320/48651/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про витребування доказів та виклик свідків по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області від 30.07.2024 №36208/10-36-23-02 (форма «Д»).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано в Головного управління ДПС у Київській області:
- для огляду у судовому засіданні по справі №320/48651/24 оригінал листа компетентного органу Республіки Кіпр №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023 з доданими до такого листа документами з нотаріально засвідченим перекладом;
- належним чином засвідчені копії Установчого договору та Статуту компанії EFIN LIMITED (додаток №1 до листа компетентного органу Республіки Кіпр №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023), декларацій з податку на прибуток компанії EFIN LIMITED за 2017-2021 податкові роки (додаток №3 до листа компетентного органу Республіки Кіпр №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023 р.), копії документів з інформацією щодо виплати EFIN LIMITED на користь ESPV Limited проміжних дивідендів за період з 01.01.2020 по 29.01.2020 (додаток №5 до листа компетентного органу Республіки Кіпр №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023) з відповідним перекладом українською мовою (за наявності) з відповідним перекладом українською мовою (за наявності);
- належним чином засвідчену копію спеціального запиту Головного управління ДПС у Київській області до Іноземного компетентного органу Республіки Кіпр по взаємовідносинам з компанією EFIN LIMITED (Республіка Кіпр) щодо взаєморозрахунків ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» з компанією EFIN LIMITED (Республіка Кіпр) за період 2020 - 2021 роки, про який йдеться на стор. 20 Акту перевірки;
- належним чином засвічені копії проекту спеціального запиту Головного управління ДПС у Київській області до компетентного органу Республіки Кіпр та супровідного листа Головного управління ДПС у Київській області до такого проекту спеціального запиту, що були надіслані Державній податковій службі України, та на підставі яких було отримано відповідь компетентного органу Республіки Кіпр, оформленої листом №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023;
- належним чином засвідчену копію спеціального запиту Державної податкової служби України до компетентного органу Республіки Кіпр, що був надісланий на підставі проекту спеціального запиту Головного управління ДПС у Київській області, та на підставі якого Державною податковою службою України було отримано відповідь компетентного органу Республіки Кіпр згідно листа №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023;
- належним чином засвідчену копію листа Державної податкової служби України до Головного управління ДПС у Київській області з інформацією щодо відповіді компетентного органу Республіки Кіпр, оформленої листом №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023, на спеціальний запит Державної податкової служби України до компетентного органу Республіки Кіпр.
Витребувано у Державної податкової служби України:
- належним чином засвічені копії проекту спеціального запиту Головного управління ДПС у Київській області до компетентного органу Республіки Кіпр та супровідного листа Головного управління ДПС у Київській області до такого проекту спеціального запиту, що були надіслані Державній податковій службі України, та на підставі яких було отримано відповідь компетентного органу Республіки Кіпр, оформленої листом №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023;
- належним чином засвідчену копію спеціального запиту Державної податкової служби України до компетентного органу Республіки Кіпр, що був надісланий на підставі проекту спеціального запиту Головного управління ДПС у Київській області, та на підставі якого Державною податковою службою України було отримано відповідь компетентного органу Республіки Кіпр згідно листа №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023;
- належним чином засвідчену копію листа Державної податкової служби України до Головного управління ДПС у Київській області з інформацією щодо відповіді компетентного органу Республіки Кіпр, оформленої листом №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023, на спеціальний запит Державної податкової служби України до компетентного органу Республіки Кіпр.
На виконання вимог ухвали суду від 22.01.2025 Головним управлінням ДПС у Київській області суду надано наступні матеріали:
- копію супровідного листа ГУ ДПС у Київській області від 04.04.2023 №2254/8/10-36-23-02 по проекту спеціального запиту ГУ ДПС у Київській області до компетентного органу Республіки Кіпр;
- копію проекту спеціального запиту ГУ ДПС у Київській області до компетентного органу Республіки Кіпр (додаток до листа від 04.04.2023 №2254/8/10-36-23-02);
- копію спеціального запиту Державної податково служби України до компетентного органу Республіки Кіпр, що був надісланий на підставі проекту спеціального запиту ГУ ДПС у Київській області на підставі якого ДПС України було отримано відповідь компетентного органу Республіки Кіпр, згідно листа №3.1043.2/АV.308 Р.1085 від 11.12.2023;
- копію супровідного листа ДПС України від 07.02.2024 №237/ІКО/99-00-23-01-02-07 до ГУ ДПС у Київській області, яким до ГУ ДПС у Київській області направлений лист компетентного органу Республіки Кіпр з додатками;
- копії додатків до листа компетентного органу Республіки Кіпр №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023;
Повідомлено, що проект спеціального запиту ГУ ДПС у Київській області до іноземного компетентного органу Республіки Кіпр по взаємовідносинам Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» з компанією EFIN LIMITED (Республіка Кіпр) за період роботи 2020-2021, то такий проект спеціального запиту не направлявся.
Зазначено, що всі матеріали, надходять від ДПС України до ГУ ДПС у Київській області в електронному вигляді через Інформаційно - комунікаційну систему «Управління документами» в сканованому вигляді у форматі PDF або доданими файлами у форматі Word чи Excel. Повідомлено, оригінал листа компетентного органу Республіки Кіпр №3.10.43.2/А308 Р.1085 від 11.12.2023 знаходиться у Державної податкової служби України. Листом від 18.02.2025 №1459/8/10-36-23-02 ГУ ДПС у Київській області направлено запит до Державної податкової служби України щодо надання для огляду у судовому засіданні оригінал листа компетентного органу Республіки Кіпр №3.10.43.2/А308 Р.1085 від 11.12.2023.
Представником позивача повторно заявлено клопотання про витребування доказів, а саме - оригінал листа компетентного органу Республіки Кіпр №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023, оскільки саме лист компетентного органу Республіки Кіпр № 3.10.43.2/ А V.308 Р.1085 від 11.12.2023 було використано відповідачем для складання Акту від 27.06.2024 р. №36796/10/36/23/02/34435284 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів отриманих нерезидентами із джерелом походження їх з України ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» на підставі якого було винесено оскаржуване повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 30.07.2024 р. № 36208/10-36-23-02. З огляду на що, позивач вважає, що дослідження оригіналу листа компетентного органу Республіки Кіпр від 11.12.2023 р. №:3.10.43.2/A V.308 P.1085 з відповідними додатками має важливе значення для встановлення істини у справі.
В силу приписів ч. 1, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи означене питання, суд відзначає, що згідно ч. 4 ст. 9 КАСУ суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 80 КАСУ учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно приписів ч.ч. 3, 8 ст. 80 КАСУ про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд може витребувати докази також до подання позову в порядку, встановленому статтями 114 - 117 цього Кодексу.
Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 147 КАСУ у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Суд вважає, що зазначені докази мають значення для правильного та повного встановлення обставин у справі, доказами для повного та об'єктивного розгляду цієї справи, а тому вважає за необхідне витребувати означені докази.
Щодо клопотання представника позивача про виклик свідків.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з'ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
Частина 1 ст. 91 КАС України визначає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до положень частин 1-3 ст. 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Суд враховує, що у цій справі спір виник, зокрема у зв'язку із незгодою позивача з податковим повідомленням-рішенням від 30.07.2024 № 36208/10-36-23-02 (форма «Д») про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 105 769 444 грн та застосування штрафної санкції 10 576 946 грн, яке було прийнято на підставі висновків документальної позапланової перевірки, результати якої оформлені актом перевірки від 27.06.2024 №36796/10/36/23/02/3443548 щодо дотримання ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» вимог податкового законодавства з питань оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів отриманих нерезидентом EFIN LIMITED (Республіка Кіпр) із джерелом їх походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2021.
Згідно Акту перевірки документальна позапланова виїзна перевірка позивача проводилась посадовими особами відповідача, а саме: ОСОБА_2 (начальником відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Київській області) та ОСОБА_3 (головним державним інспектором відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Київській області).
Представником відповідача подано заперечення на клопотання про виклик свідків, де вказує, що заявлені представником позивача свідки не є безпосередніми учасниками спірних правовідносин. Обставини які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Крім того, в матеріалах справи наявні усі письмові докази, які стосуються проведення перевірки, зокрема: накази на перевірку; направлення та повідомлення на перевірку; запити контролюючого органу та отримані відповіді від платника та інших установ; оформлений акт документальної перевірки, в якому викладено висновки контролюючого органу. Отже, матеріали справи містять достатній обсяг доказів для повного та всебічного дослідження обставин справи в частині встановлення фактичних обставин, які існували під час перевірки. З позиції відповідача, заявлені свідки не нададуть суду інформації іншої ніж та, яку вже містять докази (акт перевірки є носієм доказової бази) наявні у справі. Тому, ГУ ДПС у Київській області критично ставиться до тверджень представника позивача, що вказані свідки можуть повідомити відомі їм обставини, які були покладені в основу Акту перевірки, а також щодо окремих тверджень та висновків Акту перевірки.
Суд враховує, що Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 погодився рішенням суду апеляційної інстанції, зазначивши, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважив, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Також вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі. Тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позову, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про необхідність виклику в якості свідка ОСОБА_2 (начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Київській області) та ОСОБА_3 (головного державного інспектора відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Київській області).
Відтак, заяву позивача про виклик свідків належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 9, 72, 80, 248, 294 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.
Заяву представника позивача про виклик свідків - задовольнити.
Викликати для надання пояснень у судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_2 (начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Київській області; адреса місця знаходження: вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус А, м. Київ, 03151) та ОСОБА_3 (головного державного інспектора відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Київській області; адреса місця знаходження: вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус А, м. Київ, 03151).
Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Про дату, час та місце проведення судового засідання, в яке викликаються свідки, повідомити останніх додатково.
Витребувати у Державної податкової служби України:
- оригінал листа компетентного органу Республіки Кіпр №3.10.43.2/А V.308 Р.1085 від 11.12.2023 з доданими документами до такого листа для огляду в судовому засіданні або належним чином його засвідчену копію з додатками.
Встановити Державній податковій службі України строк для подання до суду витребуваних доказів десять днів з дня вручення ухвали про витребування доказів.
Роз'яснити, що згідно із частинами шостою - восьмою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова