10 жовтня 2025 рокуСправа №160/17700/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали заяви представника позивача про винесення додаткового рішення у справі № 160/17700/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача Ялова Юлія Олександрівна про винесення додаткового рішення у справі № 160/17700/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- стягнути з Державної установи «Центр пробації» ( код ЄДРПОУ 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.10.2025р. заяву передано до розгляду судді Рябчук О.С.
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, суд прийшов до переконання про залишення її без розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановлено судом із матеріалів справи, у позовній заяві позивач зазначив про те, що у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи будуть понесені судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу.
До позовної заяви позивачем було долучено ордер адвоката Ялової Юлії Олександрівни, виданий на представництво інтересів фізичної особи ОСОБА_1 , договору про надання правової допомоги №2025-05.22 від 22.05.2025 року, та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Ялової Юлії Олександрівни. Документів щодо підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу ((договорів, рахунків тощо) під час розгляду справи позивачем до суду не подано.
Заяви позивача про неможливість подати до суду докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів та про подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду матеріали справи не містять.
Разом з тим, як встановлено судом з матеріалів справи, договір про надання правничої допомоги між позивачем та адвокатом було укладено 22.05.2025, а позовну заяву позивачем подано до суду 17.06.2025.
З матеріалів справи та наданих до суду доказів витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, вбачається, що такі витрати складаються з підготовки та подання до адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними дій Державної установи «Центр пробації» щодо відмови у проведенні перерахунку грошового забезпечення позивача.
Представником позивача було лише подано до суду позовну заяву 17.06.2025 та складено заяви на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху. Інших дій не вчинялося.
Отже, судом встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу стосуються лише дій адвоката щодо підготовки та подання до суду позовної заяви, що підтверджується наданим до суду детальним описом наданих послуг професійної правничої допомоги.
Ухвалу суду від 30.06.2025 про відкриття провадження у справі, в якій зазначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, представником позивача отримано 07.07.2025 о 23:35 через електронний кабінет системи "Електронний суд", що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.
Відтак, за період часу з 07.07.2025 та до закінчення розгляду справи судом та винесення рішення у справі - 22.08.2025, в позивача було більше ніж достатньо часу для надання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу.
Так, заява позивача про надання доказів понесених судових витрат на правничу допомогу після винесення рішення обумовлена лише задоволенням позову, поважних причин неможливості подання таких доказів до винесення судового рішення в даній справі така заява не містить.
Слід зауважити, що позивач (представник позивача) при зверненні до суду з позовом та до ухвалення рішення по справі ніяких доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу та заяв щодо поважності причин неможливості подачі таких доказів суду не подавав.
Вирішуючи вказану заяву, суд також звертає увагу на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 640/13697/19, в якій зазначено:
"Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У ч. 3 ст. 143 КАС України вказано: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З огляду на приписи ч. 3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
При цьому суд враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті."
Таким чином, заява позивача задоволенню не підлягає як не обґрунтована.
Відповідно до частини 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 248, 252, 256 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/17700/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук