10 жовтня 2025 рокуСправа №160/20328/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/20328/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та перебування його у розшуку за порушення правил військового обліку; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та перебування його у розшуку за порушення правил військового обліку.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується військово-обліковим документом в електронній формі «Резерв+». Із застосунку «Резерв+» стало відомо, що ним вчинено порушення військового обліку та він перебуває в розшуку. Позивач вважає протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, оскільки позивач до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не притягався, повістки не отримував. Вважає такі дії відповідача щодо оголошення у розшук протиправними, що стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20328/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
30.07.2025 року заперечуючи проти позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_4 подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. У відзиві зазначено, що органом ведення Реєстру було виявлено порушення позивачем вимог абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким встановлено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Вказує, що органом ведення реєстру, після отримання інформації від АТ «Укрпошта» було направлено електронне звернення до органів національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. Відповідно до пункту 16 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України №560, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), зокрема: організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів. Після складання протоколу, оператор невідкладно формує звернення щодо скасування розшуку у вкладці «розшук» на підставі пункту 1 (особу доставлено, складено адміністративний протокол (постанову) за ст. 210, 210- 1 КУпАП) та анулює електронне звернення, після чого зникає відмітка «порушення правил військового обліку» в електронному кабінеті військовозобов'язаного. Окремо відмітка «порушення правил військового обліку» не виключається. Таким чином орган ведення реєстру спочатку звертається до органів (підрозділів) поліції зі звернення щодо затримання та доставки до ТЦК та СП військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а вже після доставлення такого військовозобов'язаного складає протокол про адміністративне правопорушення та проводить в рамках КУпАП адміністративне провадження.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до сформованого 21.06.2025 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу наявна інформація: «Порушення правил військового обліку».
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 1 статті 34 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 5 статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання частини 5 статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_6 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних; до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями відповідача наведеними у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався, і постанова про адміністративне стягнення не виносилась.
Диспозиція статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до частини 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
Отже складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Резерв+) про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Проте докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні.
Відтак, суд вважає, що внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку без законних на те підстав, а саме, за відсутності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, призводить до порушення прав позивача.
Оскільки факту притягнення до адміністративної відповідальності позивача не було, протокол чи постанова не складались, суд зазначає, що відповідачем безпідставно внесені відомості до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку.
При цьому, суд не надає оцінку наявності/відсутності правопорушення, передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а виходить з того, що протокол чи постанова відносно позивача не складались.
Таким чином, оскільки за приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Резерв+) відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Позовна вимога про виключення перебування позивача у розшуку за порушення правил військового обліку не підлягає задоволенню судом як передчасна, оскільки припиненню розшуку має передувати виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 4076-2994-5312-8295 від 11.07.2025 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська