10 жовтня 2025 року Справа 160/28850/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
06 жовтня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
- стягнути з 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.02.2024 року по день фактичного розрахунку 24.09.2025 року (але не більше ніж 184 дні);
- визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 по 19.07.2022 року, виплаченої 24.09.2025.
- зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 по 19.07.2022 року, виплаченої 24.09.2025, у розрахованому, урахуванням середньоденної суми грошового забезпечення, розмірі (але не більше ніж 184 дні).
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність поведінки відповідача щодо проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/28850/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.
Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, не поширюється.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2025 року у справі №755/12623/19.
Така вимога має майновий характер, а тому обчислюється від ціни позову.
Аналогічне правозастосування здійснене Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в ухвалі від 14.01.2025 року у справі №420/9413/24.
Позивач в позовній заяві посилався на випадки звільнення від сплати судового збору у спорах щодо індексації грошового забезпечення, однак не врахував, що він подає позов не щодо індексації грошового забезпечення, а щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В свою чергу сума, яка не була виплачена позивачу при звільненні (компенсація відпустки, індексація грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення і тд) має значення лише в межах спору щодо стягнення відповідних сум, який передує позову про стягнення середнього заробітку. Сам же цей позов має власний характер та за нього сплачується судовий збір, оскільки цей позов за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу.
Наявні матеріали справи унеможливлюють визначення ціни позову безпосередньо судом - не визначена ціна позову, будь-які документи з відомостями про грошове забезпечення позивача відсутні.
Водночас, за наявних обставин справи очевидно, що відповідні відомості наявні у позивача, який отримував грошове забезпечення, а також брав участь у спорі щодо захисту права на повноту такого грошового забезпечення.
Суд констатує, що ціною позову в даній справі буде розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за 183 дні, обчислений як розмір одноденного грошового забезпечення позивача помножений на 183.
Оскільки відомості про середньоденне грошове забезпечення позивача наявні у нього, суд вказує позивачу на необхідності йому самостійно обчислити розмір судового збору наступним чином.
1) визначити своє середньоденне грошове забезпечення згідно вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100;
2) помножити отриману величину на 183;
3) помножити отриману величину на 1%
* в разі, якщо добуток є меншим ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн), належить виходити з розміру судового збору в 1211,20 грн;
Судовий збір у відповідному розмірі належить сплатити позивачу та надати до суду документальне підтвердження такої сплати.
В порушення вказаних нормативних положень до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:
- квитанції про доплату судового збору в розмірі, обчисленому згідно мотивувальної частини цієї ухвали, за наступними реквізитами: "Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача -№UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко