10 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10099/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 57 363 грн 60 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язана сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи. В порушення зазначених норм за ОСОБА_1 обліковується податковий борг в загальному розмірі 57 363,60 грн.
Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 57 363,60 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Копія ухвали від 09.09.2025 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та відбитком календарного штемпеля від 13.09.2025, тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказана ухвала є врученою 13.09.2025.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
В порушення вищезазначених норм за відповідачем рахується податковий борг, зокрема:
- згідно податкового повідомлення-рішення №504736-2403-0316-UA07020070000082628 від 26.04.2024, платнику нараховано основного платежу на суму 3 323,29 грн, по терміну сплати 13.11.2024;
- згідно податкового повідомлення-рішення №504737-2403-0316-UA07020070000082628 від 26.04.2024, платнику нараховано основного платежу на суму 51 102,32 грн, по терміну сплати 13.11.2024.
Крім того, відповідачу з 25.11.2019 по 05.12.2024 згідно статті 129 ПКУ нараховано пені на суму 2 937,99 грн.
Звідси, сума податкового боргу, що підлягає до стягнення, становить: 57 363,60 грн.
Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З врахуванням викладеного, несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.п. 42.2. Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
На виконання вищезазначених норм з мстою погашення податкового боргу ОСОБА_1 на адресу його місцезнаходження ( АДРЕСА_1 ) було надіслано податкову вимогу №105338-56 від 28.08.2019, яку платник отримав 10.09.2019.
Однак, згідно відповіді на запит до Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області та відповіді на запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про ресстраційні дані, остання відома адреса платника - АДРЕСА_2 .
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, були надіслані саме на останню відому адресу як і податкова вимога, яка надсилалась повторно, проте вжиті заходи не спричинили погашення податкового боргу.
Відповідно до вимог п.42.3 ст.42 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків повідомляти контролюючий орган про будь-які зміни податкової адреси.
Водночас будь-яких відомостей про зміну місцезнаходження відповідачем до контролюючого органу не надавалося.
Відповідно до пунктів 63.2, 63.5 статті 63 ПК України, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 45.1 статті 45 ПК України, визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Так, згідно з пунктом 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 ПІК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація, в тому числі, щодо місця проживання.
Тобто платник податків у разі зміни податкової адреси зобов'язаний подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (форма 5-ДР) для внесення змін щодо місця проживання. Докази того, що платник податків у встановленому порядку повідомив контролюючий орган про зміну місця проживання, відсутні.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові
Така позиція також відображена у судових рішеннях: Верховного Суду№ від 21.03.2019 у справі №805/1514/17-а, у Постанові Верховного суду від 14.07.2022 у справі 120/479/21-А.
Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №857/3458/18. Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі №822/2036/18 та від 05.12.2017 №822/2153/17.
З огляду на зазначене контролюючим органом дотримано вимоги щодо надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень.
Крім того, відповідно до п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на час погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган наділений повноваженням звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість у сумі 57 363,60 грн, щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи наведене, витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 57 363 (п'ятдесят сім тисяч триста шістдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Дмитрук