ун. № 759/7188/25
пр. № 2/759/4096/25
17 вересня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Косінської І.В.,
за участю: представника позивача Малеванчука І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
І. Позиція сторін у справі
у квітні 2025 р. до суду надійшла вищезазначена позовна заява, позивач просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача, ОСОБА_3 , яка 05.08.2024 на випадок своєї смерті склала заповіт, за змістом якого все своє рухоме та нерухоме майно заповіла позивачу, та рідній сестрі позивача, ОСОБА_2 , у рівних частках кожній. 05.04.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толстіковою О.М. було відмовлено позивачу у заведенні спадкової справи, у зв?язку з пропущеним строком на подання заяви про прийняття спадщини, який закінчився 13.08.2025. Причиною несвоєчасного звернення до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини є те, що позивач навчається на стаціонарній формі навчання в Київському університеті інтелектуальної власності та права, з дня смерті спадкодавця по 04.04.2025 на території міста Києва у зв?язку із загрозою атаки ворожих ударних безпілотників та балістичного озброєння, неодноразово оголошувалася повітряна тривога, а також ще однією перешкодою заведення спадкової справи є факт відключення реєстрів нотаріальних дій в результаті кібератаки на період з 19.12.2024 по 20.01.2025. Внаслідок чого вищезазначені обставини стали об?єктивною перешкодою для своєчасного звернення до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини.
23.04.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що законодавством встановлено чіткий строк у межах якого особа, яка бажає прийняти спадщину має право подати таку заяву, так ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд може поновити строк на прийняття спадщини у разі його пропуску з поважних причин. ОСОБА_1 не надала належних доказів, що підтверджують неможливість своєчасного прийняття спадщини через обставини, що не залежали від неї. У зв'язку з чим, позов є необґрунтованим і підлягає відмові (а.с. 37-40).
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 визначено головуючого суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 23-24).
Ухвалою судді від 11.04.2025 відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче засідання (а.с. 25-26).
11.04.2025 ухвалою суду витребувано у Дванадцятої Київської державна нотаріальної контори копію спадкової справи (а.с. 27-28).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.09.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 126).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у відзиві від 23.04.2025 просив слухати справу у відсутність представника відповідача (а.с. 37-40).
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, у поясненнях від 28.04.2025 просила слухати справу за її відсутності (а.с. 59).
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
ІІІ. Фактичні обставини справи
cудом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 11).
Відповідно до заповіту від 05.08.2024 посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кондратенко Ю.В. за номером 3311, 3312, ОСОБА_3 все своє рухоме та нерухоме майно заповіла, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , в рівних частках кожній (а.с. 12).
Згідно довідки №1691/25 від 07.04.2025 Київського університету інтелектуальної власності та права ОСОБА_1 є студенткою 1 курсу зі скороченим терміном навчання фахового коледжу (а.с. 17).
Як вбачається з довідки від 02.06.2025 психологом Лисенко О.М. ОСОБА_1 були надані психологічні консультації (а.с. 97).
05.04.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толстіковою О.М. за вих. №31/01-16 надано відповідь, що відповідно до норм ЦК України строк на подання заяви про прийняття спадщини становить шість місяців з дня відкриття спадщини, внаслідок чого для вирішення питання про поновлення строку для прийняття спадщини рекомендовано звернутися до суду (а.с. 16).
12.05.2025 приватним нотаріусом КМНО Ткаченком В.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ОСОБА_1 згідно ст. 1270 ЦК України пропустила передбачений законодавством України шестимісячний строк встановлений для прийняття спадщини (а.с. 81).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно до ст.ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання положень закону тощо, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23.08.2017 року у справі № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17.10.2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17.03.2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).
У постанові Верховного Суду України від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17 зазначено, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила цієї правової норми можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, та ці обставини визнані судом поважними.
У постанові від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18) Верховний Суд додатково зазначив, що, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20) зробив висновок, що суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, зокрема, через відсутність інформації про смерть спадкодавця, тоді правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 23.11.2020 року у справі № 315/714/19(провадження № 61-2162св20) та від 28.03.2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, відповідно до пункту 3.5 глави 10 якого якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним способом (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
При цьому слід виходити з положень Цивільного кодексу про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.
Надаючи оцінку доводам позивача та наданим нею доказам, суд враховує, що позивач була обізнана про факт смерті бабусі, однак у визначений законом строк не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, жодних дій на підтвердження свого волевиявлення на прийняття спадщини не вчинила, при цьому доказів поважності причин пропуску такого строку, які би свідчили про наявність об'єктивних обставин, які не залежали від її волі, та перешкоджали вчинити такі дії, суду не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із вищезазначених обставин, встановлено, що позивач пропустила шестимісячний строк встановлений для прийняття спадщини, тобто більше двох місяців. Доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви, позивач до суду не подала.
Отже, позивач не надала суду переконливих доказів того, що протягом дії строку для подачі заяви про прийняття спадщини у неї виникли об'єктивні та непереборні перешкоди на вчинення дій щодо прийняття спадщини після смерті її бабусі, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
V. Розподіл судових витрат
відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1261-1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України,-
у позовних вимогах ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Суддя О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 29.09.2025.