СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7145/25
пр. № 2/759/4072/25
10 жовтня 2025 рокуроку суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс", фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
У квітні 2025року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс", фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.09.2024 року, близько 21:30 год., по вул. Кільцева дорога у м. Київ автомобіль DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 здійснив зіткнення з автомобілем Аudi А4 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а власник автомобіля Аudi А4 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 матеріальну шкоду.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 13.11.2024 року у справі N° 759/19016/24 водія ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
В зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в Акціонерному Товаристві "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ББС ІНШУРАНС" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N° ЕР-217838057, ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного Товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ББС ІНШУРАНС" з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.
СК «ББС ІНШУРАНС» визнала дану подію страховим випадком і виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі - 52 786,87 грн.
Як вбачається із відповіді на адвокатський запит згідно полісу ОСЦПВВНТЗ ЕР-217838057 страхова сума на одного потерпілого за шкоду завдану майну особи становить 160 000,00 гривень, франшиза становить 0 гривень. Також на застрахований по полісу страхування ЕР-217838057 транспортний засіб додатково укладений Договір добровільного страхування цивільно правової відповідальності власника наземного транспортного засобу з лімітом відповідальності 500 000,00грн.
Однак, згідно зі статтею 29 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія відшкодовує витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.
07.11.2024 року ОСОБА_1 повідомила СК «ББС ІНШУРАНС» про огляд пошкодженого транспортного засобу судовим експертом Холодцовим Д.В з метою визначення розміру матеріального збитку.
Відповідно до Висновку експерта №22686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження складеного 13.12.2024 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем (копія додається), вартість відновлювального ремонту автомобіля Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП в цінах на дату ДТП становила 163 923,54 грн.
Відповідно до Висновку експерта №22686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження складеного 13.12.2024 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 02.09.2024 року в цінах на дату ДТП становила 89 263,29 грн.
Позивачка зазначає, що зверталася із заявою про долучення документів від 19.12.2024 року та надсилала Висновок експерта №22686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження у СК «ББС ІНШУРАНС»
Позивачка зазначає, що із відповіді від НПУ власником автомобіля марки DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .
27.02.2025 року представником позивача було подано адвокатський запит до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на що було отримано відповіді, які підтверджують факт перебування водія ОСОБА_3 і Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в трудових відносинах на посаді водія автотранспортних засобів і що в день ДТП знаходився в службовому відряджені в межах виконання своїх трудових обов'язків.
Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується роботодавцем.
Як вбачається із відповіді на адвокатський запит згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № ЕР-217838057 страхова сума на одного потерпілого за шкоду завдану майну особи становить 160 000,00 гривень, франшиза становить 0 гривень.
Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217838057 за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн.
Відповідно до Висновку експерта N922686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження складеного 13.12.2024 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем , вартість відновлювального ремонту автомобіля Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП в цінах на дату ДТП становила 163 923,54 гри.
Відповідно до Висновку експерта №22686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження складеного 13.12.2024 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 02.09.2024 року в цінах на дату ДТП становила 89 263,29 грн.
СК «ББС ІНШУРАНС» визнала дану подію страховим випадком і виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі - 52 786,87 грн.
Враховуючи вищезазначене «СК «ББС ІНШУРАНС» має здійснити доплату страхового відшкодування ОСОБА_1 , як власнику автомобіля Аudi А4 д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 36 476,42 грн.
89 263,29 - 52 786,87 = 36 476,42 гривень.
Відповідно до Висновку експерта №22686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження складеного 13.12.2024 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем (копія додається), вартість відновлювального ремонту автомобіля Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_3 пошкодженого внаслідок ДТП в цінах на дату ДТП становила 163 923,54 грн.
В зв"язку із наведеним вище позивачка просить суд стягнути з Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "ББ ІНШУРАНС" на її користь 36 476,42 грн., відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної з пошкодження транспортного засобу; стягнути з Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 наїї користь 74 660,25 грн.відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної з пошкодження транспортного засобу; стягнути пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" та Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 ) на її користь 7 000,00 грн. відшкодування витрат понесених у зв'язку з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження, 1211,20 грн. відшкодування витрат понесених у зв'язку з сплатою судового збору; 18 000,00 грн. витрати понесені у зв'яз із правовою допомогою.
Ухвалою суду від 09.04.2025 відкрито провадження по справі у спрощенному порядку без виклику сторін.
21.04.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Ковальчук О.М. надійшов відзив по справі, в якому остання просила суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що наданий позивачем висновок експерта №22686 від 13.12.2024 відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Audi А4 д.н.з. НОМЕР_2 становить 163 923,54 грн. без врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 89 263,29 грн. з врахуванням такого коефіцієнту, складено через три місяці після ДТП, огляд автомобіля проводився в м. Львові, а не за місцем вчинення ДТП, без присутності відповідачів.
При цьому представник відповідача зазначає, що сам висновок складено з численними порушеннями.
Водночас, будь-яких аргументів та будь-яких належних і допустимих доказів на спростування звіту про оцінку автомобіля та не надано, не спростовано визначений розмір матеріального збитку, а отже не доведено, що вказаний розмір визначено неправильно.
Представник відповідача, зазначає, що страхове відшкодування має бути виплачено позивачу саме за рахунок коштів відповідача АТ СК "ББ Іншуранс" в межах суми страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи яка складає 160 000 гри., визначеної полісу N ЕР-217838057 від 15.11.2023 р. на підставі звіту № 173901 від 14.10.2024 р. гро оцінку автомобіля, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6
12.05.2025 ухвалою суду в задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи, відмовлено.
Відповідач АТ "СК "ББ Іншуранс" та третя особа ОСОБА_3 своїм правом не скористалися та не надіслали до суду відзив.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу чиїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 13.11.2024 року у справі N° 759/19016/24 водія ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Судом встановлено, що в зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в Акціонерному Товаристві "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ББС ІНШУРАНС" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N° ЕР-217838057, ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного Товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ББС ІНШУРАНС" з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.
Судом встановлено, що СК «ББС ІНШУРАНС» визнала дану подію страховим випадком і виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі - 52 786,87 грн.
Судом встановлено, що із відповіді на адвокатський запит згідно полісу ОСЦПВВНТЗ ЕР-217838057 страхова сума на одного потерпілого за шкоду завдану майну особи становить 160 000,00 гривень, франшиза становить 0 гривень. Також на застрахований по полісу страхування ЕР-217838057 транспортний засіб додатково укладений Договір добровільного страхування цивільно правової відповідальності власника наземного транспортного засобу з лімітом відповідальності 500 000,00грн.
Однак, згідно зі статтею 29 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія відшкодовує витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.
Судом встановлено, що 07.11.2024 року ОСОБА_1 повідомила СК «ББС ІНШУРАНС» про огляд пошкодженого транспортного засобу судовим експертом Холодцовим Д.В з метою визначення розміру матеріального збитку.
Судом встановлено, що відповідно до Висновку експерта №22686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження складеного 13.12.2024 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем (копія додається), вартість відновлювального ремонту автомобіля Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП в цінах на дату ДТП становила 163 923,54 грн.
Судом встановлено, що відповідно до Висновку експерта №22686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження складеного 13.12.2024 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 02.09.2024 року в цінах на дату ДТП становила 89 263,29 грн.
Судом встановлено, що із відповіді від НПУ власником автомобіля марки DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що 27.02.2025 року представником позивача було подано адвокатський запит до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на що було отримано відповіді, які підтверджують факт перебування водія ОСОБА_3 і Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в трудових відносинах на посаді водія автотранспортних засобів і що в день ДТП знаходився в службовому відряджені в межах виконання своїх трудових обов'язків.
Як вбачається із відповіді на адвокатський запит згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № ЕР-217838057 страхова сума на одного потерпілого за шкоду завдану майну особи становить 160 000,00 гривень, франшиза становить 0 гривень.
Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217838057 за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з тим метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Відповідно до ст. 6 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власникі: наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодуванні належним відповідачем буде страховик (19 січня 2022 року Верховний Суд ; складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамка: справи № 350/1376/19, провадження № 61-10016св20 (ЄДРСРУ № 102892264).
Згідно зі статтею 29 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правово відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія відшкодовує витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Мінюсту та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення збитків з урахуванням фізичного зносу та втрати товарної вартості.
Отже, страхова компанія відшкодує вартість збитків, оцінену експертним шляхом за мінусом фізичного зносу, втрати товарної вартості та франшизи.
Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальник принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення е завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі N° 6- 691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, страхова компанія відшкодує вартість збитків, оцінену експертним шляхом за мінусом фізичного зносу, втрати товарної вартості та франшизи.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Згідно статті 1187 Цивільного кодексу України «Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно статті 1192 Цивільного кодексу України «Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого» - 3 урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У пункті 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Відповідно до частин 1,2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц (провадження №61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі N95 87/1080/16-4 (провадження №61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження №61-11244св19), від ЗО жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження №61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18 (провадження №61-14827св19), від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17 (провадження №61-12032св19), від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 (провадження № 61-10010св20), від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18 (провадження №61-10773св20).
Враховуючи вищезазначене у завдавача шкоди виник обов'язок відшкодувати різницю вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу і вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без зносу деталей.
Відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини» (п.4 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується роботодавцем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц, та у постановах Верховного Суду: від 06.03.2023 року у справі 559/961/17-ц, від 23 березня 2020 року у справі №373/1773/18-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі №534/872/16-ц.
Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Мінюсту та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення збитків з урахуванням фізичного зносу та втрати товарної вартості.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Як вбачається із відповіді на адвокатський запит згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № ЕР-217838057 страхова сума на одного потерпілого за шкоду завдану майну особи становить 160 000,00 гривень, франшиза становить 0 гривень..
Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217838057 за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн.
Відповідно до Висновку експерта №22686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження складеного 13.12.2024 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем , вартість відновлювального ремонту автомобіля Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП в цінах на дату ДТП становила 163 923,54 грн.
Відповідно до Висновку експерта №22686 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження складеного 13.12.2024 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Аudi А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 02.09.2024 року в цінах на дату ДТП становила 89 263,29 грн.
СК «ББС ІНШУРАНС» визнала дану подію страховим випадком і виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі - 52 786,87 грн.
Враховуючи вищезазначене «СК «ББС ІНШУРАНС» має здійснити доплату страхового відшкодування ОСОБА_1 , як власнику автомобіля Аudi А4 д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 36 476,42 грн., 89 263,29 - 52 786,87 = 36 476,42 гривень.
Також, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_1 завдану його працівником ОСОБА_3 шкоду в розмірі 74 660,25 гривні.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
Між позивачем, як клієнтом та Адвокатським об'єднанням «Центр захисту при ДТП «Автопоміч» укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 2Б/0121 від 29.10.2024 року .
Відповідно до Додатку №2 до Договору про надання професійної правничої(правової) допомоги № 2Б/0121 від 29.10.2024 року вартість послуг Адвокатського об'єднання щодо надання правової допомоги Клієнту по захисту його інтересів становить 3000,00 грн. за годину роботи адвоката, що пов'язана з наданням професійної правничої (правової) допомоги Клієнту.
Як вбачається із Детального опису робіт від 02.04.2025 року загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги Клієнту становить 6 годин 00 хвилин , відповідно вартість наданих послуг, при вартості однієї нормо години в 3000,00 грн., становить 18 000,00 грн.
Таким чином, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачів, становить 18 000.00 грн..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 81, 137,174, 178, 279, 280 ЦПК України, ст. ст. 23, 979, 1167, 1194 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 8, 9, 20,25, 29, 36 Закону України «Про страхування», ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс", фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП- задовольнити.
Стягнути з Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" (ЄДРПОУ: 20344871) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ): 36 476,42 грн. ( тридцять шість тисяч чотириста сімдесят шість гривень 42 копійки), відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу.
Стягнути з Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ):74 660,25 грн. (сімдесят чотири тисячі шісот шісдесят гривень 25 копійок) відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу;
Стягнути пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог з Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" (ЄДРПОУ: 20344871) та Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ): 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок) відшкодування витрат понесених у зв'язку з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження, тобто по 3500,00 грн. з кожного.
Стягнути пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог з Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" (ЄДРПОУ: 20344871) та Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ): 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривнень 20 копійок) відшкодування витрат понесених у зв'язку з сплатою судового збору, тобто по 605,60 грн. з кожного.
Стягнути пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог з Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" (ЄДРПОУ: 20344871) та Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ): 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень) витрати понесені у зв'язку із правовою допомогою, тобто по 9000,00 грн. з кожного.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://sv.ki.court.gov.ua.
Суддя: Л.М. Шум