Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15280/25
01 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025100120000177 від 25.09.2025 за ознаками вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
Слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12025100120000177, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.09.2025, приблизно о 11 год. 20 хв., на станції метро «Видубичі» КП «Київський метрополітен» працівниками поліції зупинено громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з метою збуту зберігав при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
26.09.2025 органом досудового розслідування за вказаним фактом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, обіг якої заборонено, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах.
Так, 25.09.2025 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , у якого на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України проведено обшук, під якого вилучено: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 13c», ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім картками з номерами телефонів: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 1020 гривень; навушники марки, рюкзак з назвою «Moltani», три банківські картки ( НОМЕР_4 , дві не ідентифіковані), зв'язку ключів, печатку кільце з жовтого металу, браслет з жовтого металу, ланцюжок та хрестик з металу срібного кольору, годинник.
Згідно зі статтею 98 КПК України, речові докази - це матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, вилучені у ОСОБА_5 речі постановою слідчого від 25.09.2025 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки мають значення для встановлення обставин вчиненого злочину, та підлягають дослідженню та аналізу інформації яка на них може міститися, у тому числі експертним шляхом.
Зокрема інформація, яка міститься у мобільному телефоні марки «Xiaomi Redmi 13c», ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім картками з номерами телефонів: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , потребує експертного дослідження з подоланням логічного коду; інформація про рух коштів з банківських рахунків по банківських картках, потребує аналізу та встановленню каналів збуту психотропних речовин.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна саме для забезпечення збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 167, 98 КПК України - «Речові докази».
Крім того, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Враховуючи викладене, сторона обвинувачення вважає недоцільним виклик особи - власника майна, у зв'язку із загрозою відчуження майна, яке підлягає арешту, з метою забезпечення арешту майна.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини кримінального провадження, наявність майна у підозрюваного ОСОБА_5 , а також обов'язковість призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, у виді конфіскації майна, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке вилучене у ОСОБА_5 , перелік якого зазначено у клопотанні.
Від слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, в якій слідчий подане клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, а у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до частини 3 ст. 307 КК України передбачена кримінальна відповідальність за Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, караються позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення наведено достатньо розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно в подальшому може підлягати конфіскації, а тому слідчий суддя, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання вважає за необхідне накласти арешт на зазначене майно.
Метою накладання арешту на майно є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення продовження здійснення злочинних дій, у тому числі направлених на використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, а також обов'язковість призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, у виді конфіскації майна.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення доведено необхідність здійснення такого арешту, обґрунтовано правову підставу для його задоволення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025100120000177 від 25.09.2025 за ознаками вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , яке вилучено 25.09.2025 в останнього в ході його обшуку під час складання протоколу в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 13c», ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім картками з номерами телефонів: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 1020 гривень; навушники марки, рюкзак з назвою «Moltani», три банківські картки ( НОМЕР_4 , дві не індетифіковані), зв'язку ключів, печатку кільце з жовтого металу, браслет з жовтого металу, ланцюжок та хрестик з металу срібного кольору, годинник.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_7